facebook

Наказати «зверху» не зможуть: оптимізація закладів освіти

Наказати «зверху» не зможуть: оптимізація закладів освіти

Місцева влада має враховувати думки мешканців перед ухваленням фінансово доцільних рішень

У реформі освіти людей лякає те, що за них все вирішать зверху, а інтереси їхніх дітей нікого не цікавитимуть. Але це не так. Повноваження керувати мережею шкіл перейшли від центральної влади до місцевого самоврядування. А останнє, у свою чергу, має ухвалювати не лише ефективні та фінансово доцільні рішення, але і враховувати думки жителів.

Розповідаємо історії двох громад, де освітні нововведення сприйняли по-різному. І якщо у Володимирі на Волині негативу з боку батьків не було, то в Герцаївській громаді Чернівецької області люди були певні, що влада робить те, що вигідно лише їй. Чи вдалося впровадити реформу та як змінилося ставлення жителів – читайте у матеріалі.

Раніше ми також пояснювали, що буде далі з реформою, кому вона вигідна та які переваги освітніх змін для невеликих громад.

«Ми не закриваємо заклад, ми його призупиняємо»
«Батьки зверталися до міського голови, писали заяву в департамент освіти. Вони не вірили, що зміни будуть позитивними для них, а думали, що ми це хочемо зробити на свою користь», – розповідає Міну Павалакі, начальник відділу освіти Герцаївської міської ради Чернівецької області. Він каже, що спершу процес обʼєднання шкіл підтримали не всі.

У громаді довелося зокрема призупинити Савінештську філію «Тернавського ліцею імені Василя Богрі» – цьогоріч до першого класу школи зарахували лише одну дитину. Хоча за нормативами МОН, мінімальна кількість дітей у класі має становити не менше пʼяти осіб. Після призупинення Савінештської філії ліцею учнів перевели до опорного закладу «Тернавський ліцей імені Василя Богрі». Тобто діти перейшли з філії до «центру» закладу. Хоч обидві школи й знаходяться в селі Тернавка, між ними приблизно 4 кілометри, тому місцева влада організовує підвіз автобусами.

Чтайте також:  Нова реформа освіти — від чого залежить, чи закриють школу в селі

У Герцаївській громаді організовували громадське обговорення щодо реорганізації шкіл, щоб пояснити рішення й почути думки людей. Міну Павалакі каже, що спочатку батьки опиралися цим змінам, бо хотіли, щоб діти вчилися якомога ближче до дому. Очільник відділу освіти переконував, що переведення піде на користь дітям і не створить додаткових складнощів для батьків.

«Ми роз’яснили людям, що навчання у Тернавському ліцеї імені Василя Богрі буде відбуватися за таким же принципом, як і в школі поблизу. Проте тут дитина сідає в автобус і їде до навчального закладу. Але потім ви її так само зустрічаєте», – розповідає Міну Павалакі.

Для того щоб батьки розуміли суть змін, очільник відділу освіти під час зустрічей з громадянами навіть друкував примірники відповідних законів, щоб показати конкретні норми та пояснити їхнє значення. Він наголошував, що в сучасному закладі більше соціалізації. А коли діти звикають до конкурентного середовища в школі, їм простіше жити у суспільстві опісля. Тобто перш за все виграють від змін діти.

«Ми просто поговорили по-чесному. І тоді в комунікації люди все зрозуміли», – говорить начальник відділу освіти.

Хто має вирішувати, як буде змінюватися освіта?
«Якщо влада буде залучати людей у процесі розробки якогось рішення, то вірогідність виникнення конфлікту в подальшому буде знижуватися. Ми можемо спостерігати, як конфлікти щодо освітньої реформи розвиваються на основі головних міфів, які сформувалися», – вважає аналітикиня Центру спільних дій Роксолана Нестеренко.

Роксолана разом із командою регіональних аналітиків Центру спільних дій допомагає впроваджувати освітню реформу. Аналітики вивчають ситуацію в громаді, зокрема проводять опитування мешканців.

Потім результати моніторингу презентують місцевому самоврядуванню, щоб було простіше ухвалити якісне рішення, яке задовольнить усі групи населення. Також аналітики виступають із тренінгами, щоб пояснити людям суть проблем.

