facebook

Про зарплати, премії та нарахування надбавок освітянам – юридичне розʼяснення

Про зарплати, премії та нарахування надбавок освітянам – юридичне розʼяснення

Вчителі зараз працюють по 16 годин на добу, бо проводять уроки у дві зміни. Потім треба заповнювати електронний журнал, готуватися до уроків на завтра. А коли вимикали світло, то взагалі працювали вночі, коли електроенергія зʼявлялася на декілька годин. Натомість зарплати зменшуються… Але ж вчитель має думати про те, як краще дати дітям знання (а зараз ще і про те, як заспокоїти, підтримати), а не про те, як вижити“, – пишуть на пошту редакції “Нової української школи” вчителі.

Заробітна плата є важливою складовою трудових відносин між педагогічним працівником та роботодавцем, тому зміни її розміру в будь-який бік перебувають у “зоні особливої уваги”.

“Нова українська школа” продовжує відповідати на питання читачів. Сьогодні у фокусі – відповіді про нарахування надбавок, премій та заробітних плат освітян. Зокрема, у новому матеріалі читайте про таке:

  • чи залежить оплата праці вчителя від кількості дітей на уроці;
  • чи отримують заробітну плату вихователі ГПД під час канікул;
  • які надбавки можуть виплачувати вчителям НУШ;
  • чи може отримувати премію вчитель-сумісник;
  • чи доплачують вихователям за “дистанційку”.

Почнемо з того, що загальні питання оплати праці регулюються Кодексом законів про працю України (КЗпП), Законом України “Про оплату праці”, а зараз ще й тимчасовим “воєнним” Законом України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, що втратить чинність після припинення або скасування воєнного стану. Звісно, у сфері загальної середньої та дошкільної освіти є свої особливості в системі оплати праці, визначені законами України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту” та низкою підзаконних нормативно-правових актів.

Найпоширеніші запитання із цієї серії можна умовно поділити на дві категорії:

  •  Чи може роботодавець недоплачувати, вираховувати із заробітної плати кошти з певних підстав?
  •  Як можна збільшити розмір заробітної плати шляхом доплат, надбавок, премій?

– Чи може відділ освіти вирахувати щось із зарплати вчителя, аргументуючи це малою кількістю учнів на онлайн-уроці?

По-перше, відповідно до статті 1 Закону України “Про оплату праці”, заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Органи управління у сфері освіти (відділи, управління, департаменти) з набранням чинності Закону України “Про повну загальну середню освіту” перестали бути роботодавцями для педагогічних працівників ЗЗСО. Таким роботодавцем став сам заклад, керівник (директор) якого отримав право повністю самостійно призначати на посаду, переводити на іншу посаду та звільняти з посади працівників, визначати їхні посадові обов’язки, заохочувати та притягувати до дисциплінарної відповідальності, а також розв’язувати інші питання, пов’язані з трудовими відносинами. Саме керівник зобов’язаний організовувати документообіг, бухгалтерський облік та звітність відповідно до законодавства (частини третя і четверта статті 38).

Варто зауважити, що коли орган управління у сфері освіти, користуючись, наприклад, тим, що централізована бухгалтерія є його структурним підрозділом, ухвалює рішення, що призводять до виплати вчителю заробітної плати не в повному обсязі, то це відверто незаконні дії, що можуть бути кваліфіковані як порушення трудового законодавства, а винні особи, залежно від обставин, мають бути притягнуті до дисциплінарної, адміністративної та навіть кримінальної відповідальності.

По-друге, аргумент про “малу кількість учнів на онлайн-уроці” не витримує жодної критики: відвідування учнями онлайн-уроків не є відповідальністю вчителя. До того ж у будь-якому випадку заборонено встановлювати нові види дисциплінарних стягнень, не передбачені статтею 147 КЗпП, у тому числі такі як зниження заробітної плати.

Щодо можливого випадку невиплати заробітної плати (незаконних утримань, стягнень, відрахувань) радимо звернутися до відповідного територіального органу Державної служби України з питань праці (Держпраці), що здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю.

 Чи може бухгалтерія не виплачувати вихователю ГПД заробітну плату під час канікул?

Фактично, це також є питанням про невиплату заробітної плати й бухгалтерія самостійно не може приймати таких рішень, але є певні нюанси.

