facebook

Реформа профільної середньої освіти: на що очікувати учням?

Реформа профільної середньої освіти: на що очікувати учням?

Освіторія.Медіа відвідала презентацію «Реформа профільної середньої освіти» та обговорила ключові тези з провідними експертами. Розповідаємо, навіщо нам ця реформа вже зараз і що вона передбачає, чому країні потрібні відокремлені ліцеї та як підвищувати популярність професійної освіти. «Бонус», який може вас шокувати — цифри демографічного прогнозу від Інституту демографії НАН України: що буде з населенням країни через 12 років та як ці зміни вплинуть на освіту?

9 квітня Міністерство освіти і науки та партнери презентували Комплексне дослідження передумов впровадження реформи профільної середньої освіти в Україні.

Спікери:

Наталія Піпа, секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій

Дмитро Завгородній, заступник Міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації

Дмитро Ливч, партнер компанії CIVITTA

Реформа профільної середньої освіти:для кого і навіщо?
Трирічна профільна середня освіта (з 10 по 12 клас) запроваджується з 2027 року. Вона матиме два спрямування:

Академічне: орієнтація на продовження навчання в ЗВО

Це профільне навчання на основі, що поєднує зміст освіти, визначений стандартом профільної середньої освіти + поглиблене вивчення окремих предметів із урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти. Орієнтація на продовження навчання на вищих рівнях освіти.

Професійне: безпосереднє здобуття професії

Це профільне навчання, орієнтоване на ринок праці. Поєднуватиме зміст освіти, визначений стандартом профільної середньої освіти, та професійно орієнтований підхід до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів.

Про ці два напрямки в коментарях ЗМІ за лаштунками конференції детальніше розповіла Наталія Піпа, секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій:

— В Україні запрацюють два види ліцеїв: академічний та професійний. Саме освітня програма визначить професійний чи академічний напрям ліцею. Але про те, як створювати професійний ліцей, дискусія триває і досі. Є велика вірогідність, що профліцеї створюватимуться на базі училищ.

У великому пріоритеті буде дуальна освіта. Недарма ця реформа втілюється у співпраці зі Швейцарією, де дуальна освіта дуже розвинена. Отже, визначальну роль відіграватимуть працедавці, готові надавати учням робочі місця під час їхнього навчання. Як усе відбуватиметься на ділі? Три дні учень навчатиметься в закладі освіти і ще три дні — працюватиме безпосередньо на виробництві. За свою працю молода людина отримуватиме стипендію. Такий вид навчання дасть змогу випробувати свої сили та зрозуміти, чи обрана сфера цікава на довготривалу перспективу. Так само і в ліцеях академічного спрямування: учень краще зорієнтується, що йому до вподоби — інженерія чи ті ж комп’ютерні технології. Або це «не твоє» та краще обрати спорт чи мистецтво для професійного розвитку. Із особливостей, які варто додатково озвучити — учень може змінювати обраний профіль. До прикладу, в 10 класі обрано один профіль, а в 11 та 12 класах ти можеш змінювати профіль. Можна спершу повчитись рік в академічному ліцеї, а потім перейти в професійний.

У коментарі «Освіторія.Медіа» Наталія Піпа розповіла:

— У великому місті впроваджувати реформу буде простіше. Якщо є три школи, то дві з них матимуть початкові класи та середні, а третя стане ліцеєм. Навіщо й чому? Створити якісно обладнаний кабінет фізики чи хімії у всіх трьох школах — майже непідйомна місія. А от в одній — цілком досяжна мета. Коли всі старші класи відвідуватимуть ось цю одну школу — вона зможе забезпечити і кращих вчителів, і матеріально-технічну базу.

Чтайте також:  Підготовка до нового навчального року 2024/2025 у закладах освіти...

Із маленькими містечками й селами — складніше.

— Коли Лілія Гриневич була керманичем реформи НУШ, озвучувалась можливість створення ліцеїв у населених пунктах із населенням понад 70 000 осіб. Я прихильник цієї концепції. Але зараз в освітньому колі лунають думки, що варто дозволити створювати ліцеї кожній громаді. Не бачу в цьому економічної доцільності, адже на практиці ідея реалізується лише «на фасаді»: замінюється табличка, але не зміст. Що можна зробити зараз? Існує положення про ліцеї, яке розробило МОН, це підзаконний акт. І там чітко вказано, що ліцеї можуть приймати учнів із 1 по 12 клас. Можливо, це доцільно на певних територіях, — щоб у одному приміщенні розмістилась і початкова школа, і середня. Та було б добре, якби це були дві окремі юридичні особи, два різних директора. За задумом, область мала моделювати мережу, прораховувати кількість дітей. Підрахунки було простіше здійснювати до початку широкомасштабного вторгнення, коли не було еміграційного стрибка. Підсумовуючи: положення про ліцеї треба прописати по-новому так, щоб громаді озвучувались чіткі вимоги, — до прикладу, освітній заклад, який претендує бути ліцеєм, має забезпечити 6 освітніх профілів для учнів.

