facebook

“Ми виховуємо, формуємо, навчаємо освіченого українця”: як учителі 5–6-х класів розуміють реформу НУШ і чого бракує для її впровадження

“Ми виховуємо, формуємо, навчаємо освіченого українця”: як учителі 5–6-х класів розуміють реформу НУШ і чого бракує для її впровадження

Реформа “Нова українська школа” – навчання за новими принципами, що передбачали докорінні зміни в усій системі середньої освіти, – стартувала у 2017 році з апробації у приблизно 100 пілотних школах. З 2018 року вже всі українські першокласники й першокласниці почали навчатися за НУШ, а у 2022/2023 навчальному році вони перейшли до 5-х класів – тобто НУШ “зайшла” в середню ланку.

Такий перехід був би непростим і у звичайних умовах, адже вимагав донавчання вчителів, матеріального забезпечення кабінетів (меблі, обладнання), нових підручників. Додатково ж його ускладнило те, що через повномасштабне вторгнення росії субвенцію на НУШ й загалом велику частину “освітніх” коштів переспрямували на військові потреби. До кінця навчального року п’ятикласники переважно так і не отримали друкованих підручників, а вчителі-предметники – запланованої повноцінної підготовки.

У статті для видання LB.ua, яку ми публікуємо в майже незмінному вигляді, зосередилися на тому, як учителі й учительки 5–6-х класів розуміють суть реформи і її цінності. Комунікація реформи “Нова українська школа” була однією з тем, про які ГО “Смарт освіта” дізнавалася в українських вчителів у межах дослідження впровадження НУШ у 5–6-х класах (стислий виклад результатів – за цим посиланням).

Так, автори дослідження хотіли зʼясувати:

✔ чи достатньо освітяни поінформовані про реформу НУШ;

✔ звідки зазвичай беруть інформацію про перебіг реформи;

✔ які проблеми заважають впроваджувати НУШ.

 

Останнє із цих питань глибше розкрили респонденти/ки глибинних інтерв’ю. З їхніх відповідей вдалося дізнатися про те:

✔ чи є щось незрозуміле в реформі й що саме;

✔ чи помічають відмінності у своєму викладанні за старим і новим Державними стандартами базової середньої освіти;

✔ як загалом ставляться до реформи і як оцінюють процес впровадження НУШ;

✔ чого опитаним критично бракує для впровадження реформи;

✔ що може покращити реформу і хто має за це відповідати.

Про те, які відповіді отримали на ці та інші питання, читайте в новому матеріалі.

НАСКІЛЬКИ ДОБРЕ ВЧИТЕЛІ 5-6–Х КЛАСІВ РОЗУМІЮТЬ СУТЬ РЕФОРМИ “НУШ”?

Попри 4-річне впровадження НУШ у початковій школі, учителі/ки середньої ланки (5-9 класи) не зовсім розуміють філософію й суть реформи та її відмінність від попередньої системи освіти. Саме такою була гіпотеза авторів дослідження перед стартом роботи. І вона частково підтвердилася:

✔ незважаючи на те, що 95 % респондентів/ок вказали, що поінформовані про зміст реформи НУШ та її відмінність від старої системи викладання…

✔ у близько 40 % з них знання доволі поверхові: за потреби вони не змогли би пояснити іншим зміст реформи НУШ та її відмінність від старої системи викладання.

✔ Чесно сказали про те, що недостатньо поінформовані про зміст реформи НУШ та її відмінність від старої системи викладання близько 5 % опитаних вчителів та вчительок.

Тут цікаво подивитися також на регіональний вимір. Так, простежуємо особливості:

✔ достатнє розуміння реформи, аби розказати про неї іншим, має найбільше опитаних зі східних областей – 66,7 % (із загалом майже 99 % освітян макрорегіону, які вважають себе поінформованими);

✔ трохи нижчі показники – у центральному макрорегіоні – 63,2 % (із загалом 93,7 %);

✔ серед учителів/ок півдня немає таких, що вважали б себе недостатньо поінформованим про зміст реформи, проте пояснити його іншим можуть лише 55,3 %.

Як бачимо, доволі велика частина педагогів і педагогинь не змогла би пояснити суть реформи НУШ.

З огляду на тему розуміння реформи виникло питання: звідки опитані отримують інформацію про її перебіг? Як бачимо з таблиці нижче, найчастіше – із сайту МОН, курсів підвищення кваліфікації, від адміністрацій ЗЗСО та з сайту “Нова українська школа” (обрати можна було декілька варіантів, тому сума показників не становить 100%).