Посаду вихователя групи продовженого дня (ГПД) має бути передбачено штатним розписом закладу. Згідно з Типовими штатними нормативами закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти й науки України від 06.12.2010 № 1205, у закладах, що мають ГПД, вводиться посада вихователя ГПД залежно від загальної кількості годин роботи груп, виходячи з норми на ставку 30 годин на тиждень.

Відповідно до п. 71 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, за час роботи в період канікул оплата праці педагогічних працівників та осіб з-поміж керівного, адміністративно-господарського та навчально-допоміжного персоналу, яким дозволяється вести викладацьку роботу або заняття з гуртківцями в тій самій установі, проводиться з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, що й була перед канікулами.

Чтайте також:  Вчителям в Україні переписали зарплати: скільки та коли платитимуть

Особи, які працюють на умовах погодинної оплати й не ведуть занять під час канікул, оплату за цей час не отримують (п. 73 Інструкції).

Водночас зауважимо, що погодинна оплата праці педагогічних працівників допускається лише:

• при оплаті за години заміщення тимчасово відсутніх через хворобу або з інших причин вчителів, вихователів, викладачів тощо, яке тривало не більше двох місяців (якщо більше, то оплата здійснюється за тарифікацією);

• при оплаті працівників підприємств, організацій та установ, які залучаються для педагогічної роботи (і це не про педагогічних працівників, які працюють за сумісництвом, бо вони отримують зарплату згідно з тарифікацією – п. 68 Інструкції). Єдиний виняток є в п. 90 Інструкції: керівники гуртків у закладах освіти, для яких цей заклад освіти не є основним місцем роботи, отримують заробітну плату на умовах погодинної оплати праці.

Вочевидь ГПД під час канікул не працює і занять немає, але оплата за такий час не здійснюється лише в тому випадку, якщо вихователь ГПД перебуває на погодинній оплаті, дозволеній виключно у двох вказаних вище випадках.

 Якими мають бути надбавки вчителям за роботу в класах НУШ (і початкова, і середня школа)? У нашій ОТГ надбавка за роботу в 5 класах НУШ наразі виплачується в розмірі 5 %. В інших регіонах чула ще про 10 %. Але ж має бути 20 %. Чи законні дії управління освіти, яке зменшило надбавки?

 Працюю вихователем ГПД у перших класах. Чи повинна я отримувати надбавку НУШ?

Обидва питання стосуються так званої “надбавки НУШ”, яку передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 № 373 “Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів І-II рівнів акредитації, інших установ і закладів незалежно від їхнього підпорядкування” (далі – постанова № 373). Цією постановою було встановлено надбавку за престижність педагогічної праці практично всім педагогічним працівникам у граничному розмірі 30 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати), але не менше 5 відсотків. Розмір надбавки встановлюється керівником закладу (установи) освіти в межах фонду оплати праці. Надбавка встановлюється на весь обсяг навчального навантаження, що виконується працівником.

Зважаючи на рік прийняття постанови № 373 (2011 рік), доречно згадати й про лист Міністерства освіти й науки, молоді та спорту України від 25.05.2011 № 1/9–385 “Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 № 373”. Зокрема, цим листом роз’яснено, що “надбавка встановлюватиметься до посадового окладу (ставки заробітної плати, у т. ч. годинної), визначених з урахуванням підвищень, передбачених нормативно-правовими актами з оплати праці. Надбавка встановлюватиметься незалежно від установлених за іншими нормативно-правовими актами надбавок і доплат. Якщо педагогічний працівник виконує роботу обсягом менше або більше норми, передбаченої ставкою заробітної плати, абсолютний розмір надбавки відповідно зменшуватиметься або збільшуватиметься пропорційно навантаженню (обсягу роботи)”.

Згодом до постанови № 373 було внесено зміни, і з 1 січня 2018 р. почало застосовуватися те, що, як правило, і називають “надбавкою НУШ”, а саме надбавка в розмірі не менше 20 відсотків для:

  • керівників шкіл, у яких апробують державний стандарт початкової освіти відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року, їхніх заступників, посади яких віднесено до посад педагогічних працівників, вчителів таких шкіл;
  • керівників шкіл, у яких навчання хоча б в одному з початкових класів здійснюватиметься за державним стандартом початкової освіти в рамках реалізації зазначеної Концепції, їхніх заступників, посади яких віднесено до посад педагогічних працівників, вчителів таких класів зазначених шкіл;
  • вчителів української мови й літератури шкіл із навчанням мовами національних меншин.