Аналітикиня говорить, що багато непорозумінь виникає тому, що центральна влада й органи місцевого самоврядування нехтували комунікацією. А вона, як і залучення громадян, розширює обізнаність мешканців громади щодо проблем. Широка участь та консультація у підготовці рішень на місцевому рівні дозволяє громадянам відчути відповідальність за них. Також люди можуть пропонувати свої ідеї для вирішення проблем.

Чтайте також:  Чому остання парта поводиться погано?

«Коли влада залучає людей до розв’язання проблем, які їх турбують, вона дає їм можливість виговоритися, сформувати та висловити свою позицію. Жителі мають відчувати, що вони долучені до громади. Люди чинять опір, бо не розуміють, що відбувається. Тому комунікація і залучення громадян повинні проводитися на всіх етапах», – пояснює Роксолана Нестеренко.

Якщо жителів не залучати, вони можуть позиватися на владу до суду. Перед тим, як щось змінювати, орган місцевого самоврядування має пояснити, чому важливо ухвалити конкретне рішення. Люди мають розуміти, на що витратять гроші громади і чому. Необхідно провести дискусію, опитування жителів та громадські обговорення.

Також ефективними є конфіденційні інтерв’ю та консультації із зацікавленими сторонами. Щоб покращувати сферу освіти в громаді, потрібно розуміти потреби громадян. До ухвалення рішень важливо долучати й учнів.

«У Сокальській громаді ми також хотіли дізнатися, що думають учні про реформу. Ми проводили опитування серед старшокласників, адже вони вже мають вибрати якийсь певний профіль, вони мають розуміти, куди їм далі рухатися. Для цього їх так само потрібно проінформувати. Вони вже мають брати участь у суспільних змінах», – говорить Роксолана Нестеренко.

«Батьки можуть навʼязувати свої мрії»
Начальниця відділу освіти Володимирської міськради Наталія Митошоп поділяє думку, що в першу чергу про зміни шкільної освіти треба говорити з учнями. Для цього в громаді організовують заходи, де розповідають дітям про зміни в профільному навчанні, проводять опитування та всіляко залучають їх до дискусії. Крім того, у місті проводили захід щодо професійного навчання. Так, школи й професійно-технічні заклади, які теж мають певний профіль, могли себе «рекламувати». Діти й батьки могли спробувати «повчитися» в кожному із закладів.

Чтайте також:  Гойдатися на стільцях – нормально. Вчителька пояснила, чому не треба сварити дітей за фізичну активність на уроках

«Діти, які навчаються за профілями, набагато успішніше складають мультипредметний тест. Вони починають працювати вже в якомусь напрямі. Але в 10 класі учні можуть перейти з одного профілю на інший. Дитина може спробувати себе і в хіміко-технологічному профілі, і в гуманітарній галузі: де їй сподобається, там вона й залишиться», – розповідає начальниця відділу освіти Наталія Митошоп.

І хоча оптимізацію шкіл у Володимирі ще не проводили, управління освіти вже організовує бесіди, щоб пояснити людям, що й навіщо вони планують змінювати. Цьогоріч в одному з ліцеїв набір у 10 клас не провели, бо зарахувати змогли б лише девʼять дітей. За словами керівниці відділу освіти, завдяки постійній комунікації негативу від батьків не було.

«Треба розмовляти, і має прийти не один рік, тому що реформа завжди болюча. Але вона має втілюватися в першу чергу для дітей. Вони мають зрозуміти, що їм потрібно. Тому що батьки можуть нав’язувати свої мрії, які не здійснилися. Коли діти розуміють, що ці зміни для них, і вони розмовляють з батьками про це, тоді результат справді крутий, і всі задоволені», – ділиться Наталія Митошоп.

То як вирішити конфлікти у громаді?
Люди опираються змінам не тому, що хочуть зробити гірше владі. Часто вони не розуміють суті змін. Тому потрібна комунікація та розʼяснення реформи.

Для того щоб зміни були ефективними, люди мають брати участь в ухваленні рішень на кожному з етапів. Розуміючи потребу жителів, місцеве самоврядування зможе проводити якісне управління.

А люди, якщо знатимуть, що робить влада, будуть лише прискорювати позитивні зміни, а не гальмувати процес реформ.

Автор: Яна Проць, журналістка Центру спільних дій.

 

Джерело.


Повернутись вверх