НУШ це не реформа. «За мильною бульбашкою НУШ криється повний і абсолютний підрив нашої освіти», — Ірина Фаріон
Інформує Всеосвіта.
Ірина Фаріон записала відео, де розкритикувала освітню реформу НУШ та її реформаторів. Вона називає НУШ — ЗНУШ, від слова «знищення» освіти та розбирає різні реформаторські слова «матюки».
Ірина Фаріон українська мовознавиця відома своєю епатажною поведінкою. Вона не тільки палко захищає українську мову, але і без табу критикує освітян-реформаторів. Нещодавно Ірину Фаріон повернулася на роботу у Львівську політехніку після того, як її поновив на посаді апеляційний суд. Гучне звільнення стало черговим скандалом навколо мовного питання.
Нещодавно пані Ірина випустила характерне відео, у якому йдеться про абсолютно імітаційний характер реформ шкільної освіти. Вона називає мудрими 45% вчителів, які відповіли, що не можуть пояснити, в чому суть реформи НУШ. Бо це НЕ реформа.
Критикуючи нещодавній освітній фестиваль «Вчителі майбутнього», Ірина Фаріон наголосила:
Це ті люди [організатори], які не вміють дати ради теперішньому, вони нічого не можуть зробити сьогодні, тому вони нам малюють ефемерні картини майбутнього. Ті, хто програли сьогоднішній день говорять про майбутнє.
Завтрашній день, це наслідок моєї сьогоднішньої праці, — Ірина Фаріон
Ірина Фаріон палко розкритикувала реформу НУШ та особисто Лілію Гриневич за скопійовану фінську модель освіти.
Фаріон звернулася у відео зі словами.
Я не розумію, у нас немає своєї моделі [розвиток освіти], у нас немає своїх педагогів? В нас немає своєї етнодидактики? У нас немає своєї етнопедагогіки? У нас немає своєї історії педагогіки, що ми все це маємо брати у чужих?
Ні, в нас нема гідності! В нас нема честі! В нас нема національної свідомості, тому ми все тупо беремо у чужинця і все це з тріском програємо. Тому, що це рослини [реформа освіти], які не приживаються на нашому ґрунті….
Фаріон також додала, якщо батьки не будуть працювати зі своїми дітьми, то вчителі не зможуть дати ради таким дітям.
Фаріон процитувала Гриневич, яка запозичила модель освіти у Фінів, що «45% вчителів не можуть пояснити у чому суть реформи НУШ». Жартома додала, що тисне руку цим 45% вчителів. Здивування викликало той факт, що з 2015 року 45% вчителів досі не розумію, що з ними робить ця реформа. Фаріон також порадила Лілії Гриневич проводити ці експерименти на своєму родинному колі, а не на всій країні.
Ірина Фаріон вщент розкритикувала запозичені слова, наприклад «компетентнісне» навчання. Вона стверджує, що в НУШ запакували абсолютно недолугі терміни, які не відповідають українській ідентичності.
Фаріон скептично прокоментувала оприлюднені дослідження реформаторів, які посилаються на шведо-француженку Софію Русову [померла 5 лютого 1940], яка свого часу визначила 3 основні принципи нової школи: активність, індивідуалізація і соціалізація виховання.
Хіба ці принципи не були характерні для інших шкіл? Хіба інші школи говорили, що дитина не має бути активною?… Хіба ми заперечуємо, що кожна дитина, це індивідуальний світ? Коли ми віддаємо дитину до школи, це означає, що вона має навчитися вступати у спілкування з іншими. Так щож нового ви у тому ЗНУШі пропонуєте, коли цитуєте Русову?
Фаріон вважає, що мета НУШ одна, покласти гроші в кишені і здурити Фінів.
Одна з концепцій НУШ звучить так: «Виховати інноватора та громадянина…».
… це щось неймовірне, до цього часу ніхто не виховував громадянина.
Ірина Фаріон вважає, що реформатори засмічують українську мову безглуздими і нікому не потрібними запозиченими словами.
В кінці відео Фаріон також наголосила на забрудненні мови суржиком, що англо-український суржик мало чим відрізняється від московсько-українського суржика. Наприклад, назва «Смарт освіта» те саме що «Умнає образованіє».
Фаріон висловила співчуття вчителям, які лишилися в школі.
