В основу документа увійдуть чіткі та зрозумілі критерії, які допоможуть оцінити стан мережі та спрямувати ресурси на перспективні заклади.
У 2021 році Міністерство освіти і науки затвердить методичні рекомендації, за якими в кожному регіоні проводитимуть вдосконалення мережі профосвіти.
В основу документа увійдуть чіткі та зрозумілі критерії, які допоможуть оцінити стан мережі та спрямувати ресурси на перспективні заклади.
Заступник Міністра освіти і науки Ігор #Гарбарук зазначив, що наразі в Україні працюють 732 заклади професійно-технічної освіти, серед яких, на жаль, є малокомплектні:
Це передусім пов’язано з несприятливою демографічною ситуацією, яка спостерігається впродовж останніх років. Що призводить до того, що на утримання таких закладів витрачаються значні кошти. Рекомендації МОН допоможуть місцевій владі сконцентрувати ресурси на пріоритетних напрямах та збільшити інвестиції в матеріально-технічну базу профтехів, які цього потребують. Тому ми хочемо якнайшвидше запустити роботу експертів і вийти на перший варіант документа, щоб потім провести його громадське обговорення.
Демографія регіону, економічний та соціальний розвиток, наявна освітня мережа – це критерії, які місцева влада має враховувати під час роботи з мережею. Оцінивши ці показники, місцеві керівники зможуть ухвалювати рішення про реорганізацію профтехів, їх створення або об’єднання.
Оцінити спроможність закладу місцева влада зможе за такими індикаторами:
кількість учнів, які навчаються;
співвідношення кількості закладів профосвіти з кількістю населення в регіоні;
можливість готувати кваліфікованих робітників за професіями, яких потребують місцеві роботодавці;
результати вступних кампаній;
матеріально-технічна база закладу та терміни її останнього оновлення тощо.
Голова підкомітету з питань професійно-технічної та фахової передвищої освіти Комітету #ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Ольга #Коваль пояснює, що фінальний перелік індикаторів обов’язково має містити фінансовий показник:
Такий показник продемонструє, скільки ресурсів і за який період вже інвестовано в заклад, чи може він самостійно покривати поточні витрати, такі як: плановий ремонт, закупівля матеріалів для майстерень чи дрібної техніки. Це все надасть місцевій владі цілісне розуміння стану як конкретного закладу, так і регіональної мережі. А ми зі свого боку будемо відстоювати інтереси професійно-технічної освіти на національному рівні, щоб заклади отримували більшу підтримку для розвитку.
Водночас створення ефективної системи управління та фінансування профтехів є однією з цілей Стратегії розвитку професійно-технічної освіти до 2023 року. Вдосконалення мережі допоможе #МОН та регіонам посилити спроможність профтехів, випускники яких швидко знайдуть роботу на ринку праці своєї області.
Успішність мережі закладів профосвіти залежить від зацікавленості та активних дій управлінців. Наразі вони не мають конкретних інструментів, які б допомогли їм правильно здійснювати цей процес, тому часто орієнтуються на власну інтуїцію. Так не має бути. Тому ми напрацюємо оптимальні критерії, які стануть об’єктивним орієнтиром для них в ухваленні рішень, – додав Ігор Гарбарук.
До роботи над документом залучені: представники місцевих органів управління освітою, організацій роботодавців та естонські освітні експерти. Формування критеріїв для вдосконалення мережі закладів профтехосвіти відбуватиметься в межах Програми ЄС «EU4Skills».
