facebook

Дитина-грубіян: психологиня про причини такої поведінки та її попередження

За допомогою грубої поведінки діти хочуть показати, що вони є вже дорослими, самостійними й незалежними.

Інформує Всеосвіта.

Безліч вчителів та батьків останнім часом скаржаться на те, що їхні діти стали грубими й цинічними, хоч недавно були слухняними та уважними. Дорослі не розуміють, звідки така грубість та як себе вести в такій ситуації: серйозно карати дитину чи не піддаватися на провокативну поведінку.

Про те, як протистояти грубості дитини, розповіла ТСН житомирська психологиня Наталя Сідорьонок.

Причини грубої поведінки дітей.

Психологиня наголошує, що насамперед дорослим варто спробувати зрозуміти мотиви такої поведінки дитини й чому вона так змінилась, а також оцінити й проаналізувати власну поведінку. Дорослі іноді не помічають, як буває у розмові прорізаються грубі слова та вислови. Але треба пам’ятати, що діти усе чують і запам’ятовують, а згодом і взагалі починають копіювати поведінку дорослих і для цього їм досить почити один необдуманий вчинок.

За словами Наталі Сідорьонок, більшість вихованих і ввічливих дітей, після того, як потрапляють у шкільне середовище можуть змінитись у гіршу сторону. Адже у класі школярі спілкуються, використовуючи найчастіше нецензурну лексику та брутальні слова. Втім, часто діти навіть не усвідомлюють, що це грубість і щоб не виявитися білою вороною, більшість з них підлаштовується під загальний стиль спілкування. Якщо дитина цього не зробить, то її просто не приймуть у колектив, будуть постійно жартувати й навіть знущатися.

Чтайте також:  Шкільний тиждень із трьома вихідними: чи це перспективно.

Грубість через недостатність батьківської уваги.

Часто грублять ті діти, яким не вистачає батьківської уваги, тому що вони хочуть, щоб тато й мама про нього згадали та приділили час. Звісно батьків дитина починає шокувати такою брутальністю і вони відразу зосереджуються на дитині, буцімто вона «зовсім від рук відбилася» й починають її виховувати, що дитині було й необхідно.

Також психологиня додає, що інколи за допомогою грубощів діти хочуть показати, що вже дорослі самостійні й незалежні. Вони у такий спосіб самостверджуються, особливо перед молодшими братами, сестрами, однокласниками та дітьми у дворі.

Як повинні реагувати дорослі на брутальну поведінку дитини?

  • проаналізувати власну поведінку;
  • змінити модель поведінки й не використовувати агресивних слів, у разі яко ви відчуваєте, що самі винні в тому, що відбувається;
  • не відповідати грубістю, краще подумки порахувати до десяти, щоб заспокоїтися і тільки тоді вступати в діалог;
  • якщо дитина щось грубо вимагає, спокійно пояснити, що в такому тоні не збираєтеся нічого обговорювати. Натомість порадити дитині заспокоїтися, підібрати нормальні слова та ще раз озвучити, про що вона бажає поговорити;
  • якщо дитина занадто часто грубіянить, варто попередити, що така поведінка буде каратися. І обов’язково дотриматися своєї обіцянки. Наприклад, позбавте дитини комп’ютера на один день, скасуйте його похід в кіно тощо, дитина повинна знати слово «ні» і добре розуміти, за що вона несе покарання.
  • виберати вдалий момент і спокійно поговорити з дитиною про те, що грубе спілкування може бути неприємним й образливим для оточення. Потрібно пояснити, що навіть якщо вирвалося грубе слово, завжди потрібно вибачитися, щоб зберегти з людиною хороші дружні відносини.
Чтайте також:  У МОН розповіли, як реформують старшу школу

Головне – знайти точку дотику з дитиною, зуміти переконати, а не змусити та показати, що немає нічого дорожчого, ніж шанобливе ставлення один до одного, підсумовує психологиня. І додає, що для того, щоб дитина більше довіряла дорослим, її варто частіше хвалити, відзначати кожне її досягнення, допомагати переживати невдачі та вселяти віру в себе.

А також розглянути поняття спілкування, визначити причини виникнення комунікативних порушень у дитини та як відшукати способи їх подолання, вам допоможе перегляд вебінару від спікерки «Всеосвіти» Олени Литвиненко.

Джерело.


Повернутись вверх