В Україні дозволили звільняти з роботи під час хвороби або відпустки
Це прописано у чинному законодавстві.
Відпустка або перебування на лікарняному вже не є перепоною для звільнення працівника. Причому звільнення з роботи може відбуватися навіть без згоди – достатньо самої ініціативи роботодавця.
Такі норми записані у ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який прийняли ще у березні 2022-го.
У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, – роз’яснили у Головному управлінні Держпраці у Дніпропетровській області.
Датою звільнення вважається перший день виходу працівника на роботу після відпустки.
Щоправда, звільнити можна далеко не всіх працівників, які перебувають на відпочинку. Зокрема, не підлягають звільненню ті, хто перебуває у декретній відпустці, а також у відпустці по догляду за дитиною, якій ще не виповнилося 3-х років.
З тими, хто перебуває на лікарняному, усе ще простіше: роботодавець легко може позбутися недужого працівника, не вигадуючи навіть якихось підстав для звільнення. Щоправда, при цьому датою звільнення записують не якийсь із днів хвороби підлеглого, а його перший день виходу на роботу після лікарняного.
Між тим, звузили права найманим працівникам не лише на період воєнного часу. Нещодавно ВР затвердила закон, яким вносяться кардинальні зміни до правил трудових відносин між працедавцями та найманими робітниками. Цей закон розширює права власників підприємств та нівелює права найманих працівників.
Зокрема, новий закон дозволяє роботодавцю звільняти працівника без жодної причини, а ще – скасовує 40-годинний робочий тиждень (роботодавець може збільшувати тривалість робочого дня та робочого тижня на власний розсуд) і легалізує штрафи.
Крім того, працівника можуть змусити відпрацьовувати час, який він був на лікарняному, а з роботодавця знімають відповідальність за охорону праці.
До речі, цей закон, ще на стадії законопроєкту, отримав різко негативну оцінку міжнародних організацій (зокрема, Міжнародної та Європейської конфедерацій профспілок, а також Міжнародної організації праці), проте українські законодавці на ці зауваження ніяк не відреагували.
