facebook

Оцінки — ворог мотивації?

Оцінки — ворог мотивації?

Учні нетерпляче шукають кінець контрольної роботи чи есею, щоб побачити оцінку, а не вчительські коментарі? Батьки надсилають електронні запити про бали своїх учнів, а не про їхній прогрес? Рейтинги шкіл базуються на результатах тестів?

Наведена американськими дослідниками картина певно вам знайома.Багато освітян вважають: зацикленість на оцінках руйнує мотивацію до навчання і шкодить дітям. То чому діти та батьки зациклені на балах? Зібрали дані досліджень про мотивацію й пропонуємо 8 вправ, щоб перевести увагу учнів з оцінок на навчальний прогрес.

Чому діти так зациклені на балах?
1️⃣ Кожна оцінка зараховується до загального середнього балу, а середні бали мають значення для стажування, вступу до коледжу та подання заяв на роботу. Насправді деякі роботодавці навіть не розглядають заявників із середнім балом, нижчим за певний, а деякі техаські коледжі автоматично приймають осіб, які входять до

10%
найкращих учнів школи (визначається оцінками).

Та насправді ці часи йдуть у минуле. Роботодавці віддають перевагу навичкам і досвіду над результатами випускних тестувань. Сучасні корпорації вже запровадили власні внутрішні тести та симуляції, щоб з’ясувати, що саме потенційний кандидат на вакансію знає або хоче знати.

2️⃣ Оскільки від оцінок у середній школі залежить дуже багато, батьки також дуже переймаються ними. Багато батьків, особливо в школах із високим рівнем успішності та тиску, звертаються безпосередньо до вчителів, щоб підвищити оцінки своїх дітей. Опитування Гарвардської вищої школи освіти показало:

80%
дітей вважали, що їхні батьки більше піклуються про їхні досягнення, ніж про їхнє щастя.

3️⃣ Багато учнів використовують свої оцінки як вимірювач інтелекту. Як пояснює Inside Higher Ed, діти часто зосереджуються на розриві між оцінками й зусиллями. Учень із високими оцінками, який докладає мало зусиль, вважається розумнішим, тому діти вихваляються тим, що не вчаться. Бажання здаватися розумним спонукає до мінімізації зусиль, а lifelong learning полягає в тому, щоб людина отримувала задоволення від навчання.

4️⃣ Чимало підлітків базують самооцінку на шкільних балах. Дослідження Інституту соціальних досліджень Мічиганського університету довело, що

Чтайте також:  Зменшення кількості учнів у класі не покращує якість знань: результати дослідження

понад 80%
першокурсників коледжу ґрунтували свою самооцінку на академічній компетентності — більше, ніж на підтримці сім’ї, зовнішньому вигляді чи будь-якому іншому факторі.

Цей висновок викликає занепокоєння, оскільки визначення власної гідності на основі зовнішніх джерел пов’язане з «більшою кількістю стресу, гніву, академічних проблем, конфліктів у стосунках», а також із «вживанням наркотиків і алкоголю та симптомами харчових розладів». У світлі цієї інформації не дивно, що студенти поводяться так, ніби поганий бал за есе є особистим нападом — для них це справді так.

Якими проблемами це обертається?
1. Оцінки не сприяють прогресу

Наприклад, у досліджені ізраїльських психологів Єрусалимського університету учнів розділили на три групи: деякі школярі отримали формувальний зворотний зв’язок, деякі отримали оцінки, а решта не отримали нічого. Результат? «Надання оцінок після виконання завдання не покращує майбутню продуктивність учнів у розв’язанні проблем». З другого боку, учні, які отримали формувальне оцінювання, значно краще виконували всі наступні завдання, ніж школярі у двох інших групах.

2. Страх низьких балів демотивує

Пригадаймо давно відомий експеримент 1989 року американських психологів. Під час експерименту одній групі учнів повідомили, що після уроку суспільствознавства їм будуть виставлені оцінки, а іншій сказали, що урок не буде оцінений. Як гадаєте, хто запам’ятав менше інформації з уроку? Так, учні, які знали про оцінки! Дослідники навіть дійшли висновку, що оцінки «пригнічують креативність, сприяють страху перед невдачею та послаблюють інтерес учнів».

Ці ефекти посилюються в тих, хто має низьку успішність: вони відчувають значне зниження зацікавленості навчанням після отримання низьких балів. Учні бояться говорити, ставити запитання та робити помилки, бо це вплине на оцінку. Коли зустрічаєш випускників, вони майже завжди пам’ятають, яку оцінку отримали у певного вчителя, але не всі й не легко можуть згадати, чого в нього навчилися.

