Розробники нового державного стандарту розповіли про етапи його пілотування та впровадження.
Державний стандарт базової середньої освіти, затверджений урядом 30 вересня, є основою для реалізації реформи «Нова українська школа» в 5-9 класах. Про це сьогодні, 8 жовтня, заявив т. в. о. Міністра освіти і науки Сергій Шкарлет під час пресконференції, присвяченій Державному стандарту.
Затвердження та впровадження Стандарту базової середньої освіти — це продовження реалізації реформи “Нова українська школа” у 5-9 класах. До роботи над Стандартом долучилась українська освітянська спільнота, яка брала участь у публічних консультаціях впродовж червня цього року, — зазначив Сергій Шкарлет.
Стандарт визначає структуру та зміст базової середньої освіти, передбачає запровадження низки інноваційних підходів, зокрема щодо оцінювання результатів навчання та організації освітнього процесу (презентація).
Так, документ встановлює чіткі орієнтири, за якими:
учні розбудовуватимуть власні компетентності — здобуватимуть знання, розвиватимуть вміння та формуватимуть ставлення;
типовий навчальний план буде варіативним — вчителі самі обиратимуть предмети та інтегровані курси в інтересах своїх учнів;
батьки зможуть відстежувати навчальний поступ своїх дітей;
педагоги супроводжуватимуть освітній процес, маючи академічну свободу;
школи будуть забезпечені відповідними підручниками, посібниками та іншими ресурсами, зокрема й електронними.
Стандарт не містить поділу на предмети, натомість є лише освітні галузі. Це означає, що розробники освітніх та навчальних програм зможуть як втілювати певну освітню галузь через окремі предмети, так і комбінувати їх для інтеграції. Цими 9-ма освітніми галузями є мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична, мистецька, фізична культура.
У документі також чітко окреслено ключові компетентності, якими мають оволодіти школярі після закінчення кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи):
вільне володіння державною мовою;
здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
математична компетентність;
компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;
інноваційність;
екологічна компетентність;
інформаційно-комунікаційна компетентність;
навчання впродовж життя;
громадянські та соціальні компетентності;
культурна компетентність;
підприємливість і фінансова грамотність.
Документ містить опис цих компетентностей включно з базовими знаннями з кожної освітньої галузі, наскрізних вмінь, що поєднують компетентності та галузі, обов’язкових результатів навчання та орієнтирів для їхнього оцінювання. Крім того, Стандарт описує загальний обсяг навчального навантаження, розподілений за освітніми галузями; рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за кожною з галузей та загалом.
Частиною стандарту є також 7 варіантів базового навчального плану відповідно до освітніх потреб дітей (для закладів загальної середньої освіти, зокрема спеціальних).
МОН вже розпочало підготовку до впровадження Стандарту базової середньої освіти. Так, із жовтня 2020 року до березня 2021 року триватиме робота над типовою освітньою та модельними навчальними програмами. З листопада 2020 року по вересень 2021 року розроблятиметься система оцінювання компетентностей, здобутих на рівні базової середньої освіти.
Протягом наступного навчального року, з вересня 2021 року, відбуватиметься пілотування навчально-методичних матеріалів у пілотних 5-х класах Нової української школи. Крім того, з березня 2021 року до серпня 2022 року заплановано провести відповідне підвищення кваліфікації педагогів.