Також Наталія Піпа озвучила практичні позитивні сторони реформи профільної середньої освіти:

— Зараз діти вивчають у школах по 17 предметів, а після реформи вивчатимуть не більше 12-ти. Також профільна школа ставить мету підготовку до ЗНО (НМТ) без репетиторів.

6 нововведень і змін, які принесе реформа
Реформу вирішили запровадити через посилення нерівності між сільськими та міськими школами за якістю й доступністю освіти. Погляньте лише на цифри міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022:

Розрив між учнями з міст і сіл у читанні становить 5 років,

у математиці — 4,5 років навчання,

у природничо-наукових дисциплінах — майже 4 роки.

Учнівство практично не має впливу на те, що вивчати. Попри різноманіття назв профілів (а їх понад 20!), більшість учнів віддає перевагу гуманітарним профілям — їх обирають 70% дітей. Своєю чергою школам не вистачає матеріально-технічних ресурсів для підвищення якості освіти за природничими та IT-профілями.

Ще кілька важливих нюансів:

⭕ найближчі до учня школи, як правило, пропонують однакові профілі;

⭕ школи не дають можливості вибору великої кількості курсів;

⭕ заклади освіти майже не пропонують такі форми роботи, як проєктне навчання;

⭕ 11-річний термін навчання не відповідає практиці країн ЄС, частиною якого планує стати Україна: Такий термін навчання існує лише в росії, білорусі та Азербайджані;

Тож завдання освіти полягає в тому, щоб допомогти учнівській молоді з вибором майбутньої професії. Треба робити це з урахуванням того, що ринок праці невідворотно зміниться під упливом війни. І держава вже зараз має формувати спеціальності, необхідні для поствоєнної відбудови країни.

6 змін, які принесе реформа:

⚪ Учні матимуть змогу обрати профіль навчання, предмети й курси для поглибленого вивчення і завдяки цьому готуватися до опанування професії ще в школі.

⚪ Профорієнтація стартує ще у базовій школі. Завдяки розгалуженій мережі академічних ліцеїв це буде вибір серед різноманіття профілів, а не формальний підхід.

⚪ Профілі ліцеїв обиратимуть заклади освіти, але департаменти стежитимуть за збалансованістю представлених профілів у межах областей.

Чтайте також:  “Нічого для дітей, без участі дітей”: чи потрібна шкільна форма в сучасній українській школі

⚪ У межах реформи планується створити окремі від початкової освіти (можливо, і окремо від базової), академічні ліцеї з великою кількістю учнів.

⚪ Оновлення матеріальної бази шкіл, підвищення кваліфікації вчителів, розроблення нових навчальних програм.

⚪ Широке запровадження проєктного навчання у закладах освіти.

Як зробити профтехи та коледжі популярними?
У бесіді з «Освіторія.Медіа» Дмитро Завгородній поділився баченням популяризації професійної освіти:

— Питання про підвищення престижу робочих спеціальностей надактуальне у всьому світі. Європейська статистика говорить про те, що 50% учнів здобувають саме освіту професійного спрямування і все одно країни постійно працюють над тим, щоб зробити таку освіту ще популярнішою серед молоді. Є окремі завдання цього напрямку, над якими ми працюємо:

⚪ Найважливіше — осучаснити навчальну інфраструктуру в закладах освіти. Коли ми закуповуємо та привозимо сучасне обладнання, робимо ремонти, привозимо комбайни й трактори — в такі заклади освіти одразу набираються повні групи. Це потребує величезних інвестицій, і над цим працюємо з міжнародними партнерами, звертаємося до бізнесів, міжнародних організацій.

⚪ Співпраця закладів освіти з бізнесом. Чим глибша й тісніша співпраця учнів із підприємствами та виробництвами — тим вища задоволеність якістю освіти.

Також Україна має постійно підтримувати дискурс про успішність людей, які обирають робочі спеціальності. Адже в країні є багато успішних сантехніків, але батьки навряд транслюватимуть такий наратив своїй дитині. Я особисто знаю сантехніків, які заробляють більше, аніж середньостатистичний юрист. Знаю успішних будівельників. Вони створюють власні бізнеси та можуть побудувати самостійно дачу, будинок.

Чому Україні так потрібні відокремлені ліцеї?
Щоб навчання стало максимально ефективним, потрібно створювати нову культуру закладів освіти, нове освітнє середовище, де б навчалися учні приблизно одного віку.

Що більший ліцей — то легше забезпечити профільність та вибір курсів і предметів:

У МОН підкреслюють: у великих закладах освіти легше створити матеріально-технічну базу та лабораторії, утримати висококваліфікованих вчителів, яким буде цікаво викладати предмети для підготовлених учнів. Учні зможуть доїжджати на навчання та (або) проживати в пансіонах при ліцеях.

А ще мережа ліцеїв має бути такою, щоб забезпечити вибір профілів для учнів із сіл: або багатопрофільні ліцеї, або кілька ліцеїв із різними профілями на доступній відстані.

«Заклади загальної середньої освіти наповнені лише на 70%»

Аналітик і партнер компанії CIVITTA Дмитро Ливч під час конференції розповів, що в Україні кількість закладів середньої освіти перевищує потребу.

