Гойдатися на стільцях – нормально. Вчителька пояснила, чому не треба сварити дітей за фізичну активність на уроках
Вчителька з Харкова Галина Сищук пояснила, що коли школярі під час уроків гойдаються на стільцях, хитають ногами, підкладають ноги під себе, або навіть падають через це – абсолютно нормально. За її словами, така активність дітей свідчить про розвиток мозку, його спроби сконцентруватися і зрозуміти, де знаходиться тіло в конкретний проміжок часу.
Такою думкою педагогиня поділилась у Facebook. Вона вважає, що за фізичну активність на уроках не потрібно сварити учнів. Адже це впливає на розвиток їхньої здатності концентруватися, писати та рухатися в просторі. За її словами, йдеться про пропріоцепцію*, яка у молодшому віці може бути посилена або погано розвинена.
“У дітей молодшого шкільного віку пропріоцепція може бути посиленою або погано розвиненою. Деякі діти можуть мати проблеми зі становленням цього аспекту сенсомоторики, що може впливати на їхню здатність концентруватися та виконувати фізичні завдання, такі як писання чи рухи в просторі”, – пише Сищук.
Натомість вона радить створювати умови для насичення сенсорного голоду. Зокрема, педагогиня під час уроків робить з дітьми фізичні вправи, стрибає та дозволяє їм користуватися надувними подушками-балансирами. За її словами, учні кладуть їх на стільці, проте не гойдаються протягом всього часу, адже всидіти на них складно.
“Під час уроку діти можуть встати, взяти і вмостися на неї. І так. Можуть покласти на підлогу чи передати сусіду через деякий час. Це не відволікає. Вони не гойдаються на них весь урок, адже всидіти на ній довго складно – напружуються м’язи спини, необхідно слідкувати за поставою та концентруватись на тілі”, – ділиться вчителька.
Вона додала, що такий досвід активності на уроках підтримують логопеди. А діти однозначно перестануть крутитися на стільцях, якщо матимуть під боком інструменти.
Пропріоцепція – сприйняття власного тіла відповідно до його положення в просторі, положень голови, тулуба і кінцівок відносно один до одного, а також їхніх змін при рухах, разом із відчуттям тяжкості, напруги, сили та швидкості.
