facebook

Медогляди для працівників шкіл і садочків під час війни: юридичне роз’яснення та порівняння досвіду різних країн

Медогляди для працівників шкіл і садочків під час війни: юридичне роз’яснення та порівняння досвіду різних країн

Перед початком кожного навчального року тема медоглядів для педагогічних та непедагогічних працівників закладів освіти актуалізується. Тому в новому розʼясненні ми відповімо на питання читачів про медичні огляди працівників шкіл та садочків, а також розповімо про закордонний досвід і вимоги до медоглядів освітян у дев’яти країнах.

Зокрема, у цьому матеріалі читайте:

  • чи змінилися у звʼязку з воєнним станом умови щодо проходження медогляду працівниками закладів освіти (та які зміни відбудуться після 1 жовтня 2023 року);
  • чи проходити медогляд працівникам, якщо заклад освіти працюватиме дистанційно;
  • чи треба проходити медогляд повторно, якщо людина перейшла працювати з однієї школи до іншої;
  • що робити вчителям, якщо роботодавець відмовляється оплачувати медогляд;
  • чи обов’язкові медогляди для працівників закладів освіти за кордоном.

ЩО ПРО МЕДОГЛЯДИ ОСВІТЯН КАЖЕ ЗАКОН: ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ ЧИТАЧІВ
На початку минулого 2022–2023 навчального року “Нова українська школа” розповідала про стан речей щодо медоглядів освітян. З того часу ніяких змін не відбулося.

МОЗ України продовжує нагадувати про те, що “воєнний стан не впливає на порядок проходження обов’язкових медичних оглядів”.

Відтак медогляди проводяться відповідно до законів та підзаконних актів, зокрема, Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” (стаття 26) та Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ від 21.05.2007 № 246 (далі – Порядок № 246).

Також МОЗ нагадує про категорії осіб, які мають проходити обов’язкові попередні (до прийняття на роботу) і періодичні медичні огляди, а роботодавець зобов’язаний власним коштом профінансувати та організувати проведення попереднього й періодичних медичних оглядів працівників.

Втім, є більш-менш цікаві перспективи змін з 1 жовтня 2023 року, коли вказаний вище Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” втратить чинність, а в дію буде введений Закон України “Про систему громадського здоров’я”.

З практичного погляду “новий” Закон цікавий тим, що передбачає перезапуск (перезатвердження) цілої системи підзаконних актів. Є надія, що Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затверджений постановою КМУ від 23 травня 2001 р. № 559 (далі – Порядок № 559), переглянуть.

Про те, що МОЗ уже почав займатися відповідною роботою принаймні свідчить оприлюднена інформація у якій йдеться, що планується затвердити новий порядок організації та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій та, відповідно, визнати Порядок № 246 таким, що втратив чинність.

“Нова українська школа” обовʼязково розгляне внесені зміни в регулюванні після набрання ними чинності (після 1 жовтня 2023 року).

  • Чи можна переносити медогляди працівників через війну?

Територіальні органи Держпраці України наголошують, що нормативно-правові акти або інші розпорядчі документи, на підставі яких роботодавець може перенести строк проведення медичного огляду працівників чи допустити до роботи працівника без проходження медогляду, відсутні. Тож наразі немає жодної інформації (офіційних роз’яснень) про порядок дій щодо медоглядів під час обставин непереборної сили, як-от збройна агресія. Очевидним є те, що на тимчасово окупованих територіях та територіях бойових дій медогляди не проводяться.

Фактично є два переліки територій:

  • перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (зі змінами);
  • перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка” (додаток до розпорядження Кабміну від 6 березня 2022 року № 204).

Перший перелік є більш деталізованим та містить, зокрема, конкретні дати виникнення та можливості припинення бойових дій, а другий – більш загальний (створений для надання “єПідтримки”).

Як ці переліки співвідносяться з обов’язком працівників закладів освіти, що розташовані на цих територіях, проходити медогляди – питання відкрите і його вирішення потребує змін до нормативно-правових актів, що регулюють ці питання або ж щонайменше роз’яснень від МОЗ та МОН України.