Це реально ті люди, яких Господь торкнувся своєю долонею сказав — витримайте то все, будьте там, бо це ваше покликання. Я візьму це до уваги, коли ви постукаєте у мій рай.
Реформа освіти називає сучасних вчителів «Агентами змін» — це тьютор, модератор, фасилітатор, коуч, ментор. Жартома Фаріон намагалася пояснити українською мовою ці назви.
Наприклад, тьютор — особа, що веде індивідуальні або групові заняття із учнями, студентами, репетитор, наставник. У тьютора інші цілі, інший стиль і привід для спілкування з учнями.
Фаріон питає, навіщо використовувати слово «тютор», якщо вже є українське слово «наставник»?
Які у нього [вчителя] інші стилі крім мети наставника? Який у нього інший привід спілкування з учнями? Які є приводи у вчителя і наставника спілкуватися з учнями, крім того, як навчити дитину застосовувати знання свої на практиці, що обізвано дурним словом «компетентності»?
Шановні вчителі, чому ви проти цього не протестуєте? Чому ви поводите себе як отара у цьому всьому? Чому ви дозволяєте над собою провадити такі експерименти?
Звернення Ірини Фаріон було сповнено критики. На її думку, опис реформи часто суперечив дійсності. Наприклад, суперечливою також виглядає фраза «… В своїй педагогічній діяльності задовольняє вимоги, пропоновані новою епохою, тому вирішальним фактором сучасного вчителя в інноваційному просторі виступає рівень володіння ним інноваційними педагогічними технологіями, інформаційно-комп’ютерна обізнаність та готовність до пошуково-дослідницької діяльності».
А наших дітей що не вчили пошуково-дослідницької діяльності? А мене що вчитель фізики не вчив, наприклад, зробити самому дзвінок? Наприклад, електричний струм пропустити? Мене не вчив вчитель чи учителька праці щось пошити? — та це були фантастичні уроки праці! І якщо тепер ми вчимо наших дітей роботі на комп’ютерах, то тоді ми вчилися працювати на друкарській машинці. Це не було те саме? Просто форма змінюється, а здатність людини постійно над собою працювати — вічна. Якщо людина має нормальних наставників, а не тьюторів, менторів, фасилітаторів, — і який ще там матюк — коучів.
Підсумовуючи своє звернення Ірина Фаріон зауважує, як після всього прочитаного в описі реформи НУШ, 45% вчителів можуть пояснити в чому полягає відмінність НУШу від звичайної школи? Як науковиця, вона стверджує, що не існує відмінності між звичайною школою і школою НУШ. — «Ви можете пояснити що таке реформа НУШ? Ні, не можете, бо її немає».
… найкраща реформа, це заглиблюватися в те, що ти робиш.
Тому що знання бездонні. Тому що межі наших знань щодня віддаляються. І нам тільки здається, що ми знаємо, а ми нічого не знаємо. І якщо буде ось таке усвідомлення, це означатиме, що ми щодня працюватимемо над удосконаленням наших знань без формули НУШу (тобто ЗНУШу).
Фаріон досить негативно відгукнулася про колектив представлений на події від «Смарт освіти» назвавши присутніх «Фантастичні істотки» — Роман Шиян, Хобзей, Гриневич, Піпа, Ігор Хворостяний.
— Роман Шиян, який під час московсько-української війни їздив з семінарами московію. Очолював Інститут післядипломної освіти у Львові, який на чолі з Шияном, Хобзеєм, Гриневич заколотили інтеграційні курси. Коли за словами Фаріон Українську літературу було злито з Зарубіжною літературою та бачення злити Українську літературу з Українською мовою, а Історію України з Всесвітньою історією.
Фаріон вважає, що цей інститут був місцем знищення паростків української національної освіти.
— Ігор Хворостяний, Генеральний директор директорату шкільної освіти. Фаріон розкритикувала Хворостяного, як дипломованого філолога, за українські підручники/курси з англомовними словами.
Підсумовуючи свою монографію Ірина Фаріон назвала НУШ «мильною бульбашкою».
За мильною бульбашкою НУШ криється повний і абсолютний підрив нашої освіти…
… Сподіваюся, що НУШ остаточно і назавжди упокоїться. Бо вона не має жодної перспективи ні з такими реформаторами за змістом і по суті… — Ірина Фаріон
