facebook

Індивідуальні форми навчання: юридичне розʼяснення про обовʼязки учнів, батьків та вчителів

;

Індивідуальні форми навчання: юридичне розʼяснення про обовʼязки учнів, батьків та вчителів

Наразі понад 500 тисяч українських учнів вимушено перебувають за кордоном. На вимогу країн перебування, вони мають відвідувати місцеві заклади освіти та навчатися там очно в першій половині дня. Відповідно, продовжувати дистанційний освітній процес в українській школі їм не те що складно, а неможливо, адже час занять в обох школах здебільшого збігається.

Відтак у першому семестрі 2022–2023 навчального року батьки почали активніше звертатися до закладів освіти в Україні з проханням перевести їхню дитину на одну з індивідуальних форм навчання.

“Нова українська школа” отримує звернення від батьків, які скаржаться, що школа в Україні відмовляється переводити їх на обрану форму. А деякі вчителі нарікають, що батьки та учні, що обрали таку форму, сприймають індивідуальне навчання, як “забити на українську школу взагалі”.

Ми зібрали найпопулярніші питання на цю тему. Відповіді на них читайте в юридичному роз’ясненні “Нової української школи”.
– Які документи потрібні для переведення дитини на індивідуальну форму навчання? Чи можна це зробити онлайн?
Українські учні, які зараз вимушено перебувають за кордоном, здебільшого відвідують школи там, де вони мешкають. Деякі сімʼї планують повертатися в Україну, тому батьки не хочуть, щоб дитина переривала звʼязок зі своїм “рідним” закладом освіти. Тому вони обирають одну з індивідуальних форм навчання – сімейну чи екстернат.

Для того, щоб обрати сімейну форму освіти, достатньо написати заяву до закладу освіти.

Обрати екстернатну форму освіти можуть діти, які мають на те одну з причин, вказаних у законодавстві (Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затверджене Наказом МОН № 8 від 03.02.2016р.) Зокрема, пункт 1 розділу 2 Положення передбачає такі підстави:

1) із поважних причин (стан здоров’я, збройний конфлікт, проживання (перебування) за кордоном (для громадян України), на неконтрольованій території або на території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану тощо) не можуть відвідувати навчальні заняття в закладі освіти або не можуть пройти річне оцінювання;

2) не завершили здобуття певного рівня повної загальної середньої освіти в закладі освіти та/або не мають результатів річного оцінювання з окремих навчальних предметів та/або атестації;

3) є громадянами України, які здобували або здобувають повну загальну середню освіту за кордоном (в закладах освіти інших країн);

4) є іноземцями, особами без громадянства, які постійно проживають чи тимчасово перебувають в Україні, у тому числі біженцями, особами, яким надано тимчасовий чи додатковий захист в Україні, та особами, які звернулися із заявою про визнання біженцем або про надання додаткового чи тимчасового захисту, особами, які утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства;

5) прискорено опанували або бажають прискорено опанувати зміст навчальних предметів одного або декількох класів (рівнів повної загальної середньої освіти);

6) самостійно опанували або бажають самостійно опанувати зміст окремих навчальних предметів за певний клас;

7) засуджені до довічного позбавлення волі;

Чтайте також:  Працівники закладів освіти мають право викладати у своєму закладі освіти понад ставку - роз'яснення МОН

8) є іноземцями й постійно проживають за кордоном, але бажають здобути освіту в приватних закладах освіти України.

Заяву для переведення на екстернатну форму може написати

  • сам учень/учениця, якщо він/вона повнолітній/я, чи виїхав/ла з тимчасово окупованої території України або з населеного пункту на лінії зіткнення в супроводі родичів або будь-яких інших повнолітніх осіб, які не є законними представниками;
  • один із батьків чи інших законних представників дитини.

У такій заяві потрібно вказати причину для переведення (із зазначених у Положенні, про які вказували вище).

Також до заяви додати документ, що підтверджує наявність такої причини. Винятком є пункти 5 і 6 з перерахованих підстав: бажання дитини самостійного чи прискореного опанування предметів підтверджувати документами не потрібно (пункт 3 розділу 2 Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти).

