Літо у розпалі — а отже час повноцінно відпочивати, шукати натхнення та будувати плани на новий навчальний рік. Ніхто не може сказати напевне, яким він буде. Зрозуміло лише одне — вчителі знову відіграватимуть ключову роль у світі, який розгойдує від невизначеності та викликів. Ми зібрали 5 кращих матеріалів для емоційної та професійної підзарядки вчителів.
Як учителю запобігти емоційному вигоранню.
Чому вчителі так часто переживають емоційне вигорання та як йому запобігти? Своїми спостереженнями поділилася фіналістка премії Global Teacher Prize Ukraine 2017 та керівниця інклюзивних проєктів ГО «Бачити серцем» Наталя Гладких. Нещодавно вона повернулася з освітнього фестивалю в Хмельницькому EdFest-2020.Next, де провела майстерки на тему «Запобігання професійному вигоранню та ресурси вчителів». 10 важливих моментів, на які варто звернути увагу.
Вчитель часто забуває про себе. Він віддає все учням, витрачає на них купу сил та часу, але сам про себе не турбується. Забуваючи про свої потреби та інтереси, вчитель може втратити мотивацію в роботі. Через це він може відчувати фізичне виснаження. Вчителі, пам’ятайте в першу чергу про себе!
Мікроклімат у колективі не завжди сприятливий та приязний. Конфлікти в педагогічному колективі є систематичним явищем, особливо коли вони не вирішуються. У кожного з вчителів є власна думка, власне світобачення і сприймання ситуації тут і зараз. Стосунки в колективі потрібно будувати! Говорити та обговорювати будь-яку ситуацію, ділитися успіхами та невдачами! Починати з себе.
Важливою є емоційна допомога собі на робочому місці. Вчителі — це люди, які переживають різні емоції та почуття. У будь-якій ситуації вчитель має миттєво зреагувати та знайти вихід. Інколи емоції вчителя мають високий градус, зашкалюють, але він нічого з цим не робить, що надалі проявляється в неефективному прийнятті рішень.
Знайдіть свій інструмент для переживання емоції. Інструменти завжди поруч з нами. Перший — це дихання. Якщо градус емоції зависокий — почніть її видихати. Другий інструмент — це рух! Рухайтеся від учня до учня, перебирайте дрібні предмети в руках, сідайте чи вставайте або ж вийдіть подихати в коридор. Третій інструмент — це звук. Співайте разом з учнями, мугикайте. Надавайте собі вчасно емоційну допомогу. Усвідомлено ставтеся до ухвалення рішень.
Вчитель є контейнером для 30 чи більше емоційних станів та історій. Йому потрібно зрозуміти кожного, відчути потребу та за тілесними маркерами побачити, що відбувається з дитиною. Вчіть назви емоцій та почуттів разом з учнями, малюйте їх, показуйте, де вони заховалися в тілі! Кажіть про свої почуття учням, колегам, батькам. Розвивайте культуру почуттів!
Емоційність на уроках, відкриті жести, роз’яснення учням теми, індивідуальний підхід до кожного, спостереження за всім класом одночасно та ще тисяча справ за день призводить до фізичного виснаження та втрати енергії. Не поповнюючи сили, на наступний день можна бути неефективним. Ресурси — це запас сил, енергії, можливості. Є різні види ресурсів: тілесні, аудіальні, візуальні, смакові та інші. Для когось ресурс — це спорт, танці, а для когось — смачні цукерки та кава, для когось — відпочинок наодинці. Знайте про свої ресурси, поповнюйте їх щодня, приділяйте увагу своєму тілу та собі. Поповніть свою посудину, бо на наступний день з неї потрібно буде віддати учням.
Відпочинок на роботі.
У нас була довга дискусія з цієї теми. Особливо для вчителів початкових класів вона була гострою. Вони навіть на 5 хвилин не можуть дозволити собі відпочити, бо нема кому придивитися за дітьми. Відпочинок, щоб просто вдихнути свіжого повітря, знизити емоційний градус, випити каву, привести себе до ладу, має бути. Виносьте цю тему як труднощі в роботі для обговорення в педагогічному колективі, вирішуйте разом, як зробити собі 5-хвилинний відпочинок.
Супервізія.
Тільки в деяких школах почалася супервізійна робота. Я тому дуже радію, бо тепер вчителі зможуть обговорювати труднощі в роботі, говорити про свої почуття, відновлюватися, ставати на місце одне одного тощо. Супервізія — важлива для всієї школи. Нехай вона почнеться в кожній школі.
Стресостійкість та вчителі.
Чи вчать вчителів давати раду стресовим ситуаціям? А вони вчать учнів справлятися з власним стресом? Важливість цих знань полягає в тому, що це наше життя, і ми маємо вчитися, як справлятися з труднощами у своєму житті, як протистояти, як жити та радіти життю.
Школа має вчити життя.
Робоче місце вчителя — не щось фантастичне та ілюзорне, а свій острівець безпеки та комфорту. Власне місце вчителя, яке є тільки його, з тими речами, на які хочеться дивитися та де можна порадіти й відновитися. Облаштовуйте власне робоче місце. Привчайте до цього учнів. Вчіть про особисті кордони та їх порушення.
Повертайтеся обличчям до себе! Пишіть бажання! Пробуйте, експериментуйте, творіть! Якщо буде подобатися Вам, то обов’язково сподобається учням! Перевіряйте на собі! Вчіть не тільки на уроках!
