Реформа НУШ невпинно рухається середньою базовою школою. У спецпроєкт НУШ: перезавантаження ми залучаємо найкращих експертів для методичної допомоги кожному вчителю. У цьому матеріалі автор підручників Руслан Шаламов розкриває суть компетентнісно орієнтованих завдань. Чому вони такі важливі в новій українській школі? Чим вони відрізняються від знаннєво орієнтованих завдань? А також на прикладах завдань PISA показує, як такі завдання тестують не досягнення, а можливості учнів.
У попередній статті вже йшлося про те, що таке компетентнісно орієнтовані завдання. Тому варто зрозуміти, що відрізняє компетентнісно орієнтовані завдання від завдань знаннєво орієнтованих? Ми бачимо кілька принципових відмінностей. У компетентнісно орієнтованих завдань:
• більший обсяг тексту в основі завдання;
• наявність значної кількості ілюстративного матеріалу, як-от діаграм, графіків, світлин чи рисунків;
• більша дотичність до повсякденного життя;
• недостатність лише знання задля правильної відповіді на завдання.
Що тестуємо: досягнення чи можливості?
Саме формувалювання компетентнісно орієнтованого завдання свідчить про принципово інший підхід до предмета і оцінювання. Контрольна чи перевірочна робота, що містить знаннєво орієнтовані завдання, перевіряє, чи добре учні засвоїли навчальний матеріал, чи можуть його застосувати для розв’язування типових завдань. Тоді як компетентнісно орієнтовані завдання націлені перевірити рівень сформованості компетентностей — здатності ефективно використовувати набуті знання, вміння й ставлення, власний досвід на практиці, в різних життєвих ситуаціях. Таким чином, завдання, що спрямовані на формування чи перевірку сформованості компетентностей, називають компетентнісно орієнтованими. І такі завдання тестують можливості (ability) учнів, на відміну від звичних для нашої освітньої системи завдань, які тестують досягнення (achievement).
Компетентнісно орієнтовані завдання мають властиву для них конструкцію, тобто вони повинні містити такі складові:
• мотивацію (стимул), що підводить до проблеми, зацікавлює та мотивує до розв’язання;
• інформацію — набір відомостей, які потрібні або можуть стати у пригоді в ході пошуку правильної відповіді. При цьому часто як у стимулі, так і в інформації, можуть міститися надлишкові відомості, непотрібні для розв’язування, хоча для деяких завдань ці компоненти неможливо розділити;
• сформульоване запитання / проблему — власне завдання, пояснення того, що необхідно зробити;
• критерії оцінювання відповіді — набір характеристик, що визначають правильність, доцільність і відповідність отриманого результату поставленому завданню.
Визначальні риси компетентнісно орієнтованого завдання
Особливістю компетентнісно орієнтованих завдань є те, що вони взагалі можуть не вимагати наявності певних знань, а наводити такі у блоці інформації. Водночас такі завдання навпаки можуть призводити до отримання учнями нових відомостей чи навичок. Зрештою, бувають і компетентнісно орієнтовані завдання, які, для того, щоб їх розв’язати, потребують значного обсягу знань і вмінь. Таким чином, «знаннєва потреба» завдання не може слугувати надійним критерієм для визначення того, чи є це завдання компетентнісно орієнтованим. Однак практичне, життєве спрямування такого завдання сприяє зменшенню обсягу введених у завданні знань.
Іншою визначальною рисою компетентнісно орієнтованих завдань є їхня когнітивна складність. Зазвичай такі завдання потребують умінь виокремлювати в тексті головні думки, аналізувати такі тексти та зображення, які вони містять, порівнювати, «читати» графіки та діаграми, розуміти логічні зв’язки між явищами та процесами. Однак ті навички, яких вимагає розв’язання такого завдання, є життєвонеобхідними, на відміну від знання певних фактів чи наявності певних предметних умінь, навчити яких так прагне наша освітня система.
Приклади та аналіз конкретних завдань
Проаналізуймо окремі завдання українознавчої гри «Соняшник» та PISA, щоб зрозуміти, чи є вони компетентнісно орієнтованими.
Завдання українознавчої гри «Соняшник» 2021 року.
(1) Одним із джерел фразеологізмів є Біблія. (2) Яким біблійним фразеологізмом можна заповнити цитату М. Т. Рильського з роботи «Мова нашої прози»: «Фразеологізми, як відомо, один із ___________ для перекладачів»?