Особи, які проживають на тимчасово окупованій території або території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану, можуть подати скановану копію заяви будь-якими засобами зв’язку (факсом, електронною поштою тощо).

Перевестися на індивідуальну форму можна впродовж навчального року, якщо учень/учениця належить до однієї з категорій:

  • здобував/ла чи здобуває освіту за кордоном,
  • проживав/ла чи проживає на тимчасово окупованій території України або в населених пунктах, території здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі й стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях на період здійснення зазначених заходів або на території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану (пункт 5 розділу 1 Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти).

Для забезпечення індивідуальної форми здобуття освіти можуть використовуватися технології дистанційного навчання відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти й науки України від 08 вересня 2020 року № 1115.

Рішення про використання технологій дистанційного навчання в освітньому процесі ухвалюється педагогічною радою закладу освіти до початку навчального року або впродовж навчального року у випадку обставин, що потребують організації роботи закладу з використанням технологій дистанційного навчання.
– Які обовʼязки вчителів, директора та батьків при навчанні учня/учениці на індивідуальній формі?
Усі сторони, залучені при здобутті освіти дитиною на індивідуальній формі, мають певні зобов’язання.

Заклад освіти в особі керівника, забезпечує реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти через:

  • розроблення індивідуальних навчальних планів та індивідуальних програм розвитку (у разі потреби);
  • організації та проведення консультацій (у разі потреби) та оцінювання результатів навчання здобувачів освіти (далі – оцінювання);
  • надання доступу здобувачам освіти до безоплатного користування підручниками, навчальними посібниками та іншою літературою бібліотечного фонду, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною інфраструктурою закладу освіти тощо (пункт 7 розділу 1 Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти) (Положення про індивідуальні форми освіти, пункт 7 розділу 1).

Керівник закладу освіти має ознайомити учня/ученицю та одного з його/її батьків чи інших законних представників із порядком організації відповідної індивідуальної форми здобуття освіти (у тому числі з порядком і періодичністю оцінювання).

Чтайте також:  Працівники закладів освіти мають право викладати у своєму закладі освіти понад ставку - роз'яснення МОН

Учні мають право на отримання консультацій від педагогів у закладі освіти, де вони навчаються. На консультації відводиться 15 хвилин на одного здобувача освіти з кожного навчального предмета згідно з графіком, затвердженим керівником закладу освіти (але не більше ніж 3 години на навчальний предмет протягом навчального року).

Для отримання сімейної освіти, заклад освіти обирають батьки. Школа, на території обслуговування якої мешкає дитина, не може відмовити в наданні сімейної освіти. Також заклад освіти зобов’язаний поінформувати відповідну службу в справах дітей про зарахування (переведення) здобувачів освіти на сімейну форму (задля запобігання порушень прав дітей та забезпечення виконання обов’язків батьків чи інших законних представників).

У разі здобуття освіти за екстернатною формою індивідуальний навчальний план складається в обов’язковому порядку, а за сімейною – за бажанням учня/учениці та/або його батьків. (Закон України “Про повну загальну середню освіту“, Стаття 14, пункт 2).

Якщо йдеться про індивідуальну форму освіти з використанням технологій дистанційного навчання, батьки чи законні представники мають створити для дитини умови для такого навчання та сприяти виконанню дитиною освітньої програми й досягненню дитиною передбачених програмою результатів навчання.

Батьки чи законні представники мають написати заяву про індивідуальну форму освіти з використанням технологій дистанційного навчання до закладу освіти. У заяві вони підтверджують наявність в учня/учениці умов для дистанційного навчання в синхронному та асинхронному режимах, зокрема

  • доступу до мережі інтернет,
  • персонального комп’ютера (з можливістю використання засобів аудіо-, відеоконференцзв’язку) (Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, пункт 3 розділу 3).

– Які форми контролю/атестації має проходити дитина?
Оцінювання результатів при екстернатній та сімейній формах навчання відбувається з різною періодичністю.

Екстерни складають річне оцінювання та атестацію (державна підсумкова атестація). Річне оцінювання проводиться з усіх навчальних предметів, обов’язкових для вивчення відповідно до освітньої програми до закінчення навчального року. Для екстернів, які навчаються за кордоном, а також проживали чи проживають на тимчасово окупованій території або на території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану, оцінювання може проводитися протягом усього навчального року.