  • Чи треба проходити медогляд, якщо заклад освіти працюватиме онлайн, а більша частина працівників перебуває в різних регіонах України та за її межами?
Чтайте також:  Давай на штори, на фарбу, а тепер ще і на вітряки! – «унікальна» ідея Міністерства освіти вдарить по кишені батьків?

Тут постає питання, як тоді працівник має пройти медогляд за кордоном, а директор закладу освіти – забезпечити своєчасну та організовану явку працівників на медогляд і обстеження та уникнути можливої адміністративної відповідальності за несвоєчасність проходження працівниками обов’язкових медоглядів і за шкідливі наслідки для здоров’я населення, спричинені допуском до роботи осіб, які не пройшли обов’язкових медоглядів.

  • Щодо обов’язковості проходження медогляду під час дистанційної роботи, то тут варто зауважити, що згідно зі статтею 5 Закону України “Про охорону праці” працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я.
  • Відповідно до статті 159 Кодексу законів про працю України (КЗпП) працівник зобов’язаний проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.
  • Водночас у статті 29 КЗпП відсутній обов’язок роботодавця під час укладення трудового договору про дистанційну роботу проводити інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці й протипожежної охорони.

Тобто “медичне” законодавство наразі просто “не бачить” різниці між “очною” і дистанційною роботою і тим більше не містить нічого, що могло б допомогти у відповіді на питання: що робити працівникам за межами України – приїздити в Україну для проходження медогляду чи подавати документ, отриманий за кордоном.

Через витратність та складність процесу, сценарій, що передбачає повернення в Україну для того, щоби пройти те, що більшість вважає просто “формальністю”, не підійде більшості педагогів закладів освіти України.

Залишається лише сподіватися, що вже згадане вище “планове” оновлення підзаконних нормативно-правових актів у сфері охорони здоров’я урегулює належним чином питання проходження медоглядів під час воєнного стану в умовах повністю дистанційної чи надомної роботи та запропонує працівникам прийнятні варіанти.

  • З огляду на процеси внутрішнього переміщення людей в Україні, також актуальним є питання повторного проходження медогляду при зміні місця роботи, наприклад, під час переходу вчителів на роботу з однієї школи до іншої. Які документи потрібно подавати за новим місцем роботи?

Відповідно до пункту 10 Порядку № 559 особиста медична книжка видається працівникові тільки для проходження медичного огляду, після чого вона підлягає поверненню роботодавцеві, який забезпечує зберігання цієї книжки. В окремих випадках, коли зберігання особистої медичної книжки в роботодавця є недоцільним або неможливим, допускається її зберігання в працівника.

У разі звільнення працівника особиста медична книжка видається йому під розписку разом із трудовою книжкою. Іншими словами, крім паспорта (ID-картки) та документа про освіту, на новому місці роботи треба надати документ про стан здоров’я – особисту медичну книжку.

  • Що робити вчителю, якщо роботодавець відмовляється оплатити медогляд? Начальник відділу освіти пояснює, що на це не заклали кошти в бюджет депутати ОТГ.

Раніше освітній омбудсмен Сергій Горбачов висловив чітку позицію щодо незаконності примусу педагогічних працівників до проходження медичного огляду за власний кошт. Згідно з п. 2.5 “Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій”, “роботодавець за рахунок власних коштів забезпечує організацію проведення медичних оглядів”.

Втім, якщо ж працівник відмовиться від проходження медогляду за свій рахунок, то цілком ймовірний варіант відсторонення його від роботи без збереження зарплати. Зважаючи на це, працівники часто оплачують медпослуги за власні гроші й, відповідно, отримують право вимагати повернення цих коштів, але отримати їх інакше, ніж у судовому порядку, практично неможливо.

Звісно, можна спробувати вплинути на ситуацію, звернувшись до відповідного головного управління Держпраці певної області, Служби освітнього омбудсмена чи Уповноваженого ВРУ з прав людини, які можуть вжити в межах своїх повноважень заходів реагування. Як мінімум, подібні звернення та позиції органів влади будуть помічними під час судового розгляду питання.

