Більше відпочивати або більше вчитися: чи варто в Україні скоротити літні канікули
“Влітку моя робота не стає на паузу, але я не маю змоги відправити кудись дитину на всі три місяці канікул”, – говорить Олена Шеремет, мама п’ятикласника з Києва. Коли в Україні заговорили про початок навчального року раніше, щоб вже в серпні діти йшли до школи, Олена цю ідею підтримала.
Більше вчитися влітку, коли тепло і довший світловий день, менше взимку, коли холодно і ймовірно вимикатимуть електрику – з такою пропозицією в очікуванні тяжкої зими виступили кілька українських міст.
Це викликало гостру дискусію у суспільстві і серед батьків, і серед освітян.
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов заявив, що “рішення вчитися з серпня може бути правильним, хоча й складним у реалізації”.
Край дискусіям поклав Кабмін, де ухвалили постанову, що діти йдуть до школи з вересня.
Та чи така погана ідея скоротити літні канікули – розбиралась ВВС Україна.
До школи у серпні – за і проти
Якщо діти почнуть вчитися у серпні, це гарантує повноцінний навчальний рік, адже взимку ймовірно відключатимуть електроенергію, говорить мер Львова Андрій Садовий.
На початку липня відразу кілька міст, зокрема Львів, Тернопіль і Чернівці, запропонували перенести початок навчання на 19 серпня.
Батьки відреагували по-різному. Одні просили “не забирати в школярів літо” та “не псувати плани на відпочинок дітям і батькам”. Інші навпаки схвально відгукувалися на пропозицію.
У багатьох сім’ях немає можливості відправити дитину до бабусі чи в табір. Чимало батьків жили за кордоном в країнах, де літні канікули коротші, ніж в Україні.
Довший навчальний рік може дати змогу дітям спокійніше засвоїти матеріал. Адже в умовах війни вчитися новому складніше, говорить мама п’ятикласника Олена Шеремет.
“Я добре пам’ятаю свої прекрасні канікули у селі в бабусі та вважаю, що вони дали мені багато для розвитку. Але як для мами, яка має працювати, проблема пошуку різних форм дозвілля для дитини постає для мене гостро”, – додає Олена.
Таких сімей, де діти на канікулах переважно лишаються в містах, часто сам на сам із гаджетами в квартирі, багато.
Тому, на думку Олени, немає нічого поганого в тому, щоб діти вже у серпні йшли до школи. Адже навчання все одно переривається тривогами, коли школярі вимушені спускатися в укриття.
Ідея скорочення канікул неприпустима для Руслани – мами двох школярів. Її старший ходить у четвертий клас, молодший – у другий.
Якби міська влада Львова розпочала навчання раніше, у серпні до школи своїх синів вона не відвела б.
“Діти і без цього вчилися надто довго – весь перший тиждень червня. Виходить лише два місяці канікул. Нервова та психологічна система не встигають відновитись”, – пояснює вона свою позицію.
Крім того, такі важливі рішення, на думку Руслани, повинні узгоджувати завчасно, а не за місяць до початку школи. І за це мали б голосувати батьки.
“На 19 серпня пів класу учнів були б відсутні. Вчителі не починали би нові теми, а займалися б повторенням”, – міркує мама.
У Тернополі міська влада провела онлайн-опитування серед батьків. Понад 80% не підтримали початок навчального року в серпні.
Загалом правильною назвав ідею навчання з серпня освітній омбудсмен Сергій Горбачов.
Однак, він вказує на поспішність такої пропозиції. Буде складно швидко все втілити, зауважив він – вчителям доведеться раніше повернутися з відпустки, школи можуть бути неготовими.
Крапку в обговореннях поставив уряд. Там ухвалили постанову, що навчальний рік 2024-2025 стартує 2 вересня і завершується 30 червня.
Школи у рамках цих дат можуть самі обирати час і тривалість канікул. Утім, далеко не завжди школи правом на автономію і часто сприймають рекомендації МОН як вказівки.
На час воєнного стану Кабмін оголошує лише дати початку й закінчення навчального року. При цьому канікули мають тривати не менше 30 календарних днів впродовж навчального року.
Які літні канікули за кордоном
У Норвегії і Швеції діти розпочинають вчитися посеред серпня, щоб якомога більше ходити до школи під час світлового дня. У Данії вчаться взагалі з початку серпня. У Німеччині шкільний рік починається у серпні або вересні –залежно від регіону.
У деяких країнах канікули мають прив’язку до клімату, державних свят, звичаїв. Одні держави мають довгі літні канікули і майже не переривають навчання в інші сезони, інші розподіляють вільні дні рівномірно впродовж року.
У сонячній Іспанії, Португалії, Італії, Греції діти відпочивають 11-13 тижнів, у США – 10-11, у Франції, Норвегії вісім тижнів, у Німеччині, Нідерландах, Данії – лише шість.
У Південній Кореї, яка відома своєю строгою системою освіти і високим рівнем конкуренції серед учнів, літні канікули короткі – з середини липня до середини серпня.
В Україні структура навчального року не змінювалася ще з радянських часів. Багато десятиліть тому її побудували за аграрним циклом, пояснює Іванна Коберник, співзасновниця громадської організації “Смарт освіта”. Довгі літні канікули запровадили для збору літнього врожаю. Осінні і весняні – прив’язані до сезонних польових робіт, зимові – до новорічних свят.
“Це не має нічого спільного з освітніми інтересами дітей і зовсім неактуально в XXI столітті”, – розповідає Коберник.
