Як працює алгоритмічне мислення: поради для педагогів та батьків
Невміння зосереджуватися, виділяти головне із загального масиву інформації та будувати свою модель розв’язання задачі або поведінкового патерну – непросте завдання для першокласника. На допомогу прийде алгоритмічне мислення. Що це, як воно працює та які можливості відкриває перед дитиною? Розбиралися журналісти проєкту “Навчаємось разом: дружня школа”.
Що таке “алгоритмічне мислення”?
У слова “алгоритм” є багато синонімів: патерн, присвоювання, декомпозиція, послідовність, моделювання, комбінаторика. Пересічний дорослий рідко вживає їх у повсякденному житті, не кажучи вже про школярів молодшої школи.
Алгоритми та алгоритмічне мислення нерідко опиняються у фокусі уваги багатьох науковців. У своїй статті «Методичні прийоми розвитку алгоритмічного мислення майбутнього вчителя інформатики» кандидатка педагогічних наук Тетяна Губіна вважає так:
«Алгоритмічне мислення — це стиль мислення людини, який являє собою систему розумових прийомів, конструкції, набору способів дій необхідних для розв’язання певної проблеми, бачення проблеми в цілому, виділення великих блоків її рішення, побудова інформаційної моделі, організації пошуку необхідної інформації, отримання результату в алгоритмічній формі».
Отже, вчені бачать алгоритмічне мислення як специфічний продукт інформаційних технологій. Разом з тим, це здатність людей вчитися: бути спостережливими, розвивати уваги та пам’ять, вміти проводити аналіз та порівнювати й знаходити закономірності.
А якщо простими словами? Під час навчання виділяють чотири основні фактори: потребу, завдання, мотивацію і операцію. Під час роботи у класі відбувається не лише індивідуальний психологічний розвиток, а й включення дитини в систему суспільних відносин. Так, вона планомірно досягає найвищого рівня розвитку.
Як вчителю розвинути алгоритмічне мислення у дитини?
Своїм досвідом ділиться вчитель початкових класів Харківського навчально-виховного комплексу №106 Володимир Соколом.
Обговорюйте з учнями заплановані заходи. Більш ретельно підходьте до етапу планування в проєктній навчальній діяльності.
“Я, наприклад, свята і заходи планую тільки з дітьми. Так ми разом обговорюємо оформлення класу, підбір музики, черговість виступів, розподіл ролей тощо”, — каже вчитель.
Намагайтеся залучити до подій увесь клас, а не окремих здібних учнів. Роздруковуйте матеріали на всіх, запрошуйте всіх на прогулянки — нехай навіть спритних і непосидючих (від яких учитель сивіє за одну прогулянку).
Обов’язково слухайте дітей і заохочуйте їхні розповіді про їх дитячі відкриття. Сторітелінг — потужна допоміжна ланка в розвитку алгоритмічного мислення.
Наполягайте на дотриманні правил і порядків, спрямованих на субординацію та дисципліну.
Розповідайте дітям про заплановані уроки, заходи, теми. Напередодні уроку праці не кажіть, що дітям потрібно взяти на наступний урок. А розкажіть, що будете робити, і попросіть дітей поміркувати, обговорити (а потім принести) необхідні матеріали та інструменти.
Як застосовувати ці поради для опрацювання різних предметів?
Математика. Вправа на побудову шляху додому: найкоротший шлях, безпечний шлях, шлях з цікавими «куточками» тощо. Розбираючи завдання, шукаємо ключові слова, які допомагають точніше зрозуміти подальші дії.
“Коли ми вивчали коло, то вчилися малювати його трьома способами — по тарілці (зі шкільної їдальні!), за допомогою нитки й олівця, складаючи аркуш паперу, за принципом сніжинки”, — говорить експерт.
Мова. Можна пограти в слова або скласти речення. Найчастіше діти дають одну відповідь і зупиняються. Просіть сказати одразу 10 слів або побудувати не тільки речення, а й негативне і питальне — з антонімами і синонімами в ньому.