Під час глибинних інтерв’ю дослідники спробували докладніше з’ясувати, як саме освітяни розуміють сутність реформи НУШ. На думку опитаних, вона полягає в:

✔ узгодженні освіти з вимогами й потребами сучасного українського суспільства;

Чтайте також:  Яку зарплату отримують учителі першої та вищої категорії

✔ набутті учнями й ученицями практичних навичок;

✔ підвищенні якості освіти;

✔ орієнтації на дитину та її всебічний розвиток.

Ми будуємо, можна так сказати, виховуємо, формуємо, навчаємо освіченого українця. Це має бути, якщо ми спираємося на наш документ, особистість, патріот і новатор з допомогою школи. Для того, щоб людина, яка вийде зі шкільних стін, відповідала сучасності. 

(Респондентка 2 другої хвилі, учителька історії).

Цікаво, що вчителі/ки по-різному ставляться до реформи “НУШ” та її реалізації в початковій і середній школі. Не раз лунала думка, що в початкових класах реформа була добре впроваджена: опитані її схвалюють, у той час, як реформу у 5–6-х класах критикують. Різницю респонденти/ки пояснювали

✔ гіршим матеріально-технічним забезпеченням,

✔ слабшою підготовкою вчителів до впровадження реформи,

✔ браком виплат за впровадження реформи, які є для вчителів початкових класів.

Не підготували своєчасно вчителів. На жаль, але це правда навіть на прикладі моєї школи, багато хто з учителів досі працює хоча за програмами Нової української школи, але використовуючи старі методи, методики, як звикли.

(Респондентка 10 другої хвилі, учителька української мови й літератури).

Для цього є багато аспектів, і тут я хотіла би зупинитися на заробітній платі вчителів. Тому що вчителі початкових класів, які впроваджують реформу НУШ, […] отримують 20 % до заробітної плати. Це є постанова Кабміну, і вона виконується. Вчителі 5–6-х класів – їх не внесли у постанову Кабміну, їм ці кошти не передбачені й не виплачуються. 

(Респондентка 1 другої хвилі, учителька зарубіжної літератури).

Хвилює респондентів/ок і те, що брак послідовності, наступності у впровадженні реформи через постійні зміни в Уряді негативно вплине на рівень знань учнівства.

Утім, почавши викладати за новим Державним стандартом, частина респонденток помітила й позитивні зміни, пов’язані переважно з підходами до викладання та комунікацією між учасниками/цями освітнього процесу:

✔ зросла кількість практичних завдань, які дають на опрацювання дітям;

✔ учителі/ки почали більше взаємодіяти з учнями й ученицями;

✔ викладачі/ки інтегрованих програм помітили, що навантаження на школярів/ок зменшилося:

Вони менш завантажені, тому що інтегрований курс у 6 класі набагато вивчати простіше, ніж раніше це вивчалося окремо. 

(Респондентка 2 другої хвилі, учителька історії).

✔ учителі/ки відчули більшу академічну свободу (йдеться, зокрема, про можливість самостійно обирати та змінювати програми відповідно до учнівських потреб);

✔ вони активно використовують різні методи під час викладання:

В 5–6-х класах Нової української школи я дуже багато використовую методів, які передбачають самостійну роботу. І у нас зараз дуже була цікава тема – природні умови Єгипту. І вже на основі цього я їм запропонувала за допомогою таких підручних матеріалів, наприклад, за допомогою того пластиліну створити модель, наприклад, того, як селянин працює, створити модель пристрою, який використовували стародавні єгиптяни. Оці методи, метод “Прес”, метод “Мікрофон”, вони дають можливість дітям проявити себе. 

(Респондентка 8 другої хвилі, учителька історії). 

 

✔ система оцінювання в НУШ дає змогу точніше оцінювати знання та навички учнів і учениць:

Результат той же самий, але ти просто ще звертаєш увагу: ага, ось дитина сприймає на слух нормально, висловитися не може або написати, наприклад, не може. Або погано читає, але говорить нормально. Тобто система НУШ більш точно показує знання учня.

(Респондентка 9 другої хвилі, учителька англійської мови).

✔ змінилося бачення вчительської ролі в житті учня або учениці: з людей, які мають монополію на знання і “вкладають” їх у дітей, вчителі/ки стали тими, хто спрямовує, аби дитина змогла самостійно здобути знання, тобто фасилітаторами, модераторами навчального процесу.

Щоправда, не всі опитані поділяють наведені вище думки. Зокрема, навіть помічаючи зміни у власному досвіді викладання за новим Державним стандартом, вчителі/ки могли зауважувати, що досвід колег із запровадженням НУШ не змінився. Від респондентів/ок, які повідомляли, що змін у підходах чи методах не відбулося, лунала думка, що все залежить винятково від особистості вчителя/ки, а окремі вчителі/ки можуть саботувати викладання за стандартами НУШ.

