“Якого кольору шапка?” Тест з української літератури збентежив мережу: учні, які не читали твір, склали на відмінно
Українська вчителька Вікторія Гайдай розповіла, як готувалась до заміни уроку української літератури за проханням своєї колеги. Зокрема, педагогиня поділилась, що їй потрібно було провести самостійну роботу за твором, який вона читала до ночі.
Гайдай вирішила сама пройти тест для школярів і не змогла відповісти на два запитання. Перше стосувалось парку, який згадувався у тексті лише один раз. А друге – кольору шапки, яку загубив другорядний герой твору. Освітянка зазначила, що наступного дня вона проводила два уроки поспіль на заміні, тож дізналась, хто читав твір, а хто ні. На її здивування, ті учні, які не ознайомились із повним обсягом оповідання, склали тест на 10-12 балів. Про це педагогиня написала у Facebook.
“Сьогодні була на заміні. Повідомили вчора. Я не викладаю цей предмет – укр. літ. До 2.00 ночі читала твір. Вчителька прислала тест для дітей, просила провести його на уроці, пройшла його сама (на два запитання не знала відповіді – взагалі!), одне із запитань – як називався парк (згадувався один раз на 250 сторінок) і якого кольору шапку загубив другорядний герой! Шукала по тексту, подивилась, що подібних тестів на сайтах освітніх сила-силенна! Два уроки поспіль, тому зорієнтувалась, хто читав, хто ні. Так от. Ті, діти, які читали, написали на 5,6,7,8. Ті, які не читали, на 10,11,12”, – ділиться вчителька.
У коментарях вона додала, завдання літератури полягає у тому, аби навчити людину бути людиною, а не акцентувати на таких подробицях, хто куди пішов, на яку вулицю звернув тощо.
Освітянка зазначила, що була шокована, коли дівчинка, яка прочитала твір, аналізувала, правильно розставила акценти, отримала лише 5 балів за самостійну роботу. Натомість її однокласник, який зовсім не знайомий із текстом, склав тест на 12.
Користувачі мережі здивувалися таким запитанням у завданнях і вважають, що не всі діти мають таку памʼять, аби знати дрібні деталі творів.
“Мене дуже дивують запитання в тестах, які стосуються якихось дрібних деталей у творі. Хіба це так важливо? Та й не у всіх дітей суперпам’ять, щоб ці деталі запам’ятати”.
“А потім дивуються, що діти не люблять літературу чи історію. Пам’ятати якісь дрібні деталі чи дати не головне, але от маємо, що маємо (ще й обов’язкове ЗНО/НМТ)”.
