Один з авторів документу розповів про новації Стандарту базової освіти.
Минулого тижня Стандарт базової освіти був спрямований в уряд на узгодження. Чим відрізнятиметься Стандарт від попередньої версії, представленої у 2018 році? Що зміниться для учнів і вчителів?
Вікторія Топол, головна редакторка сайту «Нова Українська школа» поспілкувалась з автором Стандарту базової освіти Романом Шияном, який розповів детальніше про нові зміни, пов’язані із запровадженням нового держстандартом.
Пан Шиян розповів, що Новий Стандарт базової освіти містить обов’язкові результати навчання. Крім того, у попередньому варіанті не було компетентнісного потенціалу за галузями включно з ядром знань. Насамперед, зміниться й освітня програма. За його словами, типова освітня програма – це комплект документів, який починається з типового навчального плану. А в ньому, своєю чергою, є перелік предметів – як окремих, так й інтегрованих:
Він може перекомбіновуватися на рівні освітньої програми закладу. Наприклад, заклад бачить, що є п’ять рішень із мовно-літературної галузі, й обирає одне. Може й вибрати одне для 5–6 класів та інше для 7–9. Варіанти типового навчального плану не будуть жорсткими. До кожного з предметів типового навчального плану має бути принаймні одна модельна навчальна програма.
Її будь-яка вчительська спільнота, шкільна чи міжшкільна, може модифікувати для себе. Тобто, перетворюючи модельну навчальну програму на календарно-тематичне планування, вони можуть її значно модифікувати. Що є недоторканним – результати навчання, передбачені Стандартом.
Роман Шиян зазначив, що у Стандарті базової освіти з’явилось ядро знань, у якому є всі знаннєві кластери. Наступним кроком буде експертиза типової освітньої програми.
Також Стандарт передбачає більше свободи вчительській спільноті:
Якщо вчителі якоїсь галузі відчувають загрозу, що вони втратять години через те, що замість окремих предметів з’явиться інтегрований курс, то ми з відповідальністю запевняємо, що нічого подібного Стандарт не передбачає. Навпаки, рекомендований час, відведений на кожну галузь базовим навчальним планом, не погіршує становище жодного з предметів, якщо порівняти з чинним типовим навчальним планом.
Автор Стандарту зауважив, що формувальне оцінювання лишиться, але з’явиться і бальне. Однак, важливо оцінювати не лише предмети, а блоки навчальних результатів:
Подібно до того, що ми маємо у свідоцтві навчальних досягнень у початковій школі, коли освітня галузь розкрита через пакет результатів навчання, передбачених Стандартом. Якщо ми покажемо пакет навчальних результатів із кожної галузі, то це вже не буде так фатально – дістати двійку з української мови. Ти можеш мати вищі досягнення з письма й гірші, наприклад, із читання. А якщо розкласти на конкретні результати, то можна побачити ще й сильні сторони, на яких можна будувати подальшу перспективу. І це також важливо для комунікації з учнем і батьками: тобі треба ось це посилити, а не сказати: “У тебе трійка”.
Роман Шиян також розповів, як саме відбуватиметься пілотування Стандарту базової освіти:
На відміну від початкової освіти, ми матимемо більше часу для апробації: і якщо для циклу 5–6 класів ми матимемо все ще коротку дистанцію для випробування, то для 7–9 класів, де з’являються системні предметні концепти, можна встигнути пройти повноцінну апробацію, якщо розпочати у 2021 році. Одночасно пропілотувати обидва цикли, хоч і не на великому контингенті, – можливо.
Насамкінець він підсумував, що для розробників стандарту було важливо зберегти можливість відстежування навчального поступу учня, тобто бачити розвиток усіх умінь, які через результати навчання показано в нормативних документах:
Але я не приховуватиму, що були кілька моментів у різних галузевих групах, коли ми бачили, що нас щось не задовільняє в Стандарті початкової освіти. Ми шукали компромісу, розуміючи, що після затвердження Стандарту базової освіти треба буде внести зміни і в Стандарт початкової. Щоби ще чіткіше показати наступність рівнів загальної середньої освіти.
