facebook

Синдром невдахи. Олег Чабан пояснив, чому не треба сварити дітей за оцінки, і порадив розповісти їм про свою першу двійку

Синдром невдахи. Олег Чабан пояснив, чому не треба сварити дітей за оцінки, і порадив розповісти їм про свою першу двійку

В дітей легко виховати безпорадність, що у дорослому віці призведе до неможливості приймати самостійно рішення та залежності від думки інших. Крім того, фаталістичні події можуть погіршувати ситуацію і каталізувати синдром невдахи.

Про це розповів український вчений у галузі психіатрії, медичної психології та психотерапії Олег Чабан в інтервʼю “Говорить Суханов”. Він запевнив, що дітей не варто сварити за оцінки та повчати. Натомість, дорослим краще ділитися своїми невдачами у молодшому віці, зокрема і розповісти про першу двійку. У такий спосіб, у школярів зʼявиться розуміння та довіра до батьків, що не тільки вони опинялися в подібних ситуаціях.

“Є таке поняття як вихована безпорадність. Коли дитина не буде самостійно приймати рішень, коли вона буде залежна від інших, від думки, наприклад своїх батьків ,які не відділять її від себе і далі по життю бути, що називається невдахою. І, звичайно, фаталістичні події, як от-то війна чи ще які, будуть лише підливати масло, каталізувати оцей синдром невдахи”, – пояснює фахівець.

“Говорячи про життєві речі, які зачеплять її [дитину – ред.] і відкриють мама або тато зовсім з іншої сторони. Розкажіть їй велику вашу таємницю, про вашу першу двійку і про те як ви реагували. Розкажи, що ти думав, і що ти виробляв з твоєю двійкою в щоденнику, і які в тебе були дурацькі фантазії. Торкнися своїм життям, своєю історією, своєю біографією дитини затягни її туди. Ви побачите що ваші діти будуть мінятися і до вас ставитися зовсім по-іншому, як до живих, я в хорошому плані”, – додає Чабан.

Чтайте також:  Осінніх і зимових канікул не буде: в одному з міст готуються до навчального року в екстремальних умовах

Він пояснив, що синдром невдахи не привʼязується до конкретно якихось подій. Натомість, події стають каталізатором і реалізують те, що було закладено в дитині попередньо.

Джерело.


Повернутись вверх