facebook

Партнерські стосунки як основа ефективного освітнього процесу: практичні поради та вправи

Освітянська задача психологів і педагогів – навчити батьків бути батьками.

 


Налагодження повноцінної комунікації – це вже майже 80% ефективного освітнього процесу. Саме на ідеї партнерства побудований відомий трикутник «вчителі – батьки – учні», і від того, наскільки це партнерство буде продуктивним, залежить успіх подальшої роботи.

Про те, якими можуть бути партнерські стосунки та на що варто звернути увагу вихователям і вчителям у процесі комунікації з дітьми та їхніми батьками, розповідає Олена Черниш, психологиня в галузі розвитку емоційного інтелекту, корекції невротичних розладів, наслідків психологічної травми та проблем розвитку особистості, арттерапевтка.

АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ РАННЬОГО ТА МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ДО ДИТЯЧОГО САДОЧКА

Для дошкільників і для дітей, які прийшли до першого класу, дуже важливо, щоб мати могла зайти в той простір, де залишає дитину – в клас або групу. На жаль, сьогодні ми такого привілею позбавлені, і в цьому криється ще один момент, який ускладнює адаптацію дітей – їх віддають на вулиці. Намагайтеся у такий спосіб організувати батьків, щоб вони, коли ведуть дитину до дитсадка, були готові з нею розлучитися.

СПІВПРАЦЯ З БАТЬКАМИ. Батьки дуже по-різному збирають дітей до дитячого садочка. Часто трапляється ситуація, коли мати або батько, намагаючись хоч трохи доспати, згодом в останні хвилини нашвидкуруч вдягають дитину і якось дотягують до садочка – бо вже й самим час на роботу. Звісно, на емоційний супровід процесу ранкового збору до дитсадка, підготовку до розставання з дитиною на цілий день, на жаль, ні часу, ні сил немає.

Чтайте також:  В очільника МОН з'явиться ще два заступники

Батьків варто вчити тому, що психологічно готувати дитину до дитячого садка необхідно ще з вечора.

Також варто звернути увагу на те, з ким дитина легше розлучається вранці. Буває так, що розлуку з мамою дитина переживає важче, але коли її приводить у садочок тато, проблеми практично проблеми немає.

На жаль, батьківству у нашій країні не навчають, до батьківства не готовлять, і наша освітянська задача – задача психологів, педагогів, – навчити батьків бути батьками, дати їм знання про дітей, про найважливіші виховні моменти.

ФОРМИ РОБОТИ З БАТЬКАМИ

Групові консультації. Це ефективна просвітницька форма роботи, яку зазвичай проводить психолог. Вона безпосередньо стосується адаптації дітей до закладів дошкільної освіти.

Круглі столи. Є батьки, які постійно цікавляться чимось новим, навчаються, є батьки з прекрасних родин, які несуть прогресивні сімейні традиції – і за круглим столом вони можуть поділитися своїми думками з іншими батьками, які не мають позитивного сімейного досвіду. Дуже добре, коли збираються батьки з різними життєвими цінностями й обмінюються досвідом. Вихователь у цій ситуації виступає у ролі організатора.

ФОРМИ РОБОТИ З ДІТЬМИ

Підготуйте кілька прийомів, які забезпечать дітям нове враження. Адже що менше дошкільник, то легше відвернути його увагу.

Чтайте також:  В Україні готуються до повного локдауну: Денис Шмигаль про план "Б"

Іграшка-терапевт. Люди за своєю природою – фетишисти, вони вірять у силу речей, у те, що якийсь предмет може принести успіх, додати майстерності тощо. Цю фішку можна використовувати у процесі адаптації. Запропонуйте батькам, щоб їхні діти приносили з собою у дитячий садок улюблену м’яку іграшку. Вона стане своєрідним терапевтом для дитини й допоможе їй подолати тривожність.

Куточок зустрічі. Облаштуйте у дитсадку своєрідний куточок зустрічі, де дитина щоразу зможе знайти для себе якусь нову річ, познайомитися з нею. Подібний «ефект нового» щоразу мотивуватиме дитину йти до закладу.

Ранкові ритуали. Придумайте ранкові ритуали, які не лише піднімуть настрій, але й допоможуть дітям розслабитися: після зустрічі запропонуйте пострибати, пробігтися, передати м’ячик тощо. Головне, щоб ці ритуали були змінними, адже у малюків – нестійкі інтереси. Раз у тиждень буде доцільно вигадувати якусь нову рухливу фішку.

ПІДХОДИ В РОБОТІ З ТРИВОЖНИМИ БАТЬКАМИ

Наразі комунікація між батьками та вихователями досить ускладнена. Так, існують різноманітні технічні засоби для спілкування з батьками – наприклад, вайбер, – однак це не ресурсні групи. Це те, що заважає співпраці, взаємодії родини й школи або садочка. Складно відрегулювати увесь той негатив, який виливається у вайбер-групах або батьківських онлайн-групах.

Чтайте також:  Ефективна робота з учнями у групах продовженого дня: практичні поради

У такій ситуації допоможе створення окремої групи з батьками вихованців/учнів, де можна встановити конкретні правила. Наприклад, поясніть батькам, що у цій групі буде міститися лише професійна, робоча інформація, і єдиний модератор групи – це ви.

Онлайн-спілкування не дає можливості побачити, в якому настрої насправді знаходяться батьки. Зрештою, родина – це те середовище, яке впливає на стан дитини, тому стан батьків для педагога – це маркер, та інформація, на яку необхідно орієнтуватися.

ФОРМИ РОБОТИ З ТРИВОЖНИМИ БАТЬКАМИ

Група взаємопідтримки. Спробуйте створити групу взаємопідтримки онлайн, яка допоможе організувати батьківське середовище. Саме у ній батьки зможуть спілкуватися між собою з конструктивних питань.

Спільні позашкільні заходи. Наразі це складно організувати, однак спробувати можна. До прикладу, запропонуйте вибратися невеличкою групою на пікнік, де діти зможуть порухатися, а батьки – поговорити. Така форма чудово працює, якщо батьківський колектив ще не згуртований (зазвичай це батьки дошкільної групи, першачків або п’ятих класів).

Джерело.


Повернутись вверх