Іноземні мови. “Розпорядок дня — складна тема для дитини, оскільки вона ще не звикла до рефлексії та не вміє зупиняти свою увагу на певних подіях. Але саме послідовні події і починають формувати ази алгоритмічного мислення. Як тільки ви сформували загальний блок розпорядку дня, витратьте час на деталізацію: що дитина робить вранці вдома, а що — у школі.
“Якось у мене виникла ціла баталія, коли я запитав дітей, що вони роблять вранці, коли прокидаються, коли мама їх будить. Виявилось, що спочатку вони чують голос мами, а вже потім намагаються відкрити очі”, — ділиться Володимир Сокол.
Природознавство. Це найбільш вдалий предмет для розвитку алгоритмічного мислення. Циклічність процесів, колообіг води в природі, зміна сезонів і багато іншого дозволяє розглядати почуте і засвоєне як послідовність та закономірність.
“З дітьми на уроках ми одразу вивчаємо послідовність “секунда-хвилина-година-день-тиждень-місяць-сезон-рік” і дублюємо це мовами, які вивчаються в школі. Це дозволяє відразу розповісти про вихідні й одиниці часу та показати весь спектр переходу з простої секунди до складного року. А пізніше ми навіть вираховували, скільки секунд у році — ознайомчо”, — додає вчитель.
І, найголовніше, не знецінюйте можливості дітей. Слід враховувати вікову психологію, здатності і ступінь розвитку дитини, але не варто з ними панькатися, не варто недооцінювати гнучкість і вміння навчатися нового.
Як батьки можуть допомогти дитині розвивати алгоритмічне мислення?
На думку вчителя початкових класів Володимира Сокола, дитину потрібно слухати і чути, думати над тим, що вона сказала. Водночас варто пропонувати самостійно поділитися своїми роздумами і порозмірковувати над варіантами розв’язання різних проблем. Хоча іноді краще просто запитати: «Про що ти зараз думаєш?». Ось іще декілька порад для батьків:
- Не робіть за дитину те, що вона може зробити сама. Дозволяйте їй помилятися!
- Не давайте дитині готових рішень.
- Не квапте дитину.
- Розмовляйте з дитиною, обговорюйте плани та минулі події.
- Будьте послідовними і завершуйте розпочаті справи. Дитина буде діяти за принципом «роби, як я».
Водночас вчитель початкових класів Харківського навчально-виховного комплексу №106 Володимир Сокол рекомендує розвивати дитину та спільно знаходити її сильні сторони:
- Попросіть розповісти про минулу подію або запропонуйте коротко вести щоденник. Після поїздок і заходів спонукайте її дати ретроспективу.
- Підсилюйте мотивацію і «розтягуйте» мозок дитини — навантажуйте і створюйте ефект успішності. Щиро радійте за дитину.
- Не малюйте за дитину, не пишіть, не доклеюйте творчі завдання.
“Я сказав батькам в класі: «Ніяких змагань в «батьківських» виробах не буде. Що зробив учень на уроці — те і його. (Зрозуміло, що деяким дітям потрібна участь батьків, але тільки як підкріплення і відпрацювання навичок, не замість них)”, — коментує Володимир Сокол.
- Готуйте їжу разом з дитиною. Включайте сина чи доньку в послідовний процес приготування сніданку чи вечері. Плануйте свої походи в магазин, уникайте абстрактного: «підемо походимо, що-небудь купимо».
- У роботі над завданнями шукайте головні моменти і другорядні. Навчіть дитину розуміти, що таке ключове слово.
- Дотримуйтесь належної ієрархії в родині. Проведіть чітку паралель та поясніть дитині різницю: що може дорослий, а що — дитина.
- Не бійтеся багатозадачності. Але стежте за тим, щоб дитина завершувала розпочате і прагнула реалізувати задумане.
- Більше уваги приділяйте логіці і дисципліні.
- На деяких етапах привчайте дитину до посидючості і монотонності дій.
Головне — ставте дитині правильні питання (завдання) і навчайте її самостійно та чітко формулювати запитання. Необхідність правильно поставити питання, зіставити дані, оцінити обраний алгоритм — це і є алгоритмічне мислення, що призводить до кінцевої мети — швидкодії.
