Артур Пройдаков назвав фундаментальну різницю між приватними і державними школами та спростував міф про “обслуговчий персонал”
Вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков розповів, що у приватній школі система дозволяє мати поле для експериментів. Зокрема, педагог може запровадити цікавий формат, скоротити дистанцію у спілкуванні, створюється більше простору для маневреності. Натомість у державних закладах освіти зосереджені на протокольності навчання, що фундаментально відрізняє системи.
Вчитель поділився, що коли йому запропонували викладати у приватній школі, колеги відмовляли від такої роботи. Мовляв, у таких закладах освіти педагог прирівнюється до “обслуговчого персоналу”. Проте, за словами Пройдакова, такі міфи були помилковими, адже діти всюди однакові. Про це освітянин розповів в інтервʼю 21 каналу.
“Я навіть боявся йти працювати, це були такі міфи, що в приватній школі діти командують вчителем, а не вчитель може про щось говорити з дітьми. Тобто, ніби вчитель там на як обслуговчий персонал. Такі міфи були. Я скажу що ці міфи були, в моєму випадку, помилковими. Дти такі самі як в державній, так і в приватній школі. Плюс-мінус ті самі потреби: дружити, вони не люблять нудних уроків, ні там, ні там вони не дуже люблять писати, ні там, ні там, вони хочуть веселих і цікавих уроків та спілкування”, – запевняє Пройдаков.
Ця територія дистанції між вчителем в приватній школі і учнем скорочується. Більше простору, більше маневреності є в приватній школі. Багато державних закладів, на мою думку, зосереджені на протокольності навчання, що якщо урок не записаний в журнал – урока не було. І хоч є купа світлин, відеоматеріалів, емоції дітей, вони розказали батькам, що був класний урок, але якщо цього не записано в журналі, то для школи урока не було”, – додає педагог.
Він запевняє, що нині можна відходити від протокольності у державних школах та акцентувати на змісті навчання. Зокрема, використовувати приклад приватних закладів освіти, що стане рушієм змін.