Здобувачі освіти за сімейною формою проходять підсумкове (семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також державну підсумкову атестацію.

Учні початкових класів за сімейною формою освіти, за бажанням одного з батьків чи інших законних представників, за індивідуальним навчальним планом можуть проходити оцінювання додатково (більш як два рази на рік). Для них формувальне та підсумкове оцінювання відбувається за участі педагогічного працівника та одного з батьків чи інших законних представників. Таке оцінювання може бути організоване в освітньому середовищі, звичному для здобувача освіти. Час для такого оцінювання визначає заклад освіти, але це має бути не більше ніж 4 навчальні дні впродовж навчального року (з урахуванням вимог до організації освітнього процесу відповідно до державних санітарних правил і норм).

Чтайте також:  Працівники закладів освіти мають право викладати у своєму закладі освіти понад ставку - роз'яснення МОН

Тривалість оцінювання для екстернів і здобувачів освіти за сімейною формою також визначена законодавством:

1) на проведення формувального, підсумкового (семестрового, річного) оцінювання – 1 навчальна година з кожного предмета;

2) на проведення атестації в закладі освіти (якщо вона проводиться не разом з іншими здобувачами освіти відповідного класу):

  • з української мови або мови навчання національних меншин (диктант) – 1 навчальна година;
  • з інших навчальних предметів – 1 навчальна година з кожного навчального предмета у 1–4 класах, 2–3 навчальні години з кожного навчального предмета у 5–9 класах, 3 навчальні години з кожного навчального предмета у 10–11 (12) класах. (розділ 5 пункт 2 Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти).

Заклади освіти забезпечують ознайомлення учнів/учениць із переліком питань, за якими здійснюється оцінювання. Засоби оцінювання визначає педагогічний працівник з урахуванням змісту індивідуального навчального плану (за його наявності).

Завдання для оцінювання складає заклад освіти (відповідно до освітньої програми та навчальних програм з окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), а також особливостей засвоєння освітньої програми, визначених індивідуальним навчальним планом (за його наявності).
– Чи може дитина з тимчасово окупованих територій перейти до іншого закладу освіти на підконтрольній Україні території на індивідуальну форму навчання?
Учень/учениця має гарантоване право на зарахування до закладу освіти, якщо мешкає на території, закріпленій за цим закладом (стаття 8 Закону України “Про повну загальну середню освіту“). Проте це не обмежує право батьків чи законних представників дитини або особи, яка досягла повноліття, вибрати інший заклад освіти відповідно до законодавства.

Кожен заклад освіти може організовувати здобуття освіти за індивідуальною формою незалежно від місця проживання особи. Причому зарахування осіб до закладу освіти для навчання за індивідуальною формою здійснюється незалежно від наявності вільних місць у класі (пункт 5 розділу 1 Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти).

Питання спроможності закладу освіти забезпечити реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії та розроблення індивідуального навчального плану розглядається педагогічною радою на підставі поданої батьками чи іншими законними представниками дитини, чи особою, яка досягла повноліття, письмової заяви (крім осіб з особливими освітніми потребами).

Відмову в задоволенні реалізації індивідуальної освітньої траєкторії в закладі освіти та розробленні індивідуального навчального плану може бути оскаржено до керівника та/або засновника закладу освіти чи уповноваженого ним органу відповідно до вимог Закону України “Про звернення громадян” (Закон України “Про повну загальну середню освіту“, стаття 1, пункт 3).

У такий спосіб діти та їхні батьки, що перебувають на тимчасово окупованих територіях можуть звернутися із заявою до будь-якого закладу освіти, надіславши її скан. У разі відмови – оскаржити її. Або ж звернутися до територіального підрозділу управління/департаменту освіти з проханням направити їх у той заклад, який зможе надати освітні послуги за обраною батьками та учнем/ученицею формою.

Роман Бондаренко, юрист ГО “БАТЬКИ SOS”, спеціально для “Нової української школи”


Повернутись вверх