Його величність середній бал: підсумки по-модному
В окремих школах стало модно підбивати підсумки семестрів і року за середнім балом з усіх предметів.
В окремих навчальних закладах стало модно «цікаво» підбивати підсумки семестрів, навчального року за середнім балом зі всіх навчальних предметів.
За цим аналізом складаються звіти, графіки, діаграми тощо – і виходить «гарна обгортка», якою керівник любується, як витвором мистецтва.
Для оцінки роботи вчителя за середнім балом великої мудрості не треба. Та й і робота невелика, якщо врахувати, що звіт про всі оцінки зі всіх предметів за семестр мають подати класні керівники, комп’ютер проведе відповідні розрахунки, а мені, як керівнику, залишиться похизуватися перед підлеглими своєю «мудрістю».
Навіть не зважаючи на результат цієї «надважкої аналітичної роботи» адміністрації закладу, у мене виникає ряд запитань:
1. З якого часу середній бал воскрес до такого рівня, що за ним можна судити про якість та результативність освітнього процесу? Знаю, що оцінка роботи вчителя, учнів за ним у свій час піддавалася нищівній критиці. Чи про середній бал у освіті треба складати анекдот на кшталт анекдоту про середню температуру по лікарні?
2. Як можна порівнювати середній бал з мистецтва і хімії, технології і фізики, християнської етики і математики, мов і фізичної культури тощо? А якщо ще й уроки останньої проводяться за «новітньою методикою»: дівчата сидять на лавці, а хлопці копають м’яч?
3. Як можна оцінювати роботу вчителів без врахування рівня навчальних можливостей учнів? Та й взагалі, його хтось вивчав?
4. Як можна оцінку роботи проводити за середнім балом, не знаючи, як за об’єктивно оцінюють навчальні досягнення учнів вчителі? Зрозуміло, що середній бал буде добрим у тих, які 12-бальну систему замінили 7-бальною, відкинувши бали від 1 до 6, а ще декотрі користуються тільки 4-ма балами: від 9 до 12. У програші залишається вчитель, який об’єктивно оцінює навчальні досягнення учнів, з використанням всіх оцінок 12-бальної шкали.
5. Яке управлінське рішення щодо покращення результативності освітнього процесу можна прийняти за таким аналізом, крім одного – буде аудит і вас запитають: «Чому так?»
6. Коли відбувається аудит освітнього закладу, члени комісії у захопленні від такої обгортки чи, може, задають запитання: «Кому це потрібно?» Чому вчителі мають переживати про зустріч з членами аудиту, а не керівники, які, як на мене, таким «аналізом» ведуть заклад у нікуди?
Автор: Василь Лаврук, екс головний спеціаліст відділу освіти Косівської РДА Івано-Франківської області.