Чтайте також:  Чи рекомендуватиме МОН розпочинати навчальний рік у школах раніше

Також, відповідно до статті 123 КЗпП, за час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов’язаними проходити таке обстеження (статті 169191), зберігається середній заробіток за місцем роботи. Порушення з боку роботодавця вимог цієї статті може мати для нього негативні наслідки (повідомляє Держпраці України).

У цьому контексті цікавим є випадок, про який пише Держпраця України: співробітник працював за змінним графіком і мав проходити медогляд. Мінімальний час на проходження медичного огляду складав два дні. Однак роботодавець не провів оплати за проходження медичних оглядів, тому працівник звернувся до суду.

Спочатку суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги працівника про стягнення з роботодавця компенсації втрати частини доходів під час проходження медоглядів. Однак апеляційний суд скасував це рішення, встановивши, зокрема, що право на збереження середнього заробітку за час перебування в медичному закладі на обстеженні мають лише працівники, які вже уклали трудовий договір. Водночас працівники, які проходять попередній (під час прийняття на роботу) медичний огляд, права на одержання гарантійних виплат за період медичного огляду не мають.

Підсумовуючи викладене вище, варто зазначити, що закони та підзаконні нормативно-правові акти доволі часто не враховують або просто не встигають оперативно змінюватися як відповідь на об’єктивні потреби працівників, зокрема, викликані справжніми обставинами непереборної сили.

Зарадити цьому можливо лише власною активною позицією та привертанням уваги “нормотворців” до найбільш актуальних питань шляхом використання Закону України “Про звернення громадян” або ж шляхом звернення до суду, що через те ж саме законодавство може мати різні непередбачувані результати.
ЧИ ОБОВ’ЯЗКОВІ МЕДОГЛЯДИ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ У ДЕЯКИХ КРАЇНАХ ЗА КОРДОНОМ: ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
“Нова українська школа” порівняла українські вимоги до проходження медоглядів освітянами з вимогами в Польщі, Великій Британії, Німеччині, Франції, Італії, Швеції, Латвії, Литві та Естонії. У деяких із країн медогляди для вчителі необов’язкові або ж можуть проводитися за ініціативою самих педагогів.

Пропонуємо до ознайомлення порівняльну таблицю:

Країна Чи треба вчителям проходити медогляд? Коли вчителям треба проходити медогляд? Яких лікарів варто пройти? Хто оплачує?
Україна Так
  • До прийняття на роботу (попередній);
  • щороку (профілактичний).
Під час попереднього медогляду:

  • стоматолога;
  • серологічне дослідження на черевний тиф;
  • мазок із горла та носа на наявність патогенного стафілокока.

Під час попереднього, а потім – раз на рік:

  • терапевта, дерматовенеролога, отоларинголога;
  • дослідження крові на сифіліс, мазки на гонорею;
  • дослідження на носійство кишкових інфекцій та на гельмінтози.

Під час попереднього медогляду, а потім раз на рік за наявності симптомів, захворювань та ризиків:

  • флюорографічне дослідження.

Раз на п’ять років

  • психіатричні огляди.
Роботодавець
Польща Так
  • До прийняття на роботу (попередній);
  • періодичний (не рідше ніж кожні 5 років);
  • перед лікарняним (для визначення необхідності лікарняного);
  • контрольний (після лікарняного, який тривав понад 30 днів);
  • за ініціативою директора в будь-який час.
  • Загальний огляд, у профпатолога (лікар із гігієни праці, який вивчає вплив умов праці й особливостей праці на здоров’я робітника);
  • отоларинголог;
  • фоніатр (діагностика та лікування розладів голосу, мови та мовлення);
  • санітарно-епідеміологічне дослідження.
Роботодавець
Велика Британія Ні
  • Під час прийому на роботу претенденту можуть поставити питання про інвалідність та стан здоров’я, щоб з’ясувати, чи має він фізичну та психічну здатність до виконання роботи.
  • У деяких школах існує заповнення медичної анкети перед прийомом на роботу (що містить дозвіл зв’язатися з лікарем загальної практики або лікарняним консультантом вчителя, якщо це необхідно);
  • школа може відправити на огляд до медичної служби, якщо у вчителя є проблеми зі здоровʼям, або після лікарняного через травму чи хворобу.
Заклад освіти співпрацює з певною медичною службою
Німеччина Залежно від федеральної землі. Залежно від федеральної землі. У деяких землях медогляд проводять лише після проходження стажування у вигляді анкет-анамнезів та огляду в лікаря відповідального органу охорони здоров’я.

