facebook

НУШ зійшов на пси, або Підсумки навчального року

НУШ зійшов на пси, або Підсумки навчального року

Маємо «пройдену» повз програму, просідання зору і втрату мотивації до пізнання чогось нового.

НУШ зійшов на пси.

На цьому можна було б закінчити мою оповідь про наше проходження шостого року в НУШ. Але таки не буду зраджувати традиції і спробую, як і після 5 класу, викласти своє враження від шостого класу (НУШем я його вже не можу назвати).

Отже, рік почався з ресоціалізації після двох років дистанційки.

З’ясувалось, що вчителі в зумі – то зовсім інші вчителі, ніж вони ж у класі, і потрібно з нуля будувати з ними стосунки.

Виявилося, що чомусь в школі на перерві домашка робиться за 5 хвилин, а вдома те саме не робиться за 2,5 години.

Ще десь у другому семестрі дитина перестала мене питати, нащо їй все це потрібно, а навчилася уникати більшості академічного фактажу за допомогою гуглу, ШІ і інших засобів, які зменшують кількість витраченого часу на вивчення чи запам’ятовування інформації.

А я перестала заглиблюватися у цей морок.

Бо історія знову напхана іменами і датами, які ніяк не пов’язані ні між собою, ні зі світом.

Цікавезні книжки з зарубіжної були прочитані та не були сприйняті, бо треба ж «пройти» програму.

Чтайте також:  Яку зарплату отримує учитель без стажу

Сумніваюсь, що дитина згадає, що вона вчила на природі спочатку року.

На географію прийшла нова вчителька, яка наївно думала, що дітей до шостого класу навчили хоча б основам роботи з картами. Але ніт.

Базових навичок по роботі з інформацією дітей не вчать.

Як не вчать правилам і навичкам ведення дискусії.

Не вчать академічній доброчесності.

Не вчать вирішувати конфлікти.

Не вчать толерантності.

Але напихають у розклад по сім уроків: п’ять в школі і ще два після школи дистанційно. Особливо мені подобається фізкультура в онлайні. Бо ж треба «пройти» програму.

І в результаті маємо абсолютно бездарно втрачений травень, бо програму ж вже «пройшли», а не «засвоїли», і що робити далі – не наша забота.

Маємо «пройдену» повз програму. Маємо просідання зору. А ще втрату мотивації до пізнання чогось нового.

Бо є завдання «пройти», але немає завдання засвоїти, втілити, дізнатися.

PS: На фото діалог з нашого батьківського чату, який яскраво відображає стан справ в НУШ.

Джерело.


Повернутись вверх