Сьогодні така умова встановлення надбавки, як апробація державного стандарту початкової освіти, фактично вже є не актуальною, тому що зараз відбувається апробація стандарту базової середньої освіти, а от умова про здійснення навчання хоча б в одному з початкових класів за державним стандартом початкової освіти стосується практично всіх закладів освіти, де є початкові класи. Очевидно, що всім вчителям початкових класів має бути встановлено надбавку в розмірі не менше 20 відсотків.

Чтайте також:  150 годин підвищення кваліфікації: сумарна чи щорічна вимога?

Усі надбавки педагогічним працівникам, які передбачено Урядом, у тому числі “надбавка НУШ”, є обов’язковими для виплати як складові заробітної плати та державні гарантії в оплаті праці, попри їхній стимулювальний характер. Зменшення чи позбавлення вчителів надбавки за престижність праці зменшує розмір їхньої заробітної плати й, відповідно, погіршує умови праці, що є порушенням їхніх прав і має ті самі наслідки, що й невиплата (виплата не в повному обсязі) заробітної плати.

Що стосується вихователів ГПД, вчителів-предметників та інших педагогічних працівників, які не викладають у початкових класах, то, як видно із чинного тексту постанови № 373, “надбавка НУШ” у розмірі “не менше 20 відсотків” прямо їх не стосується (не є обов’язковою), і без внесення змін до постанови № 373 така ситуація не зміниться. Водночас нижня межа розміру надбавки за престижність – 5 відсотків – залишається актуальною для всіх педагогічних працівників.

Звісно, абзац дев’ятий постанови № 373 “Іншим педагогічним працівникам надбавка в розмірі до 30 відсотків може бути встановлена з 1 вересня 2018 року” дозволяє керівнику закладу в межах фонду оплати праці встановити всім педагогічним працівникам “надбавку НУШ” на весь обсяг навчального навантаження, але кошториси закладів у частині фонду оплати праці навряд чи передбачають подібні підвищення заробітної плати.

 Чи виплачується окремо надбавка за роботу в 5 класі НУШ як класному керівнику, чи лише за прочитані години?

Якщо йдеться про надбавку за престижність педагогічної праці (“надбавку НУШ”), то про це ми розповіли вище: згідно з пунктом 1 постанови № 373, “надбавка встановлюється на весь обсяг навчального навантаження, що виконується працівником”.

Доплату за класне керівництво необхідно розглядати окремо.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту“, вимоги до видів педагогічної діяльності, за які передбачено доплати (або підвищення посадового окладу, розмір таких доплат та підвищень, порядок та умови їхнього встановлення в закладах освіти) визначаються Кабінетом Міністрів України. Наразі це постанова від 28.12.2021 № 1391 “Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності в державних і комунальних закладах та установах освіти”.

Згідно із цією постановою, вчителям та іншим педагогічним працівникам (крім керівних) у 5–11 (12) класах у закладах загальної середньої освіти встановлено доплату за класне керівництво в розмірі 25 % посадового окладу (ставки заробітної плати). Водночас дозволяється встановлювати доплату за класне керівництво керівним працівникам закладів освіти, які виконують викладацьку роботу в цьому закладі освіти, у разі неможливості покладання обов’язків класного керівника на іншого педагогічного працівника. Доплата за класне керівництво в класах (групах) ЗЗСО всіх типів і найменувань із кількістю учнів менше ніж 12 осіб здійснюється в розмірі 50 % відповідних розмірів доплат. Зазначена норма не поширюється на спеціальні класи (групи), для яких нормативами передбачено меншу наповнюваність.

 Чи можуть учителю, який працює за сумісництвом, виплачувати премію?

Відповідно до статей 15, 19 Закону України “Про оплату праці”, сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Форми й системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. До того ж згідно зі статтею 143 КЗпП, до працівників можуть застосовуватися будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку.

На практиці питання преміювання працівників “виносять” у Положення про преміювання і затверджують його як додаток до колективного договору закладу; у цьому Положенні має бути вказано, що працівники, які працюють за сумісництвом, преміюються на загальних підставах.

– Якщо декілька дітей із групи дитячого садка навчаються дистанційно, а решта – офлайн, чи має бути доплата вихователю за дистанційне навчання?