Не було зафіксовано негативних наслідків формувального оцінювання. Зворотний зв’язок має зосереджувати увагу учнів на поставленому завданні та навчанні, необхідному для ефективнішого виконання завдання. Оцінки, навпаки, зосереджують увагу учнів на самих балах, що призводить до гіршої успішності.

Чтайте також:  В Україні запропонували скоротити літні канікули до 6 тижнів: виникла дискусія

Вправи, які виправляють ситуацію
Є багато методів, які вчителі можуть використовувати, щоб спонукати учнів переорієнтувати свою увагу на саме навчання та свій прогрес.

🟢 На початку навчального року учнів просять подумати про своє професійне призначення або навіть про те, яке життя вони сподіваються прожити одного дня. «Які навички та знання вам знадобляться, яких у вас немає або яких вам недостатньо?» Учні складають список (так, вони отримують за це кілька балів) і тримають його під рукою. Після кожного завдання або діяльності вони переглядають список і пишуть короткі роздуми, як те, що вони щойно зробили, підтримує навички зі списку. Якщо учень хоче стати дослідником біології, він може відзначити, що презентація про роман «Вбити пересмішника» зробить його вправнішим у презентуванні своїх напрацювань чи наукових висновків аудиторії. Ця ідея більше орієнтована на зовнішнє середовище, але фокус тут не на оцінках, а на перевагах, що їх можуть принести навички.

🟢 Зміщення фокуса в мовленні з виконання завдання («зроби це») на навчальну мету, результат або зростання («ось чого ти навчишся»).

🟢 Ігрова ситуація: учень уявляє, що дорослий і влаштовується на роботу своєї мрії. Роботодавець просить розповісти, чого претендент навчився з певної теми (яку щойно вивчали).

🟢 «Завдання з розвитком». Скажімо, можна дати написати есей частинами, немов статтю, яка оновлюється за актуальною тематикою. Для цього давати додаткові запитання поступово. Також це може бути таблиця, діаграма, графік, який об’єднує матеріал кількох тем. Таку інфографіку доведеться створювати крок за кроком. Реакцією вчителя на це мають бути коментарі, формувальні оцінки, але без підсумкової оцінки. Такі проєкти також допоможуть підготувати студентів до зовнішнього світу, у якому вони можуть мати річні проєкти.

🟢 Повторні завдання теж корисні, якщо на них показати поступ дитини. Оцінки за них не виставляють. Скажімо, намалювати дерева на початку навчального року та наприкінці. Учню пропонують порівняти ці дві роботи та зробити висновки.

Чтайте також:  Підготовка до нового навчального року 2024/2025 у закладах освіти...

Щоб в учнів сяяли очі
Внутрішня мотивація — бажання чимось займатися. Зовнішня мотивація повністю покладається на зовнішній світ для стимулів навчання, таких як похвала та оцінки.

Рівень внутрішньої чи зовнішньої мотивації учня зазвичай залишається стабільним протягом усього життя. Розвиток внутрішньої мотивації в ранньому віці є хорошим показником навчання протягом усього життя, а також загального добробуту. А якщо цього не сталося? Коли діти стурбовані лише оцінками, це обмежує здатність мислити широко й оригінально, а також негативно впливає на мотивацію до навчання та роботи.

Експерти Гарвардської школи бізнесу переконані, що нині в школах панує хибна ідея: мотивувати учнів — це стимулювати їх за допомогою зовнішніх винагород і покарань. Натомість треба впорядковувати навчальний матеріал залежно від внутрішньої мотивації учня. Якщо учні цікавляться тим, що є цінним для них (динозаврами, коміксами, онлайн-іграми) під супроводом наставників, це веде до розвитку компетентності. Компетентність створює впевненість, яка, своєю чергою, надихає дітей на розв’язання наступних проблем. Цей цикл веде до життєвого прагнення до навчання.

Внутрішній мотивації сприяють два фактори: інтерес і контроль. Тобто матеріал має зацікавити учнів, а також вони мають відчувати, що можуть контролювати процес навчання.

Щоб підвищити інтерес учнів, варто акцентувати на:
1. Новизні:

«Це відрізняється від усього, що ми знали досі!»

2. Несподіванці:

«Ви ні за що не здогадаєтесь, що це! Просто зачекайте розділу, який буде завтра!»

3. Викликах:

«Хто готовий?» «Хто може перейти на наступний рівень завдань?»

4. Емоціях: учителі повинні самі проявляти захоплення предметом.

Щоб підвищити контроль учнів, варто:
1. Дозволяти обирати власні теми для есеїв, проєктів, презентацій.

2. Давати учням проводити елементи заняття, підготувавшись заздалегідь.

3. Розподіляти матеріал теми на групи учнів, які підготуються, а потім по черзі презентуватимуть матеріал однокласникам.

Джерело.


Повернутись вверх