facebook

Як стимулювати дітей до навчання в умовах війни: поради психолога

Як стимулювати дітей до навчання в умовах війни: поради психолога

Навчальний рік підходить до завершення. Через повномасштабне вторгнення Росії в Україну діти не відвідують школу, а вчаться онлайн не один місяць. Мало спілкуються з друзями та однокласниками. Багато хто змушений був залишити свої домівки, звичне життя та переїхати, втікаючи від війни. То як, за таких умов, стимулювати дітей вчитись та гарно закінчити навчальний рік?

Своїми порадами та рекомендаціями із Суспільним поділилася сімейний та кризовий коуч Альона Мартиненко.

1. Найцінніше для дітей під час війни – спілкування. Вони постійно прагнуть, аби їх почули та побачили. Тому для стимулювання розумової діяльності обов‘язково потрібно давати дітям змогу виговоритись.

2. Пам’ятайте, що мотивація в мозку виникає від двох стимулів: нагороди та небезпеки. Нагорода — це те, що викликає в нас позитивні емоції. А небезпека — те, що викликає страх. Під впливом страху дитина зможе запам’ятати, що треба дивитися в обидва боки перед пішохідним переходом, але не зможе вивчити англійську мову. Натомість нагорода мотивує людину до вивчення складних речей та навичок. Тому варто придумати систему нагород за активність.

3.Можна влаштовувати аукціони. Це і бізнес-уроки, які так подобаються дітям, і мотивація та стимул. Діти можуть продавати власні вироби – браслети й картини, писати вірші чи співати пісні, за які отримувати винагороди. Гроші буде перераховано на ЗСУ. Це і навчання, і творчість, і їх власна участь у війні.

Чтайте також:  Поради директорам щодо моніторингу результатів навчання учнів

4.Співати разом, по куплету, пісні про Україну – як розминку перед початком онлайн-занять. Все, що є актуальним у соціальних мережах, цікавить дітей.

5.Надважливим пунктом розвитку навичок школярів є побутові навички та самостійність. А онлайн-уроки – це і побутові навички (організувати робоче місце, працювати у різних умовах) і, звісно, самостійність. Про самостійність слід постійно розповідати, наводячи приклади реальних історій. До прикладу, як дівчинка у 15 років самостійно вивезла людей на машині.

6.Прописуйте чіткі інструкції до завдань та очікувані результати від дитини. Так діти не витрачатимуть зайвий час, переживаючи, чи роблять те, що потрібно.

7. Не перевантажуйте дітей та враховуйте їхні можливості.

8. Обов’язково хваліть за успіхи та старання.

9. Давайте дітям більше свободи. Дозвольте їм самостійно обрати формат виконання завдання. Так вони зможуть креативніше підходити до виконання завдань.

10. Вірте у своїх дітей. Це дуже надихає!

 

Джерело.


Повернутись вверх