facebook

НУШ: як змінити звичайні форми роботи на уроках засобами мистецтва

НУШ: як змінити звичайні форми роботи на уроках засобами мистецтва

Інформує Всеосвіта.

Кожного разу, приходячи до своїх дітей, ми готуємось, шукаємо різні новинки, аби зацікавити учнів. Ми вже пройшли багато різних курсів та маємо великий арсенал різних технологій, проте ці всі знання можна повернути трохи в інше русло та побачити їх з іншої сторони. Старша викладачка кафедри педагогіки та психології Оксана Колотило у виступі пропонує звернутись до мистецтва.

Суґестопедагогіка

Суґестопедагогіка — це педагогічна течія, яка започатковує психотерапевтичний напрям у педагогіці, цілеспрямовано використовуючи різноманітні засоби навіювання з метою мотивації навчання, формування інтересу до предмета, розкриття творчого потенціалу особистості тощо.

Суґестопедичне навчання, поліпшуючи пам’ять і сприяючи автоматизації запам’ятовування нового навчального матеріалу завдяки “приємному переживанню” та “ефекту відпочинку або хоч би відсутності втоми” розкриває резерви цілісної особистості учня.

Приклади використання елементів суґестопедагогіки на уроках:

  • відео, слайд-шоу;
  • слухання музичної композиції;
  • елементи кольоротерапії;
  • фасилітована дискусія за картиною.

Фасилітація

Фасилітація — технологія навчання, принциповою особливістю якого є опосередкована участь педагога у колегіальному самонавчанні учнів.

Вчитель-фасилітатор бере учать опосередковано, а діти є активними учасниками самої дискусії. Головним завданням фасилітатора є ставити запитання таким чином, щоб викликати бажання кожного висловлювати власні думки. Звичайно, в жодному разі не можна критикувати та ігнорувати будь-які висловлені ідеї. Також дуже важливо створювати доброзичливу атмосферу та підтримувати толерантні стосунки між дискутуючими під час обговорення.

Чтайте також:  «За ширмою яскравої рекламної кампанії НУШ ховалася купа недоробленої програмної роботи», – Сергій Шкарлет

Оксана Колотило наголошує на тому, що фасилітація покликана вичерпувати зміст твору мистецтва. Завдяки їй діти можуть збагнути, що чимало творів “розповідають свої історії” і що вони здатні самостійно ці історії інтерпретувати.

Запитання фасилітатора:

  • Що відбувається на цій картині?
  • Що ти бачиш тут такого, що дозволяє тобі так думати?
  • Що можна сказати про це зображення?
  • Що можна ще додати?

Коли дитина аргументує свою думку або робить висловлювання, то вона ґрунтується на художніх творах самого твору мистецтва. Для цього треба вчити дітей з молодших класів, що таке “художній образ” в ілюстрації або картині. Це і є розуміння мови твору мистецтва.

Методика МАК (метаморфічно-асоціативні карти)

Метаморфічно-асоціативні карти — проєктивна психологічна методика, представлена у вигляді карток.

Послідовність роботи з МАК:

  • Формулювання теми (проблеми).
  • Обговорення твору мистецтва (фасилітована дискусія).

Прикладом використання методики МАК може бути складання оповідання за картиною. Ми даємо дітям конкретну тему, яку потрібно розібрати у цій картині і вони фокусуються саме на ній.

Сторітелінг

Сторітелінг — технологія створення історії та передачі за її допомогою необхідної інформації з метою впливу на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери слухача.

Як використовувати сторітелінг? Наприклад, ми можемо спочатку зробити фасилітовану дискусію за картиною, а потім накласти прийом відтворення подій “До” і “після”. Тобто, подумати над тим, що відбувалось з героями до цього моменту і що вони будуть робити далі. Після цього можна складати історії на серією малюнків.

Чтайте також:  «За ширмою яскравої рекламної кампанії НУШ ховалася купа недоробленої програмної роботи», – Сергій Шкарлет

Використання коміксів на уроках

Комікс — вид мистецтва, який використовує послідовність малюнків, зазвичай, з короткими текстами, які створюють певну зв’язну розповідь.

Чим корисні комікси? В першу чергу вони полегшують розуміння навіть дуже складних тем та підходять для повторення матеріалу. Більшість з нас є візуалами, а комікси базуються саме на зображеннях, тож діти легше засвоюють матеріал. Окрім того, вони мають захопливий сюжет та розвивають творче мислення дітей.

Спікерка наголошує, що дуже важливим взагалі є урізноманітнення візуального ряду: створення фотоколажів, ілюстрацій, картин-фентезі чи релакс-розмальовок.

Оксана Колотило зазначає, що використання таких прийомів допомагає дітей зрозуміти, що мистецтво не має меж, проте для початку ми маємо навчитись дивуватись самі, сприймаючи та “переживаючи” твори мистецтва, аби навчити дивувати дітей.

Джерело.


Повернутись вверх