Усе залежить від особистості вчителя. Якщо раніше були педагоги й новатори, які впроваджували на своїх уроках ігрові форми й методи роботи, [то] і зараз вони так продовжують працювати. А ті, що раніше так не працювали, то так вони й не працюють. Зараз же керівник закладу не може просто так піти до вчителя на урок. У нас академічна свобода вчителя. Що він там собі робить? Що хоче, те й робить.

(Респондентка 1 другої хвилі, учителька зарубіжної літератури).

Аби прояснити суть реформи для вчителів/ок середньої школи, експерти, які взяли участь у дослідженні, під обговорення запропонували такі заходи:

Чтайте також:  5-6 клас НУШ: підвищення кваліфікації та самоосвіта педагогів

1. Додатково роз’яснити суть реформи в медіа, які найбільше читають учителі.

2. Повернутися до ідеї формування в суспільства (і зокрема в учителів/ок) чіткого розуміння суті реформи НУШ, її мети, філософії – для цього може виявитися корисною, наприклад, демонстрація реальних результатів.

3. Створити систему збору й опрацювання відгуків про перебіг реформи від учителів/ок: зворотний зв’язок допоміг би з’ясувати, у чому вони насамперед потребують централізованої підтримки.

ЩО ЗАВАЖАЄ ВЧИТЕЛЯМ ВПРОВАДЖУВАТИ РЕФОРМУ “НУШ” У 5-6–Х КЛАСАХ?

Під час опитування вчителі/ки вказали на такі основні перешкоди впровадженню реформи НУШ (можна було обрати 7 варіантів із 14 запропонованих):

Зрозуміло, що освітні управлінці не можуть прямо впливати ті обставини, які пов’язані із повномасштабною війною, – однак решта пунктів потребує уваги. Зокрема, розпочаті зміни в оплаті праці можуть додатково мотивувати педагогів.

Так, говорячи про суть реформи НУШ під час глибинного інтерв’ю, одна з учительок висловила думку, що реформа мала полягати також у піднятті престижу вчительської професії, однак, на її погляд, цього досягти не вдалося. Деякі респонденти/ки нарікали також на нестачу вчителів/ок, особливо молодих, що перешкоджає реалізації реформи на місцях. Дослідження продемонструвало, що від початку повномасштабної війни 78 % опитаних учителів/ок відчули посилення тривоги, страху, суму або гніву. Це теж, безумовно, впливає на працездатність і креативність, яких вимагає впровадження НУШ.

Щоби покращити психологічний стан учителів, а також запобігти “відтоку” кваліфікованих кадрів із професії, потрібні управлінські рішення, наприклад,

✔ повернення педагогам у винятковому порядку вихідних на державні свята, скасованих на час воєнного стану,

✔ рекомендація не проходити (і не пропонувати) курси підвищення кваліфікації в час літніх відпусток тощо, щоб уникнути перевантаження в період, коли освітяни мають відпочивати й відновлювати ресурс.

✔ Наразі робочий час учителів ніяк не регламентований, що призводить до перепрацювань. Втім, Міністерство освіти й науки вже створює умови, аби це виправити.

Якщо подивитися на відповіді в глибинних інтерв’ю, то найбільше опитаним перешкоджає запроваджувати НУШ брак матеріально-технічного забезпечення. Про незадовільне матеріально-технічне забезпечення згадували майже всі респондентки. Ба більше, ці розповіді в межах глибинних інтерв’ю були одними з найдетальніших – це може вказувати на чутливість та важливість теми для вчительок і вчителів. На думку однієї з респонденток, брак матеріально-технічної бази в середній школі негативно позначається на дітях, які звикли до належного забезпечення в молодших класах:

Але, я так думаю, що от, розумієте, має бути забезпечення безпосередньо для цих дітей. Тому що, розумієте, що трапилося? Вони у початковій школі побачили, що є все. А потім вони прийшли до нас у середню школу, а у нас, крім ноутбука, який дуже часто приніс сам учитель, і того самого телевізора, немає майже нічого.

(Респондентка 8 першої хвилі, учителька української мови та літератури).

Загалом опитані пов’язували погане матеріально-технічне забезпечення з низьким рівнем засвоєння навчального матеріалу. Щоб компенсувати брак устаткування й мати змогу викладати згідно з концепцією НУШ, респондентки витрачали власні кошти та використовували власне майно.

 

Усе в мене технічне забезпечення те, яке було ще за радянських часів. Будова молекули, будова атомів – брала моделі цих атомів із хімічного кабінету. На ній написано “Міністерство УССР” ще.

