Іван Осадчий: про оцінювання учнів 5 класів НУШ
Автор: Іван Осадчий, вчитель фізики і математики, доктор педагогічних наук.
За пропонованим у Методичних рекомендаціях підходом неможливо виставити оцінки за семестр
Цей допис про дуже важливе і актуальне, – про оцінювання навчальних досягнень учнів 5 класів НУШ.
Хотів написати «про систему оцінювання», але не наважився. Підхід до оцінювання в 5-6 класах НУШ, представлений в Методичних рекомендаціях, затверджених наказом МОН України від 01.04.2022 № 289, не має ознак системності, а сам текст Методичних рекомендацій містить суперечності як загалом, так і в межах деяких абзаців, і навіть речень.
Чому так сталося? Думаю, що суттєво додав негативу головний об’єктивний чинник – у країні війна, а Методичні рекомендації готували і затверджували в самі страшні перші місяці агресії без належних можливостей якісно підготувати такий важливий документ. Можуть бути й інші пояснення, але це не так важливо.
Добре, що в Методичних рекомендаціях передбачена можливість закладу освіти мати адаптаційний період (навіть до кінця 1 семестру), під час якого відсутнє оцінювання навчальних досягнень учнів 5 класу, чим і скористалася більшість закладів освіти.
Але вже завершується третій місяць навчання, і дуже скоро всім педагогам, які навчають п’ятикласників, треба буде виставити оцінки / бали за 1 семестр. Насправді зробити це за пропонованим підходом неможливо, якщо ти: дійсно працюєш у школі, а не методист; хоч трохи розумієшся на тому, як треба навчати дітей; поважаєш свою професію і віриш у неї; ще ніколи «зі стелі» оцінювання учнів не проводив!
Тепер коротко та з кінця.
1. До закінчення 1 семестру всі вчителі, які викладають в 5 класі, тепер зобов’язані оцінити «навчальну діяльність» кожного п’ятикласника зі свого навчального предмета / інтегрованого курсу, використавши для цього 10 характеристик (див. Свідоцтво досягнень учня / учениці 5 класу), які у своїй єдності, на жаль, цілісно не відображають навчальну діяльність учня, дуже невдало сформульовані, не мають єдиного тлумачення, та ще й зробити це треба за допомогою самостійно створеної системи / методики / програми оцінювання!
І ось із цим величезним масивом «придуманих» даних класний керівник зобов’язаний впоратися і виставити для кожної характеристики конкретного учня узагальнену оцінку, принаймні у вигляді відмітки «сформовано / формується». І цю оцінку треба буде якось спочатку пояснити самому собі, а потім колезі-педагогу, який оцінив конкретну характеристику по-іншому, учневі та його батькам і усім іншим «зацікавленим сторонам»!
2. Учитель, який працює фахово і відповідально (таких насправді більшість!), використовуючи існуючий нині механізм поточного і тематичного (з використанням контрольних або інших самостійних робіт учнів) оцінювання, досить просто і аргументовано може виставити оцінку за семестр і за рік. Виставлена в такий спосіб оцінка найбільш точно відображає навчальні досягнення учня, тобто стан сформованості в нього загальних або предметних компетентностей.
Але, як наполягають Методичні рекомендації, так тепер робити не можна! Додатково до результатів тематичного оцінювання треба якось додати (відняти, помножити, поділити тощо) результати «контролю груп загальних результатів»!
Для прикладу надаю (із поставленими мною в дужках запитаннями) перелік таких всеохопних і вичерпних у своїй єдності «груп загальних результатів» для математики в 5 класі:
- «Опрацьовує проблемні (наскільки проблемні?) ситуації та створює математичні моделі (які?)»
- «Розв’язує математичні задачі (якого рівня складності?)»
- «Критично (наскільки?) оцінює результати розв’язання проблемних (наскільки?) ситуацій (яких?)».
У Свідоцтві досягнень учня / учениці 5 класу також виділено рядок «Загальна оцінка результатів навчання», але зазначено «У разі виставлення (?!) загальної підсумкової оцінки, після визначення рівня досягнень за кожною групою результатів, використовувати окремий рядок для виставлення загальної оцінки». Отже «загальна оцінка результатів навчання» за семестр чи рік може / насправді виставляється без урахування результатів поточного і тематичного оцінювання, а лише за результатами «визначення рівня досягнень за кожною групою результатів».
І от що робити педагогу-практику із «оцим усім» без сертифікованого педагогічного інструментарію, і для чого «все оце» робити взагалі? А що робити учневі та його батькам, якщо з кожного навчального предмета / інтегрованого курсу тепер за семестр буде 4-6 оцінок його «результатів навчальної діяльності» і 10 результатів оцінювання «навчальної діяльності» з кожного предмета (останні обов’язково будуть доведені до суб’єктів освітньої діяльності як узагальнені класним керівником у тільки йому відомий спосіб!)?
Я знаю, що мої пости читають люди, які можуть вплинути на ситуацію, що склалася із нормативно-методичним забезпеченням оцінювання навчальних досягнень учнів 5 класу і НУШ загалом. Не буду нічого писати про важливість для успішної педагогічної діяльності і освітніх реформ загалом точних методик оцінювання результатів навчання, адже це і так усім відомо!
У нас ще є близько місяця часу, щоб розробити і передати педагогам країни нові Методичні рекомендації. І неважливо, хто і як це зробить, адже країні терміново потрібна ефективна система оцінювання навчальних досягнень учнів 5 класів НУШ.
P.S. 1. Звертаю увагу на те, що методичні рекомендації, які розробили деякі обласні інститути післядипломної педагогічної освіти, стосуються не самої системи оцінювання навчальних досягнень учнів 5 класу, а виключно того, як заповнювати класний журнал 5 класу з урахуванням наявних Методичних рекомендацій МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів. Це такі собі «троянські коні», які насправді дуже небезпечні, адже легітимізують недолугості і руйнують систему освіти, створюють видимість її реформування, відбирають у людей шанс / надію на справжні освітні реформи, вселяють зневіру!
2. У нових Методичних рекомендаціях треба уникати ганебної практики, коли в усіх складних і незрозумілих випадках педагогів «відсилають / посилають» до педради (очевидне паразитування на автономії закладу освіти!), або ж пропонують їм обирати (насправді серед неіснуючих!) форми, способи і засоби ефективної педагогічної діяльності (очевидне паразитування на академічній свободі вчителя!).
В очікуванні на диво!
