facebook

Освітня реформа в Україні під загрозою? У Раді розповіли, хто може саботувати профілізацію шкіл

Освітня реформа в Україні під загрозою? У Раді розповіли, хто може саботувати профілізацію шкіл

Батьки побачать результати та змінять свою думку

Директора шкіл, вчителі та місцеві управління освіти можуть саботувати реформу середньої освіти, яка передбачає перетворення існуючих шкіл на профільні. Водночас батьки та самі учні не будуть протидіяти цьому процесу.

Про це народна депутатка, секретар комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа розповіла в інтерв’ю “Телеграфу” “Батьки змінять свою думку: членкиня освітнього комітету ВР про трансформацію шкіл, реформу вишів і зарплати вчителям”.

“Тут основне питання профілізації і яка вона буде. Батьки побачать результати, що, по-перше, буде краще освітнє середовище, школи будуть краще виглядати. По-друге, діти і батьки побачать, що бувають хороші кабінети фізики та хімії, бо створити в трьох школах в районі гарний кабінет фізики та хімії значно складніше”, — підкреслила вона.

Піпа зазначила, що зараз діти в старших класах вчать від 17 до 20 предметів. А після профілізації школи, за її словами, кількість предметів може скоротитися до 10-12, і цю різницю вже відчують школярі.

“Коли школа зможе зробити, щоб діти готувались до ЗНО без репетиторів, тоді батьки зацінять цю реформу. Якщо ви не хочете, щоб ваша дитина виїжджала потім в Польщу, дайте їй можливість їздити в районний центр в ліцей. Таким шляхом пішла Польща, Німеччина, Велика Британія, США. Коли дитина має частину обов’язкових предметів, а частину — в рамках початкової профілізації, де є фінансова грамотність, сексуальна освіта, де є якісь прикладні речі, то тоді батьки змінюють свою думку”, — підкреслила народна депутатка.

Чтайте також:  "Ти не мужчина, а тряпка": методи виховання вчителькою дітей у школі шокували українців

Піпа зазначила, що до 1 вересня 2024 року місцеві громади мають вирішити, як буде відбуватися профілізація закладів середньої освіти. Після цього область має передати ці дані в Міністерство освіти. Вона пояснила, що громади пропонують, як вони це бачать і з МОН шукають консенсус, як зробити найкраще.

Джерело.


Повернутись вверх