Також є практика й подвійних обстежень (до й після стажування).

Форма обстеження відрізняється залежно від федеральної землі:

  • наприклад, у Бремені медогляди проводять не у формі особистого огляду в кабінеті лікаря, а за допомогою спеціальної анкети-анамнезу, яку надають перед прийомом на роботу.
    Зокрема, там вказують ріст, вагу, ліки, які приймає людина, вживання нікотину або алкоголю, загальний стан, хвороби в родині, чи робили рентген за останні 5 років тощо. На основі цієї інформації медичний працівник вирішує, чи потрібні додаткові медичні документи та особистий огляд;
  • у землі Тюрингія є медогляд. Щоби записатися до лікаря спочатку потрібно надати довідку з історією хвороб та довідку про вакцинацію чи імунітет від кору. Ппотім обрати лікаря з реєстру і пройти огляд (обстеження визначає лікар індивідуально). Наприклад, він може складатися з:
  • перевірки зору і слуху;
  • аналізу крові;
  • дослідження сечі;
  • перевірки пульсу й артеріального тиску тощо.

У багатьох землях потрібно надавати довідку про щеплення від кору. Її вартість зазвичай не відшкодовується.

Роботодавець (можливий варіант із компенсацією витрат працівнику після проходження).

Однак правила у федеральних землях та муніципалітетах можуть відрізнятися.

Франція Так
  • Перед прийомом на роботу;
  • профілактичний раз на 5 років;
  • не рідше 1 разу на рік для окремих категорій (люди з інвалідністю, вагітні жінки, відновлені після тривалої відпустки через хворобу, страждають на патології);
  • кожні 2 роки медичний огляд на інфекційні захворювання.
  • Затверджені лікарі від закладу освіти (під час прийому на роботу);
  • Лікар-профілактик (для профілактичного огляду);
  • Шкільний лікар (відповідальний за медичний огляд на інфекційні захворювання).
Міністерство освіти Франції
Італія Ні
  • Діагностичні тести та профілактичні огляди лікарів вчитель проходить за власної ініціативи (на це має 18 годин робочого часу на рік);
  • Якщо вчитель перебуває на лікарняному, керівник закладу може ініціювати “податкову перевірку”, під час якої уповноважений лікар здійснить візит до вчителя (створено для запобігання “прогулам”).
Швеція Ні. Лише у випадку поширення певних хвороб (як-от туберкульоз) усі, хто контактував із хворими, обов’язково проходять обстеження та тестування.
Латвія Так Раз на рік
(сімейний лікар може призначити проведення огляду й частіше, але не більше одного разу на шість місяців).
Під час періодичного огляду працівники закладів освіти мають пройти:

  • загальну оцінку стану здоров’я (виявлення ризиків інфікування туберкульозом, оцінка клінічних ознак туберкульозної інфекції);
  • рентгенологічне дослідження легень.
Роботодавець
Литва Так
  • Перед початком роботи;
  • щороку.
  • Дослідження на туберкульоз;
  • рентгенологічне дослідження.

За інших інфекційних захворювань обстеження проводять у разі епідеміологічної необхідності.

Роботодавець
Естонія Так
  • Первинний (протягом першого місяця з початку роботи);
  • періодичний (за вказівкою лікаря, але не рідше одного разу на три роки).
Сам медогляд проводить лікар із гігієни праці. Спочатку працівник заповнює декларацію про стан здоров’я в картці медичного огляду.

Потім лікар, ознайомившись з основними документами медичного огляду, умовами праці та організацією праці співпробітника на робочому місці визначає необхідні медичні огляди із залученням у разі необхідності спеціалістів.

Роботодавець

Володимир Божинський, науковий співробітник Аналітичного центру “ОсвітАналітика” Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціально для “Нової української школи”

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Джерело.


Повернутись вверх