Чи ефективна НУШ для формування основних умінь у дітей: результати моніторингу
МОН провело моніторинг впровадження реформи «Нова українська школа». Офіс освітнього омбудсмена підготував аналіз основних положень моніторингового дослідження.
Міністерство освіти і науки України оприлюднило результати першого етапу моніторингу впровадження реформи «Нова українська школа». Дослідження проводилося, щоб оцінити, наскільки ефективним є впровадження цієї реформи для формування в учнів початкових класів наскрізних умінь:
- читання з розумінням,
- уміння висловлювати власну думку усно і письмово,
- критичне та системне мислення,
- творчість,
- ініціативність,
- здатність логічно обґрунтовувати позицію,
- вміння конструктивно керувати емоціями,
- оцінювання ризиків,
- приймання рішень,
- розв’язування проблем,
- співпраця з іншими особами.
Також дослідили, як реформу сприймають учасники освітнього процесу.
Із 12 939 закладів середньої освіти, де є класи третього року навчання, для дослідження випадковим чином було відібрано 150 закладів освіти: пілотні школи — 25 шкіл; спеціалізовані школи (гімназії, ліцеї, школи-колегіуми, спеціалізовані школи та навчально-виховні комплекси, у складі яких є початкова школа) — 30 шкіл; загальноосвітні школи — 95. Школи-інтернати, школи санаторного типу, школи соціальної реабілітації, школи на тимчасово окупованих територіях не включалися до генеральної сукупності.
Моніторинг показав, що більш ніж половина груп учнів-третьокласників, які взяли участь у дослідженні, володіють усіма необхідними наскрізними уміннями на достатньому та високому рівнях.
У групах учнів загальноосвітніх шкіл спостерігаються нижчі показники за всіма наскрізними уміннями порівняно з групами учнів спеціалізованих та пілотних шкіл.
Найбільшу різницю у групах учнів закладів різних типів виявлено за уміннями: співпраця, прийняття рішень, розв’язання проблемних завдань, обґрунтування власної позиції, ініціативність, творчість. За всіма цими уміннями більш високі результати продемонстрували групи учнів пілотних шкіл, найнижчі — загальноосвітніх шкіл.
У розвитку умінь, пов’язаних із «твердими навичками» — «читанням з розумінням», «критичним та системним мисленням» — вищі результати демонструють групи учнів спеціалізованих шкіл.
З-поміж груп учнів, які не впоралися з компетентнісними завданнями, переважають групи із шкіл, які розташовані у сільській місцевості.
Примітно, що групи учнів класів із високою наповненістю (понад 30 учнів) впоралися з компетентнісними завданнями краще, ніж групи учнів класів із середньою (від 20 до 30 учнів) та невисокою наповненістю (до 20 учнів).
Улюбленими уроками у третьому класі, так само, як і у другому, учні назвали математику, фізичну культуру та образотворче мистецтво. У пілотних школах математику віднесли до улюблених навчальних предметів дещо менше учнів, натомість тут більше люблять образотворче мистецтво та інформатику.
На уроках у другому класі учні найбільше любили «читати щось», «працювати з кимось у парі або в групах». Учні у великих містах частіше за інших відзначали, що їм подобалося «виготовляти щось руками (вирізати, клеїти, малювати)», а також «проводити дослідження». Учні пілотних шкіл серед улюблених видів робіт вказували «проводити дослідження» та «виготовляти щось руками (вирізати, клеїти, малювати)». Їм трохи менше подобалося «читати щось», «виконувати домашні завдання». Найменше учням подобалося «обговорювати щось у класі з однокласниками та вчителькою».
Молодші школярі говорять, що освітнє середовище у школі загалом дружнє, але мотивація та підтримка учнів педагогами залишається ще недостатньою: майже третина учнів зазначила, що дуже рідко отримують похвалу за успіхи від учителя.
