Як оцінювати навчальні досягнення учнів з інтелектуальними порушеннями: пояснення
Досить багато школярів в Україні навчається за інклюзивною формою навчання. Серед них є і діти з інтелектуальними порушеннями. Як оцінювати їхні навчальні досягнення – читайте у статті.
Джерело:”Всеосвіта”
Пояснення, як оцінювати навчальні досягнення учнів з ООП описані у новому Порядку організації інклюзивного навчання у школах, каже директорка “Бердичівського інклюзивно-ресурсного центру” Людмила Верещак.
Вчителям важливо розглядати інтелектуальні порушення, що трактуються як порушення функціонування різного ступеня прояву:
- передумови інтелекту (пам’яті, уваги, мислення, мовлення, вольових процесів, мотивації тощо);
- власне інтелекту (здатності до узагальнення, абстрагування, міркування, продукування думки, судження, здатності робити висновки тощо);
- інвентарю інтелекту (набутих знань, умінь, навичок).
Які ознаки ступенів порушення інтелектуального розвитку
Легкий ступінь:
- Має труднощі в концентрації уваги. Дитина часто відволікається, довго розглядає картинки.
- Переважає фразове мовлення.
- Дитина самостійна, необхідний частковий супровід дорослого.
- Потребує додаткового часу, індивідуальних інструкцій, вказівок або нагадувань. Наприклад, “Зараз урок математики, тобі треба подивитися на дошку й послухати вчителя”.
- Пасивний словник переважає над активним. Тобто дитина запам’ятовує багато слів, але здебільшого не може відтворити.
- Уповільнений розвиток відчуттів.
- Низька мотивація через те, що знижена пізнавальна діяльність.
- Мислення конкретне та обмежене досвідом, низька здатність узагальнювати та абстрагувати. Тому абстрактні слова дитина не розуміє, дратується;
- У підлітковому віці ці діти розуміють свою несхожість, тому часто мають депресивні та тривожні стани.
Помірний ступінь:
- Має достатній рівень комунікації на елементарному рівні;
- Потребує супроводу та додаткових опор: картинки або предмети, які візуалізують сказане. Дитина не може довго слухати пояснення вчителя;
- Важко даються соціальні сигнали від інших;
- Опановує більшість навичок самообслуговування;
- Потребує розширених інструкцій. Наприклад, має бути прописаний алгоритм, аби допомогти дитині не розгубитися;
- Робота із соціально-емоційною сферою. Часто не зчитує емоції, тому про них треба говорити;
- Фрагментовані думки, фразове мовлення. Вчителю треба просити таку дитину: “Скажи, будь ласка, повним реченням” або починати речення замість дитини.
Тяжкий ступінь:
- Мовлення та комунікація – на мінімальному рівні, використовує короткі слова або невербальні форми комунікації (картки, жести);
- Труднощі з моторними навичками, дитина фізично слабка. Наприклад, треба багато спроб і вправ, аби дитина тримала ручку;
- Потребує щоденної регулярної допомоги, супроводу та самообслуговування;
- Важливо наглядати за безпекою дитини. Часто не розуміє, що безпечно, а що – ні;
- Відволікається, має розсіяну увагу;
- Після тривалих та систематичних занять може сформувати елементарні соціально-побутові навички.
Глибокий ступінь:
- Мовлення не розвинене, видає звуки або крики;
- Уникає контакту з іншими;
- Потребує постійного розвитку та реабілітації;
- Немає пізнавальної діяльності;
- Малорухлива, має значні моторні порушення;
- Має порушення смаку та нюху, тому часто їсть усе, що трапляється під руку.
Освітня траєкторія учня з ІП
- Індивідуальний навчальний план.
- Адаптація/модифікація змісту навчальних програм.
- Оцінювання за загальними критеріями (при адаптації) або оцінювання на основі індивідуальних завдань.
- Адаптовані стратегії та технології оцінювання.
Якими є адаптовані стратегії оцінювання учнів з ІП:
- Письмові завдання у формі індивідуальних тестів; додатковий час; зменшена кількість завдань.
- Допомога вчителя/асистента вчителя у розумінні завдання та алгоритмах дій.
- Нестандартний виклад – презентація, картинки, ілюстрації, проєкти, демонстрація результатів у мікрогрупі або особисто.
- Середовище, місце проведення оцінювання.
- Спеціальне обладнання.
Оцінювання навчальних досягнень учня з ІП
Відповідно до орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень школярів, учнів початкової школи оцінюють вербально, учнів 3 – 4 класів – рівнево, а учнів 5 – 9 класів – бально.
За словами експертки, у початковій школі оцінювання ґрунтується на врахуванні рівня досягнень учня. Для цього можна використовувати свідоцтво досягнень та портфоліо. Це є стимулюючою системою оцінювання.
Оцінювання здійснюється за чотирма рівнями та відповідними їм балами для всіх учнів, проте розроблені й диференційовані критерії, які враховують рівень інтелектуальних можливостей учнів з ООП.
Вимоги до оцінювання є різними, відповідно до категорії ООП/освітніх труднощів, та ґрунтуються на основі індивідуальних завдань.
Наприклад, навчальні досягнення за типовою програмою можуть бути такими:
- учень рахує у межах 100;
- здійснює обчислення у межах 1000;
- використовує математичні формули для обчислення периметру і площі геометричних фігур.
В такому випадку навчальні досягнення за модифікованою програмою для учнів з інтелектуальними порушеннями будуть такими:
- учень рахує у межах 10;
- учень здійснює обчислення у межах 10;
- розрізняє геометричні фігури.
Новий порядок організації інклюзивного навчання передбачає:
- створення індивідуального навчального плану;
- модифікацію змісту навчальних програм – які конкретно знання, вміння і навички, компетентності ми формуємо;
- модифіковані вимоги до навчальних досягнень – що конкретно має знати, уміти та робити учень, чим повинен володіти;
- модифіковані критерії оцінювання – які конкретно критерії ми будемо зазначати;
- переведення у бали відповідно до загальних критеріїв оцінювання;
- особи з ООП звільняються від ДПА.
Взаємодія вчителя з батьками учня з ІП
Експерти кажуть, що коли в інклюзивний клас приходить дитина з інтелектуальним порушенням, вчителеві треба будувати роботу, спираючись на сильні сторони дитини. Не треба звертати увагу на тому, що дитина не вміє робити.
Коли дитина з ІП приходить до класу, і вчитель не знає про неї нічого, можна дати батькам опитувальник. Це – перший крок до успішної співпраці з батьками, бо вони опишуть досягнення й навички, які дитина вже має.
При взаємодії з батьками учня з ІП вчителі мають:
- М’яко й тактовно давати оцінку ситуації, яку батьки не хочуть приймати. Об’єктивно описувати стан дитини й давати прості рекомендації.
- Не руйнувати надії батьків. Треба наголошувати: “Разом ми зможемо більше”.
- Розповідати, що дитині вдавалося добре протягом дня за формулою бутерброда: чергувати, що вдалося й що не вдалося.
- Бути поруч із батьками, встановити довірливі взаємини.
- Долучати батьків до команди супроводу. Наприклад, можна створити онлайн-зустрічі.
- Розподіляти відповідальність із батьками. Батьки разом зі спеціалістами мають навчати та виховувати дитину.
Також необхідно залучати батьків до роботи психолого-педагогічного супроводу та працювати над:
- постановкою конкретних і досяжних цілей;
- оцінюванням навчальних та особистісних досягнень;
- наданням розуміння стратегії інклюзивної освіти;
- баченням перспективи для учня з ІП у набутті робітничої професії.