Аналітик навів важливі цифри:

⚪ У закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО) можуть навчатися близько 5,72 мільйона дітей. Ця цифра на 1,75 мільйона більша, ніж поточна кількість учнів і учениць. Зараз вони становить близько 4 мільйони.

⚪ Заклади загальної середньої освіти наповнені лише на 70%.

⚪ У Тернопільській, Черкаській, Сумській областях цей показник ще менший: 53% – 57% заповненості ЗЗСО.

⚪ 13 000 закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) станом на сьогодні функціонують в Україні, з яких 56% – це ліцеї з початковою та базовою ланками.

⚪ У ліцеях з початковою та базовою ланками навчаються 70% усіх учнів, а це — 2,8 мільйона дітей. Такий розподіл протирічить концепції старшої профільної школи.

Дмитро Ливч розповів, що 72% учнів в Україні навчається за п’ятьма найбільш поширеними профілями:

  • українська філологія
  • іноземна філологія
  • математика
  • історичний профіль
  • філологічний профіль
Чтайте також:  Навчання з серпня та у суботу: МОН надало рекомендації студентам на новий навчальний рік

Найменш поширені профілі — агрохімічний, філософський, фізико-хімічний, медичний.

У сільській місцевості вчителі-предметники втричі частіше викладають три і більше предметів — таких учителів 12,8% на противагу містам із показником 6,8%.

Також аналітик Дмитро Ливч озвучив прогноз: «У 2028 році кількість учнів і учениць закладів профільної середньої освіти (ЗПСО) складатиме близько 300 тисяч. Вже у 2029 році цифра зросте до 620 тисяч, а у 2030 році — до 950 тисяч».

«Дітей шкільного віку в Україні стане менше на мільйон через 12 років»
Демографічний прогноз для України на наступні 12 років під час конференції озвучив завідувач відділом демографії Інституту демографії Дмитро Шушпанов.

— Вже зараз ми спостерігаємо в Україні низку демографічних змін, — зазначив демограф. Ось найголовніші:

  • зменшення чисельності населення;
  • обвальне падіння народжуваності;
  • масштабна міграція;
  • статеві диспропорції;
  • пришвидшення старіння населення;

За даними Міністерства юстиції на підконтрольних Україні територіях за 2023 рік народилось 187 тисяч дітей. Для порівняння — в 2021 році чисельність народжених склала 267 тисяч.

Які можливі демографічні сценарії чекають на Україну в 2036 році?

Кількість населення у 2036 році зменшиться з 31,7 мільйонів осіб у 2023 році до…

…31,6 мільйонів осіб за базовим сценарієм

…30,2 мільйонів осіб за помірно-песимістичним сценарієм

…27,6 мільйонів осіб за песимістичним сценарієм

Кількість новонароджених буде меншою через низьку кількість жінок дітородного віку. Чисельність новонароджених у 2036 році зменшиться з 267 тисяч осіб у 2023 році до…

…234 тисяч осіб за базовим сценарієм

…200 тисяч осіб за помірно-песимістичним сценарієм

…152 тисячі осіб за песимістичним сценарієм

Відбудеться суттєве зменшення чисельності молоді (населення віком до 35 років) із 11,8 мільйонів осіб у 2023 році до…

…10,9 мільйонів осіб за базовим сценарієм

…10,1 мільйонів осіб за помірно-песимістичним сценарієм

…8,7 мільйонів осіб за песимістичним сценарієм у 2036 році

Кількість дітей шкільного віку (6-17 років) зменшиться з 3,7 мільйонів осіб у 2023 році до…

…3,4 мільйони осіб за базовим сценарієм

…3,2 мільйони осіб за помірно-песимістичним сценарієм

…2,7 мільйони осіб за песимістичним сценарієм у 2036 році

Як бачимо, демографічна криза напряму вплине на освіту України. Кількість учнів щороку стрімко спадатиме. Вже у 2032 році контингент профільної середньої освіти становитиме 874,2 тисячі осіб. Або ще менше, адже частина учнів може так і не повернутися з-за кордону.

Важливо знати: Дедлайн формування проєктів мережевих академічних ліцеїв
Цьогоріч до 1 вересня територіальним громадам необхідно сформувати проєкти мережі академічних ліцеїв. «Це означає, що потрібно визначити й відокремити ті заклади освіти, де зможуть навчатися учні 10-12 класів» — розповів у коментарі для НУШ Ігор Хворостяний. — «Вісім перших областей цей процес практично завершили. Триває робота з органами місцевого самоврядування, управліннями й закладами освіти в інших регіонах».

Таймлайн реформи
Реформу профільної середньої освіти планують втілити протягом 10 років.

2023 – 2024 роки: підготовчий етап, що включає написання стратегії, дорожньої карти, узгодження законодавчої рамки. Місцеві органи самоврядування мають софрмувати перспективну мапу мережі майбутніх академічних ліцеїв. На сьогодні МОН вже відібрало 25 закладів освіти для пілотування.

2025 – 2026 роки: масштабування пілотування реформи освітніх закладах.

2027-2029 роки: впровадження реформи та перехідний етап.

2029 – 2033 роки: впровадження та фінальний етап реформи.

Джерело.


Повернутись вверх