facebook

Чому вчителі йдуть із професії?

Чому вчителі йдуть із професії?

Нині у світі не вистачає 44 мільйони педагогів. У бідних країнах на одного вчителя припадає 52 учні. А в половині країн педагоги мають нижчу зарплату, ніж інші фахівці з аналогічною кваліфікацією. Які умови праці негативно впливають на вчителів? Чому вчителі ідуть із професії? Та як утримати педагогів у школах? Про це йдеться у  новому звіті ЮНЕСКО про глобальну нестачу вчителів. Переклали для вас головні висновки звіту.

У яких країнах бракує вчителів?

Нестача вчителів — глобальна проблема: педагогів бракує як у розвинених країнах, так і у країнах, що розвиваються. Проте найбільш гостру потребу в педагогах фіксують у країнах Африки на південь від Сахари, Південної Азії, Європи та Північної Америки. Наприклад, у країнах Африки на південь від Сахари потрібно додатково 15 мільйонів вчителів, оскільки там швидко зростає населення шкільного віку, а також є фінансові обмеження. Тоді як Північна Африка та Західна Азія потребують 4,3 мільйона педагогів, а Південно-Східна Азія — 4,5 мільйона.

Європа і Північна Америка, де рівень народжуваності низький, демонструють третю за рівнем потребу в учителях — 4,8 мільйона.

Латинська Америка та Карибський басейн потребують 3,2 мільйона педагогів.

Загалом світ потребує 13 мільйонів вчителів початкової школи і 31 мільйон вчителів середньої школи.

Найкращі перспективи із залучення вчителів у країнах Східної Азії. Найгірші — в країнах Африки на південь від Сахари.

Серед необхідних учителів:

58%
потрібні для заміни педагогів, що звільняються

42%
для нових викладацьких посад

Оскільки причини нестачі вчителів різні, то й підходи для їхнього залучення та утримання мають бути індивідуальними. В країнах Африки на південь від Сахари, де попит на нові вчительські посади є високим, необхідний баланс між збільшенням кількості вільних місць у навчальних закладах, забезпеченням належної підготовки та кваліфікації нових працівників і підвищенням привабливості професії, щоб утримати вчителів.

А в таких регіонах, як Європа та Північна Америка, а також Латинська Америка та Карибський басейн, де основною причиною нестачі є відтік кадрів, необхідно підняти професійний рівень викладання, щоб залучати й утримувати якісних кандидатів. Тобто цим країнам потрібно більше кваліфікованих педагогів.

Чтайте також:  Батьки учнів мають змогу за допомогою смарт-годинника дитини підключатися та таємно слухати, що відбувається в класі. Як реагувати учителю?

У забезпеченні якості освіти вчителі відіграють ключову роль. Тож вони повинні отримувати гарну педагогічну підготовку та бути висококваліфікованими з предметів, які мають викладати. Зараз середній світовий показник кваліфікованості вчителів — 85%. Звісно, це приблизне число, адже різні системи освіти по-різному можуть визначати рівень кваліфікації.

Що впливає на якість праці та звільнення вчителів?

Переповнені класи

Велика кількість учнів у класі свідчить про нестачу педагогів. І це негативно впливає на якість та умови роботи наявних учителів.

У цьому відношенні кількості школярів до педагогів є значні відмінності між країнами та регіонами. Наприклад, у початковій освіті країни з високим рівнем доходу мають середнє співвідношення учнів до підготовлених учителів 15:1. Тоді як країни з низьким рівнем доходу стикнулися зі значно вищим співвідношенням — 52 учні на одного вчителя у 2022 році.

Нерівність у заробітній платі

Для того, щоб професія вчителя була конкурентоспроможною, а школи могли залучати та утримувати педагогів, заробітна плата повинна бути достатньою для життя. Проте у світі є нерівність оплати праці педагогів: деякі вчителі отримують удвічі більшу зарплату, ніж їхні колеги з інших країн.

Аналіз початкової освіти показує, що в половині країн учителям молодших класів платять менше, ніж представникам інших професій, що вимагають аналогічної кваліфікації. В Угорщині, до прикладу, вчителі початкових класів заробляють удвічі менше, ніж фахівці з аналогічною кваліфікацією. Тоді як у Сінгапурі, Люксембурзі, Колумбії, Домініканській Республіці та Еквадорі вчителі заробляють щонайменше на 50% більше, ніж фахівці з аналогічною кваліфікацією.

Гендерний дисбаланс у навчальних закладах

Чоловіки-педагоги частіше йдуть з професії, ніж жінки. Вони мають більші можливості у сфері зайнятості, ніж жінки, особливо в таких галузях, як будівництво, бізнес, виробництво та сільське господарство. У всьому світі жінки переважають у низькооплачуваних секторах послуг, таких як освіта та соціальна допомога.

Викладання на початкових рівнях освіти часто сприймається як жіноча професія. Це відбувається під впливом культурних норм та гендерних упереджень, які відводять жінкам головну роль у навчанні та догляді за дітьми. У дошкільній освіті викладання залишається переважно жіночою професією.

