Чи зможуть школи вповні скористатися свободою в перерозподілі навчальних годин?
Про оновлену типову освітню програму для 5–9 класів
Ще 9 серпня зʼявився наказ МОН №1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти»
Що це за документ?
Документ передбачає традиційні для нього аспекти, а от серед нового – більше годин для перерозподілу: визначена мінімальна і максимальна кількість годин за галузями (і предметами теж) – власне, майже як і раніше. Чому «майже»? Бо в попередньому варіанті типової освітньої програми було вказано й середнє навантаження.
У чому ж тоді конкретні зміни?
Їх можемо простежити в Додатку 3 на прикладі мовно-літературної галузі: якщо раніше мінімальна кількість годин у 5–9 класах на українську літературу була по 2 години на тиждень, зарубіжної літератури – 1,5 год на тиждень, то зараз це 1,5 години української літератури та 1 година зарубіжної в 5–7 класах і 1 година української літератури та 1 година зарубіжної – у 8–9 класах.
Заклад освіти на власний розсуд перерозподіляє «зекономлені години» і схвалює педагогічною радою.
Такий підхід торкнувся частково й інших навчальних предметів.
Як і все в цьому світі, типова освітня програма для 5–9 класів зі змінами має кілька векторів.
1. Більше свободи для закладу освіти – і це чудово.
Перерозподіл годин має відбуватися в інтересах учнів та учениць. В ідеалі. Але насправді часто перерозподіл відбувається залежно від наявності кадрового потенціалу. Наприклад, учні потребують більше годин на вивчення математики, але в школі без навантаження залишилися, скажімо, філологи. Або фахівець звільнився, а знайти висококваліфікованого іншого непросто. Як можна здійснити перерозподіл години?
2. Мистецтво читати (тут, звичайно, кожен учитель скаже про свій предмет).
Гранично допустима мінімальна кількість годин на літературу (подібний шлях уже раніше проходила зарубіжна література…) скорочена. 5 грудня минулого року ми дуже гаряче обурювалися результатами читацької компетентності (оприлюднено звіт PISA-2022); звісно, в усьому були винні вчителі, бо 41% учнів не розуміють прочитаного.
Але, звісно, з іншого боку, є учні й учениці, які читають: 59% 15-річних українців усе-таки поріг подолало. Тому, напевно, для них достатньо по 1 годині літератури?.. Та й читати треба під час вивчення всіх дисциплін… (Додаток 3).
3. Можливість «закрити» вакансії через брак фахівців (перегукується з п. 2).
Не секрет, що педпрацівники продовжують звільнятися. У багатьох школах брак фахівців (так – саме фахівців, а не просто людей з дипломом) математики, інформатики, фізики (цей перелік покриває насправді всі навчальні предмети). Більша кількість годин на перерозподіл дозволить зменшити кількість годин на предмет, який нема кому читати.
4. Курси, факультативи.
З’являється ширша можливість для їх уведення в освітній процес для врахування інтересів дитини.
Але в 2024 році обсяг освітньої субвенції для всіх місцевих бюджетів визначається БЕЗ урахування додаткових годин навчального плану для учнів групи I на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття тощо (коефіцієнти приведення кількості годин навчального плану на 2024 рік змінюються відповідно). Тобто ці додаткові години можливі, але за рахунок місцевого бюджету – таку розкіш, як уже бачимо, можуть дозволити собі не всі громади.
Автор: Олеся Калинич, начальник управління освіти, релігій та у справах національностей, м. Хуст Закарпатської обл.
