facebook

«Маму й тата – до школи»: правила ефективного спілкування з батьками

«Маму й тата – до школи»: правила ефективного спілкування з батьками

«Моя дитина не могла так вчинити», «А ми й не знали, що син має такі успіхи з математики», «Вона ніколи не говорила про проблеми з однокласниками» або ще багато іншого – чи завжди дорослі знають все про шкільне життя їх дітей? Іноді педагог потребує поради від батьків учня, а часом може й сам підказати щось важливе. Як налаштувати ефективне та зручне для всіх спілкування з батьками? Про це читачам «Говоримо pro освіту» розповіла психологиня Юлія Ульянова.

Спілкування вчителів з батьками умовно можна поділити на два типи:

•  Інформативне – обговорення актуальних питань, співпраця для того, аби учні були здорові, успішні, щасливі.

•  Пов’язане з якимись негативними моментами – обговорення навчальної неуспішності, конфліктних ситуацій тощо.

Яку б інформацію не треба було донести, учитель може використати один або декілька форматів спілкування з батьками.

Батьківські збори

На таких зустрічах не слід розповідати про кожну дитину окремо. На зборах діляться загальною інформацією, можуть розказати про методи навчання, якісь особливості школи, доступні додаткові опції тощо.

Важливо почути також погляди батьків, скласти портрет власне батьківського бачення навчання дітей в школі. Для цього доречно використовувати відкриті питання. Вони дають можливість висловитися, озвучити своє бачення. Відкрите питання – це те, яке передбачає розгорнуту відповідь і виключає можливість сказати «так» чи «ні». Наприклад:

• Що для вас є найважливішим у навчанні вашої дитини?

• Що вас бентежить?

• Як ви бачите співпрацю школи та сім’ї?

• Яку роль ви хотіли б відігравати в освітньому процесі?

 

Онлайн-комунікація

Ідеться про спілкування в чатах, телеграм-каналах, електронною поштою тощо. Перевагою такого спілкування є можливість швидко обмінюватись оперативною інформацією, ділитися текстовими повідомленнями, а також фото та відео.

Чтайте також:  Яку зарплату у 2024 році повинні отримувати вчителі в Україні

Важливо! Пам’ятайте про особисті кордони. Якщо батьки пишуть у месенджері пізно ввечері, ви зовсім не зобов’язані відповідати. Заздалегідь попередьте про це. Будьте уважні до себе.

Індивідуальні консультації

Цей формат дозволяє поговорити про кожного учня окремо, враховуючи нюанси дитини, стиль виховання та взагалі бачення батьків. Напередодні зустрічі з можна запропонувати дитині заповнити аркуш оцінювання, де вона позначає певні поведінкові моменти, оцінює, як вона почувається. Потім ви можете озвучити своє бачення дитячої поведінки. Таким чином, батьки отримають об’єктивну картину.

Опитувальник розроблено психологинею Юлією Ульяновою

Залучення батьків до навчального процесу

Батьки можуть ділитись власним досвідом, наприклад, під час профорієнтаційних заходів, провести урок, або ж просто бути присутніми під час навчально-виховного процесу. Так вони зможуть поспостерігати за поведінкою дітей, атмосферою в колективі тощо. Після таких зустрічей думки батьків щодо ситуації в класі часто кардинально змінюються.

 

Опитування

Регулярні опитування батьків дозволяють не лише отримати потрібну інформацію, але й продемонструвати, що їх думка важлива. Результати таких опитувань також можуть стати точкою опори в суперечливих питаннях.

Як говорити на складні теми?

1. Чітко й прозоро. Треба уникати невизначеності, узагальнень. Наприклад, не «Микола ніколи не може впоратись із завданням з математики», а «Микола не виконав вправи №115, 116 та 117 з математики, він не розібрався з множенням».

2. Використовувати активне слухання. Це налаштовує на взаємодію, співпрацю. Таким чином можна продемонструвати інтерес до позиції співрозмовника, а також дізнатись щось корисне для себе.

3. Враховувати індивідуальні особливості батьків. Варто зважати також на стиль виховання в родині, очікування. Наприклад, хтось вимагає від своєї дитини відмінних навчальних результатів, а комусь важливо, щоб малечі було просто комфортно в колективі.

