facebook

Алгоритм проведення уроку для учнів з ООП

Включення кожної дитини з особливими освітніми потребами до навчання та гнучкість дидактичних підходів є основними цілями та завданнями інклюзивної освіти.

 

Чітко побудована структура уроку, конструктивна взаємодія вчителя та школярів дозволяє педагогічному процесу проходити ясно, виразно та ефективно. Як спланувати якісний урок і сприяти формуванню пізнавального інтересу учнів? Про це і поговоримо!

Однією з основних вимог до проведення уроку в інклюзивному класі є потреба у систематичних змінах діяльності, аби уникнути виснаження та послаблення уваги учнів. Тому при плануванні варто дотримуватися чіткого алгоритму, який передбачає чергування активної роботи з відпочинком й обов’язкове використання наочних засобів. І це має дуже позитивний ефект! Звикаючи до цього алгоритму, діти стають більш організованими та дисциплінованими. Схема уроку в інклюзивному класі орієнтовно виглядає так:

повторення засвоєного матеріалу;
поетапне пояснення нового матеріалу;
повторення учнем інструкції та дозоване виконання завдання;
спеціальне оцінювання рівня навчальних досягнень.
Під час побудови уроку варто:

починати урок із завдань, які тренують пам’ять та увагу;
використовувати складні інтелектуальні завдання лише у середині уроку;
чергувати завдання, пов’язані з навчанням, та завдання, що мають лише корекційну спрямованість (зорова гімнастика, використання завдань на розвиток дрібної моторики, сприйняття та мислення тощо);
застосовувати діяльність, яка викликає у дітей емоції та пов’язує знання з життям (сюрпризні та ігрові моменти, змагання, рольові ігри, мініпостановки).
Стимулювати пізнавальний інтерес і формувати позитивну мотивацію до навчання дітей з особливими освітніми потребами складно, але цілком можливо! Зацікавленості школярів до навчання сприяють:

Чтайте також:  Коли будуть зимові канікули 2024-2025 року: скільки відпочиватимуть школярі і студенти

нетрадиційна форма уроку;
різноманітні прийоми (ілюстрації, гра, кросворди, драматизація, завдання-жарти, цікаві вправи тощо);
організація різних видів і форм діяльності, чергування усної та письмової роботи;
фізкультурні хвилинки;
залучення до оцінювальної діяльності та формування у школярів адекватної самооцінки;
спокійний тон учителя на уроці, взаємоповага та взаєморозуміння;
застосування методу заохочення, налаштування на успіх;
повага до результатів діяльності дітей у поєднанні з розумною вимогливістю.

Початок уроку
Початок уроку має бути побудованим на повторенні попереднього матеріалу з обов’язковим використанням наочності (картинки, посібники, практичний матеріал, предмети, пазли зі словами зі словника). Для ефективної словникової роботи можна використовувати різноманітні картки. Наприклад:

картки з поняттями попереднього уроку, яким діти мають дати письмову характеристику;
картки зі словами-підказками чи реченнями з пропущеними словами;
картки з завданням на відповідність. Вони можуть бути створені у вигляді таблиці, в якій в одному стовпчику наведені поняття, а в іншому – визначення цих понять. Діти стрілочкою мають вказати, якому поняттю відповідає те чи інше визначення;
картки з практичними прикладами.
Також можна запропонувати дітям виконати завдання «10 слів». Для цього озвучте дітям 10 вже відомих їм понять чи термінів і попросіть їх записати у зошиті ті слова, які вони запам’ятали, а потім усно дати їм визначення. Після цього варто виконати практичне завдання на дошці, щоб діти згадали, як користуватися цими поняттями на практиці.

Чтайте також:  Діти навчатимуться в лікарнях замість школи: батьків здивували історичними нововведеннями

Пояснення нового матеріалу
Пояснення нового навчального матеріалу має відповідати принципу необхідності та достатності: обсяг і зміст можна спрощувати, розбивати на декілька етапів та відокремлювати основне. Пояснювати новий матеріал можна у формі:

розповіді. Вона має бути науковою, доступною, в міру емоційною та послідовною з опорою на наочність;
самостійного ознайомлення з новим матеріалом за допомогою підручника;
вступної розмови (якщо в учнів є запас відомостей на цю тему);
чергування розмови та розповіді.
Під час пояснення нового матеріалу варто враховувати складність теми. Якщо матеріал простий за обсягом і змістом, можна пояснити нову тему всьому класу. Після визначення основних моментів запропонуйте частині класу самостійно виконати завдання та ще раз поясніть учням з ООП зміст нової теми.

Якщо спільна робота неможлива, урок вибудовується за іншою структурою. У той час, коли ви пояснюєте школярам новий матеріал, учні з ООП виконують завдання на повторення раніше вивченого. Після цього клас виконує самостійну роботу для закріплення вивченого, а ви пояснюєте новий матеріал учням з ООП. Пояснення має бути у доступній формі: кожне слово підкріплено наочністю (картинкою, схемою, карткою, практичною дією) та забезпечено поступовий перехід від однієї дії до іншої. Постійний мовленнєвий супровід має бути не насиченим, а коротким і чітким, адже мовна інформація засвоюється в малому обсязі.

Чтайте також:  Кожен школяр відчує погіршення: дослідження викрило жахливу кризу

 

Перевірка знань
Усі завдання для дітей з ООП мають містити покрокове виконання самого завдання та відповідати певному алгоритму дій. Письмові завдання можуть бути у формі карток з опорними словами, ілюстраціями, що відбивають алгоритм виконання у вигляді схем чи таблиць. А під час виконання усних завдань варто промовляти саме завдання (тобто, що ми робитимемо) та заохочувати учнів повторювати завдання після вас.

Під час оцінювання рекомендується:

використовувати індивідуальні шкали оцінок відповідно до успіхів та докладених зусиль (портфоліо);
акцентувати уваги на позитивних досягненнях;
дозволяти переробляти завдання, з якими дитина не впоралася, та оцінювати їх.
На уроці варто уникати:

публічно виставляти оцінки;
влаштовувати змагання дітей одне з одним;
одночасно дисциплінувати та вимагати, щоб дитина думала.
Продуманий цікавий урок дозволить забезпечити баланс академічних знань і соціальних навичок учнів з ООП і створити атмосферу толерантності та співробітництва у класі.

Існує думка, що працювати з дтьми з ООП надто складно. Дійсно, для того, аби робота була ефективною, необхідно володіти певними методиками та техніками, мати уявлення про психофізичну діяльність учнів з особливими освітніми потребами, мати корекційно-педагогічні знання. Для того, аби краще розібратися з усіма нюансами, долучайтеся до курсу Євгенії Груленко «Ефективна взаємодія вчителя та учнів із особливими освітніми потребами». Поговоримо про важливе!

 

Джерело.


Повернутись вверх