До того ж дітей виснажує непропорційно довга третя чверть, яка триває майже три місяці – так встановлені колись весняні канікули припадають на посівну, наголошує експертка.
Чи буде у школах світло і тепло
“У ситуації нестачі електроенергії за партами в школі дітям буде краще, ніж у квартирах без світла і тепла”, – говорить Катерина Молодик, методистка громадської організації “Смарт освіта”.
Влітку світло відключали в школах по всій Україні. Dзимку школи будуть в пріоритеті, запевняють у МОН – електрику в них відключатимуть в останню чергу.
Також у міністерстві обіцяють, що до вересня навчальні заклади отримають генератори, будуть обладнані сховища, тому діти зможуть навчатися взимку навіть в умовах кризи з електроенергією.
Наразі лише 80% шкіл забезпечені генераторами. Цього недостатньо для повноцінного навчання, але вистачить для живих зустрічей вчителів із дітьми, пояснюють у МОН.
Питання укриттів все ще залишається величезною проблемою попри третій рік від початку повномасштабного вторгнення і мільярдів гривень, виділених з держбюджету на їхнє будівництво.
Наявність безпечного укриття є основною умовою для того, щоб діти пішли до школи, а не вчилися дистанційно.
Станом на серпень 2024 року, понад дві тисячі шкіл в Україні з 13 тисяч не мають сховищ, розповідають у МОН. Там діти можуть вчитися лише дистанційно. 80% шкіл мають власні або орендовані укриття. У 2023 році ця цифра була 75%.
Місцева влада і адміністрація школи можуть відправити дітей на вимушені канікули або на дистанційку у разі, якщо у школах не буде тепла чи світла. Що робитимуть при відключенні світла діти, які й так навчаються дистанційно? Наприклад, школярі з тих двох тисяч шкіл, де немає укриттів і де взагалі не може бути офлайн навчання?
Як можливий вихід у МОН пропонують асинхронне дистанційне навчання, коли вчитель не працює з учнями наживо, а надсилає матеріали і завдання, а тоді дає зворотний звʼязок. Учень зможе вчитися тоді, коли є умови. Складно сказати, чи такий підхід ефективний. Він вимагає дисципліни і мотивації, а також навряд чи підходить молодшій школі.
Якщо діти не мають змогу навчатися певну кількість днів, якщо ці дні не відпрацювати, це неминуче призведе до освітніх втрат, говорить Лілія Гриневич, яка очолювала Міносвіти в 2016-2019 роках.
“В умовах енергетичної кризи ми взагалі не можемо сказати точно, скільки днів навчатимуться діти. Будь-яка непередбачувана ситуація, пов’язана з війною може спровокувати вимушені канікули”, – зазначає ексміністерка.
Як канікули впливають на академічну успішність
Міжнародні дослідження показують, що літні канікули впливають на академічну успішність. У європейських країнах та США вчені порівняли знання перед початком і кінцем канікул і так виміряли освітні втрати за час відпочинку.
Американський соціальний психолог Гарріс Купер у своїх дослідженнях показує, що наприкінці літа учні демонструють гірші результати у стандартизованих тестах порівняно з оцінками попередньої весни, розповідає освітня експертка Ярослава Мозгова.
Причому з математики втрати традиційно є сильнішими, ніж із читання (у середньому учні втрачають еквівалент двох-трьох місяців із математики й одного-двох місяців із читання).
За даними міжнародних досліджень, діти з менш забезпечених родин традиційно за літо втрачають більше знань. Справа у тому, що сім’ї з середніми і вищими доходами дбають про літні розваги з елементами навчання – табори, екскурсії, подорожі.
Натомість діти з соціально чутливих родин проводять час перед екраном телефона чи в кращому разі – на вулиці.
Розрив між відпусткою батьків у два-три тижні та тримісячними канікулами в дітей ще більше загострює ситуацію для сімей із невеликим доходом.
Вони не можуть ні забезпечити альтернативу школі, ні самостійно проводити час з дітьми. Цю проблему обговорюють серед американських вчених.
Як варіант вирішення проблеми дослідники пропонують концепцію подовженого навчального року, що допомагає розосередити навантаження. При такому підході літні канікули – найдовша пауза в освітньому процесі – стають коротшими, а заняття під час року розподіляються рівномірніше. Це дозволяє створити умови для менших ривків у навчанні.
Безумовно, такий підхід ніяк не позбавить школярів стресу від життя під час війни чи в умовах відсутності електроенергії вдома.
Але навіть у таких надскладних умовах короткі перерви можуть допомогти вчитися поступово і регулярно, а значить – емоційно стабільніше, вважає Ярослава Мозгова.
“В українських школах кожен рік починається з повторення. До кінця вересня діти пригадують те, що вчили минулого навчального року. А через три тижні жовтня знову йдуть на осінні канікули. Тому вчителі намагаються втиснути в навчальні тижні якнайбільше. І це в умовах і без того перевантаженої багатопредметної програми”, – пояснює Іванна Коберник.
Освітні втрати під час канікул в Україні не вимірювали.
Проте міжнародне дослідження якості освіти PISA показало загальний високий рівень освітніх втрат українських школярів. Між двома циклами PISA-2018 та PISA-2022 результати погіршились на понад два роки відставання у навчанні для дівчат і півтора року для хлопців.
Це пов’язують з тривалим дистанційним навчанням за час пандемії і війни.