Чтайте також:  Сумарне чи щорічне підвищення кваліфікації для атестації вчителя?

4. Запропонуйте батькам розробити певні кроки для розв’язання проблеми. Якщо існує суперечлива ситуація, запитайте, як вони бачать її розв’язання. Наприклад, як заохотити учня до навчання? Що для цього можна зробити? Як це забезпечити? Так ви розділите відповідальність за вирішення ситуації і, можливо, почуєте певний конструктив.

5. Пропонуйте рішення та слухайте відповіді. У такі моменти неабияк знадобиться ваша емпатія.

Тримайте баланс кількості. Можливо, батьки не були в курсі, що їх дитина має певні проблеми. Поміркуйте, чи потрібно видавати їм усе одразу, чи не забагато новин для однієї зустрічі тощо.

Неуспішність учня: як повідомити батьків?

Розмова про те, що учень у чомусь не встигає, не може впоратись, завжди неприємна. Тож до неї варто добре підготуватись. Сформулюйте чіткі позиції, у чому полягає неуспішність. Наприклад, фрази на кшталт «він не хоче вчитись» та «в нього погані оцінки» у такому випадку не дуже доречні. У чому саме він не встигає? Що саме йому не вдається? У чому ви вбачаєте проблему?

Для обговорення треба обрати сприятливий момент. Якщо ви бачите, що батьки дуже поспішають, самі знаходяться в збентеженому стані, цю розмову поки краще не починати. Використовуйте «Я-повідомлення». Уникайте звинувачень. Часто стан дітей відображає стан їх батьків, тож варто бути обережними у своїх формулюваннях.

Конфлікти: які вони бувають і що з ними робити?

Конфліктні ситуації можуть виникати з різних причин. Наприклад, коли методи виховання в сім’ї та в школі відрізняються. У такому разі варто обговорити правила школи, чітко їх сформулювати та донести. Вони мають бути повторюваними, зрозумілими, стосуватись усіх у класі. Тоді діти зуміють їх сприйняти та перелаштуватись. Якщо це не спрацьовує, варто залучати батьків, проговорити ці правила з ними, аргументувати їх.

Чтайте також:  150 годин підвищення кваліфікації: сумарна чи щорічна вимога?

Розбіжність очікувань також може стати причиною конфлікту. Іноді батьки, віддаючи дитину до школи, думають, що вчитель не лише навчатиме, але й виховуватиме, відучить від комп’ютерних ігор і гаджетів, зробить ще багато іншого. У цьому випадку краще під час загальних зборів проговорити, що ви берете на себе, у чому ваша відповідальність.

Іноді конфлікти проростають на ґрунті навчальної неуспішності, поганих оцінок тощо. Тут допоможе прозорість і чіткість. Наприклад, учителька англійської мови запропонувала дітям за правильне виконання певних завдань отримувати заохочення – наліпки. Один з учнів засмучений прийшов додому та розповів мамі, що однокласники мають більше ніж 10 наліпок, а він – лише дві. Мама написала вчительці, аби дізнатись, у чому справа, як можна заробити ці наліпки, адже англійська дитині начебто вдається. Але вчителька відповіла лише: «Дитина все знає». Звісно, це переросло в конфлікт. Але достатньо було лише чітко й зрозуміло озвучити вимоги, правила отримання цих наліпок.

Шлях до вирішення конфлікту

У разі виникнення конфліктної ситуації працює схема:

– Повідомлення про ситуацію мовою фактів.

– Озвучування власних спостережень.

– Пропозиція вирішення або спонукання, щоб опонент запропонував вирішення.

Важливо спочатку вислухати позицію батьків. А потім, використовуючи факти, озвучити свою. Але потрібно застосовувати саме факти, а не емоційні судження. Не «ваша дитина нікого не слухає», а «на уроці біології він не виконував навчальні завдання разом з класом». Потрібно уважно добирати слова, уникати агресивних та образливих висловлювань.

Ви завжди можете залучити третю сторону – шкільного психолога, директора або інших учителів. Іноді це дуже допомагає у конфліктних ситуаціях.

Спокійна розмова в умовно спокійному місці, щоб батьки мали час відреагувати, можливо, засмутитися чи обміркувати сказане – оптимальний шлях вирішення складної ситуації.

Джерело.


Повернутись вверх