В умовах інклюзивної освіти діти з ООП, які навчаються спільно зі звичайними дітьми, прогнозуються індивідуальні освітні цілі, що відповідають їхнім особливим освітнім потребам і можливостям; проектуються необхідні умови і підтримка; вибудовується командна стратегія супроводу дитини. Учасниками цієї команди є і батьки дитини з ООП.
В умовах інклюзивної освіти діти з ООП, які навчаються спільно зі звичайними дітьми, прогнозуються індивідуальні освітні цілі, що відповідають їхнім особливим освітнім потребам і можливостям; проектуються необхідні умови і підтримка; вибудовується командна стратегія супроводу дитини. Учасниками цієї команди є і батьки дитини з ООП. Зусилля педагогів будуть ефективними за умови, коли вони мають підтримку з боку батьків. У інклюзивну освітньому процесі зростає значимість співпраці педагогів, фахівців і батьків з метою узгодження цілей і завдань, що вирішуються ними, пріоритетів в процесі розвитку дитини, а в подальшому – планування узгоджених дій і методик в роботі з ним [2].
Батьки, отримавши широкі можливості вибору освітньої простору, форми отримання освіти дитиною, визначення освітнього маршруту і програми навчання, отримають і велику відповідальність. Наскільки успішно дитина зможе навчатися в закладах освіти, залежить, в тому числі, і від рівня педагогічної компетентності батьків; від їх активності, від встановлення конструктивної взаємодії, співпраці між батьками і фахівцями освітніх закладів [1].
Співпраця визначає такий тип взаємодії, який спрямований на отримання результату, в максимально можливій мірі задовольняє потреби всіх учасників. Сьогодні найбільш актуальна модель співпраці з батьками може бути виражена у вигляді тріади «розуміння – підтримка-спільні дії ».
В умовах інклюзивної освіти батьки, педагоги та фахівці мають стати співавторами в побудові перспектив і реалізації освітнього маршруту дитини.
Психологія батьків дітей з ООП має свої особливості і породжує завдання як для педагогів, так і для фахівців психолого – педагогічного супроводу. Народження дитини з порушеннями в розвитку або інвалідністю часто стає причиною дезадаптації всієї сім’ї, викликає серйозні емоційні переживання, порушує гармонію життя сім’ї. Прийнявши діагноз дитини, впоравшись з дисфункціональними симптомами, батьки здатні розглянути процес розвитку і освіти дитини спокійніше, більш конструктивно підійти до взаємодії з педагогами щодо освіти дитини. Таким чином, батьки дітей з ООП потребують допомоги та підтримки, в тому числі психотерапевтичної, спрямованої на зниження у них рівня психоемоційного напруження, запуску конструктивних змін, формування в якості ведучої установки: «Необхідно досягти якомога більшого там, де це можливо»[3].
Підтримка батьків дітей з ООП також пов’язана з їх навчанням і освітою з метою формування знань про особливості дитини, обумовлених наявними порушеннями, формуванням умінь використовувати знання для побудови взаємодії з дитиною, формуванням батьківської компетентності. Навчання батьків можливо за трьома напрямками:
– навчання батьків як вихователя;
– навчання батьків як вчителя своєї дитини;
– навчання батьків як союзника, партнера.
Окремий напрямок підтримки батьків дітей з ООП передбачає
собою допомогу в зміні типу батьківського ставлення до дитини, корекцію стилю дитячо-батьківських відносин.