а) каменів спотикання
б) заритих талантів
в) соляних стовпів
г) тернових вінків
д) фігових листків
Коментар та відповідь:
(3) М. Рильський порівняв переклад фразеологізмів із каменем спотикання, адже перекладачам зазвичай складно відшукати відповідник того чи того фразеологічного звороту в іншій мові. Фразеологізм «камінь спотикання» означає перешкоду, на яку людина наражається, виконуючи певну справу. Отже, правильна відповідь: а.
Інформація у блоці 1 є мотивувальною, оскільки надається необхідна для відповіді інформація. Саме завдання сформульовано у блоці 2. Щодо блоку 3, то в ньому ґрунтовно пояснено, на що слід звернути увагу, аби правильно відповісти на запитання, й наведено правильну відповідь.
А тепер розглянемо приклад завдання PISA під назвою «Світло зірок» [1, c. 54].
(1) Тошіо подобається дивитися на зірки, проте він не має можливості спостерігати за ними вночі, адже живе у великому місті. Торік Тошіо побував у сільській місцевості, де із захопленням спостерігав за великою кількістю зірок, які, на жаль, не може побачити в місті. (2) Чому в сільській місцевості є можливість спостерігати за значно більшою кількістю зірок, ніж у великих містах?
а) У містах місяць яскравіший, а отже, перешкоджає передаванню світла від багатьох зірок.
б) У повітрі в сільській місцевості, на відміну від міста, міститься більше пилу, який відбиває світло.
в) Через яскравість міського освітлення значну кількість зірок складно побачити.
г) У містах температура повітря значно вища через тепло, що виділяється автомобілями, технікою та будинками.
Оцінка відповіді на завдання: Відповідь зараховано повністю
(3) Відповідь В — «Через яскравість міського освітлення значну кількість зірок складно побачити».
Блок 1 є мотивацією (стимулом), завдяки якій у здобувачів освіти виникає чітке уявлення про те, що якщо вони хочуть спостерігати якомога більше зірок, то повинні поїхати за місто. Саме запитання сформульовано у блоці (2). Тобто, мотивація не надає достатньої інформації для відповіді на запитання, однак там є ключові слова й словосполучення, що наводять на правильний шлях: «уночі», «сільська місцевість» та «місто».
Використавши інформацію, наявну в мотивації, запитання може бути сформульовано таким чином: «Чому вночі в сільській місцевості видно більше зірок, ніж у місті?». Таке формулювання містить два запитання: «Чим уночі сільська місцевість відрізняється від міста?» (запитання 1) та «Чи впливає ця відмінність на кількість зірок, які можна спостерігати на небі?» (запитання 2).
Варіант А не є відповіддю на запитання 1, адже відмінності між сільською місцевістю й містом, за цим критерієм, немає. Те саме спостерігаємо і з варіантом відповіді Б — хоча пилове забруднення повітря у містах та селах суттєво відрізняється удень, вночі ця відмінність значно менша, тому, цей варіант не достатній для обґрунтованої відповіді на запитання 1.
Варіант відповіді Г на запитання 2 не підходить. Отже, правильний варіант — В. Тобто, блок 3 із критерієм оцінювання завдання (правильною відповіддю) підтверджує цей висновок. Фактично, у запитанні відсутній блок із додатковою інформацією, оскільки, на нашу думку, вважається, що пилове забруднення та відсутність впливу температури на яскравість є загальновідомими фактами.
Цікаво, що для деяких здобувачів освіти означене вище завдання з тесту досягнення (achievement) може стати тестом можливостей, адже вони просто знають про цей факт (наприклад, комусь із них про це розповідав тато у ранньому підлітковому віці). Тобто, факт такого переходу від орієнтованості на компетентність до орієнтованості на знання може мати місце. Однак те, як часто даний факт можна спостерігати, залежатиме від рівня ерудованості здобувача освіти, а також наявності події, описаної у завданні.
Таким чином, і завдання гри «Соняшник», і завдання PISA є чудовими прикладами компетентнісно орієнтованих завдань та, що з них зазвичай формують тести можливостей. Це не лише наша думка, з нею погоджується й Олександр Козленко у своїй статті, присвяченій темі компетентнісно орієнтованих завдань [2].
Яка роль таких компетентнісно орієнтованих завдань в освітньому процесі? Звичайно, що вони є чудовим способом перевірки рівня сформованості предметних та загальних компетентностей (наприклад, інформатичної чи екологічної). Але роллю контролю їхня функція не обмежується: вони неабияк мотивують учнів та учениць на початку уроку. Крім того, подібні завдання можуть стати захопливою вправою для групової роботи учнів, а їхнє створення — чудовим навчальним проєктом, що сприятиме не лише вивченню нового матеріалу, а й закріпленню вже відомого.