(Респондентка 3 першої хвилі, учителька географії та природознавства).

Неналежне матеріально-технічне забезпечення респонденти/ки пов’язували з поганим фінансуванням, небажанням чи неспроможністю центральних і місцевих органів влади його організувати, а також із корупцією.

По документах у нас НУШ. По реальності я не знаю такі школи, які насправді працюють за НУШ, це нереально. От щодо мене: дають якийсь алфавіт такий пластмасовий на магнітиках. І щоб ви розуміли, його можна було купити тоді гривень за 50. А коли його ставили на баланс у школі, то це було 400 гривень. Дуже завищені націнки. І багато коштів на це витратили, але ефективності мало.

(Респондентка 12 другої хвилі, учителька англійської мови).

Головним актором покращення реформи респонденти/ки часто називали органи влади – як місцеві, так і центральні. Від них очікують, перш за все, більшого фінансування, щоб забезпечити класи матеріально-технічними засобами та підручниками.

Чтайте також:  Яку зарплату отримують учителі першої та вищої категорії

Не всі опитані покладались у справі впровадження реформи суто на владні інституції. Озвучували також думку, що для цього необхідна взаємодія всіх стейкхолдерів – як влади, так і керівництва закладів освіти, педагогів/инь, батьків, школярів/ок. Респонденти/ки хотіли б, аби в процесі реформування влада більше дослухалася до освітян на місцях і враховувала їхні думки.

Серед інших перешкод для впровадження реформи опитані в межах глибинних інтерв’ю першої хвилі назвали такі:

✔ занадто великі класи: вчительки не могли приділити достатньо уваги учням/цям чи виконати практичні вправи, як того вимагає навчальна програма (ця думка лунала й від опитаних у другій хвилі):

Критично не вистачає часу, велике навантаження. Великі класи, якщо це НУШ-івські класи. Якби вони були на 22 учні, наприклад, ну, скажімо, в ідеалі 20-22, ну, нехай 25, але не 32.

(Респондентка 7 другої хвилі, учителька математики).

✔ брак мотивації як у дітей, так і в самих вчителів;

✔ саботаж із боку деяких учителів/ок, які через небажання змінюватися далі викладають за старими програмами.

Небажання змінювати може бути пов’язане зі страхом чогось не знати й помилятися – на нашу думку, це глобальна проблема застарілого ставлення до помилок як до чогось, чого слід соромитися, а не природної речі, яка веде до вдосконалення.

Під час експертного обговорення запропонували такі заходи, які можуть допомогти подолати перешкоди для впровадження реформи:

✔ призначення надбавки вчителям-предметникам, які впроваджують НУШ у базовій середній школі (аналогічно до початкової);

✔ перегляд системи оплати праці (процес розпочато – принаймні є відповідна політична воля);

✔ тренінги з пошуку грантових можливостей, написання заявок тощо для представників/ць шкільних адміністрацій;

✔ посилення методичної підтримки реформи (розроблення докладних інструкцій, безплатних навчальних матеріалів, зокрема для роботи онлайн).

Хороші новини в тому, що команді МОН цьогоріч вдалося повернути до держбюджету субвенцію на реформу “Нова українська школа” в сумі 1,5 млрд грн (ці кошти підуть на обладнання, матеріали, навчання вчителів і вчительок, фінансування пілотного 8 класу). Поліпшилася й ситуація із підручниками: станом на середину лютого 2024 року області отримали 76 % підручників для 5-х і 80 % підручників для 6-х класів.

А ще в “Стратегічному плані діяльності Міністерства освіти і науки України до 2027 року” реформа НУШ визначена як один із пріоритетів. У планах МОН – повна трансформація шкільного простору, зокрема створення безпечного освітнього середовища; затвердження Державного стандарту старшої профільної школи; перезавантаження реформи НУШ у першому та другому циклах базової освіти (5–9 класи) та низка інших важливих ініціатив. Розуміння необхідності “перезапуску” реформи в середній ланці свідчить про те, що представники міністерства все ж реалістично оцінюють наявні зараз проблеми її впровадження.

Сподіваємося, що результати дослідження допоможуть зробити процес впровадження реформи НУШ у середній школі ефективнішим і комфортнішим для всіх його учасників.

Ірина Пасько, аналітикиня медіа “Нова українська школа”

Усі зображення в тексті: ГО “Смарт освіта”

Дослідження проводилося за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Звіт відображає позицію авторського колективу й не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.

 

Це дослідження було представлене ГО “Смарт Освіта” в межах Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст дослідження є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Джерело:НУШ

Джерело.


Повернутись вверх