Згідно із частиною третьою статті 30 Закону України “Про дошкільну освіту“, оплата праці педагогічних працівників, спеціалістів, обслуговуючого персоналу та інших працівників закладів дошкільної освіти здійснюється згідно з КЗпП та іншими нормативно-правовими актами.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2021 № 1391 “Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності в державних і комунальних закладах та установах освіти”, поміж іншого, урегульовує також питання встановлення доплат та підвищень посадових окладів педагогічних працівників ЗДО.

Чтайте також:  Сумарне чи щорічне підвищення кваліфікації для атестації вчителя?

З тексту цієї постанови можна виокремити виключний перелік таких доплат та підвищень посадових окладів (у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати):

1) доплата педагогічним працівникам та помічникам вихователів у закладах дошкільної освіти за роботу в інклюзивних групах – 20 %;

2) підвищення посадового окладу:

а) педагогічним працівникам, помічникам вихователів та керівним працівникам, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім процесом, у закладах дошкільної освіти компенсуючого типу (спеціальних, санаторних) – 20 %;

б) керівникам закладів дошкільної освіти із цілодобовим перебуванням дітей або таких, у яких є групи (група) із цілодобовим перебуванням дітей, – 5 %;

в) керівникам закладів дошкільної освіти з кількістю дітей понад 60 осіб, за кожні наступні 60 дітей – 3 %;

г) керівним та педагогічним працівникам у закладах дошкільної освіти, у яких спілкування з дітьми здійснюється іноземною мовою, – 5 %.

Згідно з Приміткою до Розмірів підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) працівникам у державних і комунальних закладах та установах освіти, у випадку, коли працівники закладів освіти мають право на підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) за різними підставами, передбаченими в підпунктах а, б, в (вище), їхні посадові оклади підвищуються за кожною підставою, але не більш як на 25 %. У закладах освіти, що мають спеціальні, санаторні групи, оплата праці педагогічним працівникам та помічникам вихователів за підвищеними посадовими окладами (ставками заробітної плати) здійснюється тільки за години роботи в таких групах. Підвищення посадових окладів керівним працівникам закладів освіти, що мають групи спеціального призначення, здійснюється за наявності в них не менше двох таких груп. У закладах дошкільної освіти, що мають групи для дітей із латентною туберкульозною інфекцією та після вилікування від туберкульозу, оплата праці керівним працівникам за підвищеними посадовими окладами здійснюється незалежно від кількості таких груп.

Наведені вище норми – це практично виключний перелік норм, що врегульовують питання розмірів доплат та підвищень посадових окладів педагогічних працівників ЗДО. Тут немає жодних натяків на доплати чи підвищення посадового окладу педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти у зв’язку з організацією ними освітнього процесу в “змішаній” формі чи з використанням технологій дистанційного навчання.

– Чи є доплата за шкідливі умови праці для кухаря та прачки (4 %) при дистанційному графіку роботи в дошкільному закладі?

У звичайних умовах ситуація з доплатами за роботу з важкими та шкідливими умовами праці регулюється так: Статтею 7 Закону України “Про охорону праці” визначено, що за роботу з важкими та шкідливими умовами праці оплата праці здійснюється в підвищеному розмірі. Згідно з п. 33 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, керівники закладів та установ освіти за погодженням із профспілковими комітетами можуть встановлювати доплати робітникам, спеціалістам та службовцям, які зайняті на роботах із важкими та шкідливими умовами праці, у розмірі до 12 % тарифної ставки (посадового окладу) і до 24 % тарифної ставки (посадового окладу) – на роботах з особливо важкими та шкідливими умовами праці на підставі переліку робіт і за результатами атестації робочих місць відповідно до додатка № 9 до згаданої вище Інструкції № 102. Встановлення доплат здійснюється не за займаною посадою, а саме за виконання відповідних видів робіт, при цьому конкретні розміри та тривалість доплат встановлюють наказом керівника закладу.

У разі запровадження дистанційної роботи, працівник, відповідно до статті 60–2 КЗпП, самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому. За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці в приміщенні чи на території роботодавця (закладу).

На підставі викладеного вище, досить складно уявити ситуацію, за якої при повністю дистанційній роботі буде проатестовано робоче місце, яке працівник самостійно визначає і при цьому несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

У випадку поєднання працівником дистанційної роботи з виконанням роботи з важкими та шкідливими умовами праці на проатестованому робочому місці, керівник закладу має підстави для встановлення відповідної доплати.

Володимир Божинський, науковий співробітник аналітичного центру “ОсвітАналітика” Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціально для “Нової української школи”


Повернутись вверх