facebook

Закупівлі обладнання для STEM-освіти: і знову школам — найдешевше?

В типових переліках МОН немає суворо визначених вимог щодо обладнання.

Проблема впровадження STEM-освіти в Україні актуальна вже давно: її неодноразово озвучували в публічних виступах очільники МОН, цій темі присвячено чимало статей, курсів, приватних та громадських ініціатив тощо. Однак далі розмов помітного поступу в справі не спостерігалося.

Аж ось минулого навчального року питання нарешті зрушило з місця — 27 листопада 2019 року Кабінет міністрів України ухвалив розпорядження № 1109-р щодо оснащення навчальних кабінетів та STEM-лабораторій, відповідно до якого з державного бюджету України було виділено рекордну субвенцію на закупівлю в заклади освіти сучасного обладнання для STEM-галузей — 801,6 млн. Ці кошти було розподілено між обласними державними адміністраціями та Києвом. Відповідно, департаменти освіти та науки оголосили тендери на закупівлю навчально-дослідного обладнання — і саме зараз, у вересні-жовтні, спостерігаємо пік процесу закупівель. А разом із ним й пік уваги до розподілу державних коштів.

Зокрема, чимало запитань виникло щодо технічних вимог до обладнання, адже якщо порівняти умови тендерів у регіонах України, то вони виявилися різними.

Відповідаючи на численні звернення, ситуацію спробував пояснити в. о. Міністра освіти на науки Сергій Шкарлет — у листі № 1/9-441 від 14 серпня 2020 року «Щодо неухильного дотримання законодавства». В документі якраз і йдеться про те, що вимоги до комп’ютерного та мультимедійного обладнання, якими комплектуються навчальні кабінети та STEM-лабораторії:

Чтайте також:  Немає закону, який карає батьків за моральне знущання з учителів і директорів шкіл – очільниця департаменту освіти

«не можуть відрізнятися від встановлених Наказом» (мова про накази МОН № 1449 та № 574).

Тобто — повинні дослівно повторювати технічні параметри, прописані у постановах Міністерства.

І це внесло у процес закупівель ще більше плутанини, адже в типових переліках МОН немає суворо визначених вимог щодо обладнання, там зазначені лише мінімальні технічні параметри — надаючи замовникам можливості для проведення тендерів не за централізованими вказівками уряду, а саме під конкретні потреби конкретних навчальних закладів.

Наприклад, у ситуації із закупівлею обладнання для STEM департамент освіти повинен був кілька місяців збирати запити всіх учасників освітнього процесу й уже на основі цих систематизованих вимог оголошувати тендер. Природно, що в такому разі умови цього тендеру спрямовані на закупівлю якіснішого обладнання, із сучасними параметрами, а не мінімально передбаченими наказом МОН. Чи є це порушенням процедури закупівель?

Після публікації листа в. о. Міністра до тендерних комітетів справді почали надходити скарги щодо приведення тендерної документації в сувору (дослівну) відповідність з наказами № 1449 та № 574.

Тож ми ще раз звернулися із запитом до МОН із проханням докладніше розтлумачити це питання. І нещодавно отримали вичерпну відповідь:
«У випадку встановлених зазначеними Типовими переліками мінімальних значень технічних вимог (наприклад, «не менше…», «не гірше…») при проведенні закупівель відповідного обладнання можуть встановлюватися обґрунтовані вищі значення технічних вимог до такого обладнання (…). Так само можуть бути зазначені необхідні додаткові технічні вимоги до обладнання з дотриманням вимог законодавства і якщо це не вплине негативно на конкуренцію та не суперечить зазначеним Типовим перелікам».

Чтайте також:  Уряд ухвалив Концепцію розвитку сфери штучного інтелекту

Отже, МОН ще раз наголосило на суворому дотриманні законодавста під час проведення державних закупівель, про яке попереджав пан Шкарлет, і нарешті поставило крапку в суперечливих трактуваннях обидвох наказів. Технічні вимоги щодо обладнання можуть бути вищими, ніж мінімально затвердженні. А це означає, що школи мають право на справді якісне обладнання, яке б відповідало не лише мінливим вимогам сьогодення, але й мало б перспективні можливості для використання в навчальному процесі на майбутнє.

Джерело.


Повернутись вверх