Чтайте також:  Лісовий анонсував спрощення освітніх програм у школах

У всьому світі жінки становлять:

94%
учителів дошкільних навчальних закладів

67%
учителів початкових класів

54%
учителів середніх класів

Попри велику кількість жінок у колективах навчальних закладів, на керівних посадах переважно представлені чоловіки. Згідно з даними TALIS за 2018 рік, представництво жінок серед керівників молодших класів школи становить 47%, попри те, що 68% вчителів — жінки.

Нерівномірний розподіл учителів-предметників

Нестача вчителів зберігається, коли є невідповідність між кваліфікацією вчителів і предметами, де вони потрібні. Цей нерівномірний розподіл призводить до того, що є дефіцит викладачів одного предмету й одночасно надлишок учителів з іншого предмету.

Щоб усунути цю невідповідність, потрібно подбати про залучення вчителів відповідної кваліфікації. А також про справедливий розподіл педагогів у системі освіти. Адже нестача вчителів з певних предметів часто призводить до того, що педагоги викладають не за фахом.

Різниця в якості викладання між селом та містом

Дані Організації економічного співробітництва та розвитку свідчать про те, що нестача вчителів є більш поширеною в сільській місцевості, але це стосується не всіх країн. Хоча розбіжності в якості викладання в сільській і міській місцевості загалом є поширеним явищем, деякі країни мають досить високі показники. Наприклад, у Туреччині на 34% більше досвідчених учителів у міській місцевості порівняно з сільською. В Перу більшість педагогів бажають працювати в багатших міських регіонах, тому в сільські державні школи в бідних районах частіше йдуть працювати менш кваліфіковані педагоги.

Ці диспропорції призводять до того, що віддалені школи борються з нестачею вчителів, тоді як міські — мають надлишок педагогічних кадрів. У міжнаціональному дослідженні, проведеному в Індії, Мексиці та Об’єднаній Республіці Танзанія, вчителі, які працювали з маргіналізованими дітьми, частіше висловлювали невдоволення умовами праці та бажання змінити місце роботи. У Сполучених Штатах учителі, які працюють у школах з високим рівнем бідності, більш ніж удвічі частіше звільнялися, ніж ті, хто працює в школах з низьким рівнем бідності.

Чому вчителі залишають професію

Вчителі можуть піти з професії через особисті, професійні та організаційні чинники. Баланс між роботою та особистим життям, умови праці, стан здоров’я, інтелектуальне задоволення, шкільне керівництво та особисті ресурси життєстійкості впливають на рішення вчителів звільнитися. Тоді як сприятливе середовище, професійний розвиток та гарні стосунки з колективом сприяють утриманню вчителів у школі.

Чтайте також:  Конспект від руки допомагає школярам краще вчитися та запамʼятовувати матеріал: результати дослідження

Деякі педагоги залишають професію через кращі кар’єрні можливості. Наприклад, учителі можуть звільнятися в пошуках більшого інтелектуального задоволення, професійної автономії та постійного кар’єрного розвитку.

Також на звільнення вчителів впливає організація роботи всередині школи. Педагоги насамперед йдуть з професії через погані умови праці, а не через фактори, пов’язані з учнями. Недостатність ресурсів, переповненість класів, велике робоче навантаження та проблеми з управлінням класами — основні причини вигорання та як наслідок звільнення педагогів. Добробут вчителів має важливе значення для їхнього утримання в школі. Крім того, для вчителів-початківців важливою є адекватна підтримка з боку керівників шкіл.

До проблем добробуту можна віднести низькі зарплати та їхні нерегулярні виплати, що призводять до невдоволення та деморалізації вчителів. А також постійну підзвітність та високі вимоги при перевірках роботи вчителів.

Важливим моментом також є стосунки у колективі. Якщо педагог ізольований та не почувається частиною команди, якщо у колективі є змагання між колегами за підвищення посади, це також деморалізує. Натомість доброзичлива атмосфера у шкільному колективі навпаки утримує вчителів на їхній роботі.

Ще одна причина звільнення — стрес. Вчителі, які відчувають високий рівень стресу на роботі, з більшою ймовірністю захочуть залишити викладацьку діяльність у наступні п’ять років.

Щоб розв’язати проблему нестачі вчителів, необхідно зробити цю професію привабливою. Це допоможе залучати та утримувати кваліфікованих і вмотивованих педагогів. Щоб підвищити цінність професії вчителя, варто трансформувати систему освіти та створити такі умови, за яких педагоги будуть агентами змін. Для цього потрібні фінансові стимули, професійні можливості для вчителів, хороші умови праці, ефективна співпраця зі шкільним керівництвом та колегами.

Важливим також є гендерний баланс у шкільному колективі та рівні можливості професійного розвитку для чоловіків та жінок. А також підтримка педагогів, які доглядають за дітьми. Для них важливо створити умови праці, які дозволяють поєднувати вчителювання та батьківство.

Джерело.


Повернутись вверх