facebook

Три прийоми для розвитку критичного мислення у школярів НУШ

Навчіть учнів думати та обґрунтувати власну думку.

Яке найголовніше завдання стоїть перед вчителем початкових класів? Їх багато. Дійсно багато! Навчити читати, писати, рахувати та інше. Так, безумовно! Однак найголовніше – навчити малечу думати та аргументовано висловлювати свої думки.

Пропонуємо три дієвих прийоми для розвитку критичного мислення в учнів початкової школи.

  • Прийом «Добре – погано»

Прийом спрямований на активізацію розумової діяльності учнів на уроці. У ході виконання вправ такого типу в учнів формується навичка оцінювання об’єкта чи ситуації з різних боків, знаходячи як позитивні, так і негативні сторони у будь-чому. Учні вчаться знаходити причинно-наслідкові зв’язки та будувати логічні ланцюжки міркувань і наводити докази.

Принцип виконання: Об’єднайте учнів у дві команди – учасники однієї групи мають тільки плюси, а іншої – виключно мінуси.

Приклад завдання:  На вулиці пішов дощ. Це добре чи погано? Знайдіть позитивні і негативні сторони цього.

Рефлексія: Виконання вправ такого типу вчить учнів аргументувати власну думку та позбавляє однобокості суджень у власному ставленні до будь-чого.

  • Прийом «Загубити – що робити»

Цей прийом сприяє напрацюванню навички пошуку різноманітних варіантів вирішення будь-якої проблемної ситуації.

Принцип виконання: Запропонуйте учням зіграти в рольову гру – один учень вигадує проблемну ситуацію, яка ніби з ним сталася, а увесь клас пропонує ідеї, як можна вдіяти, щоб вирішити її.

Чтайте також:  Як дідусь, я не хочу, щоб моєму онуку в третьому класі вчителька пояснювала, що таке глінтвейн – Ігор Лікарчук

Той, хто дібрав найкращий чи найбільш оригінальний варіант рішення, стає ведучим та вигадує новий приклад ситуації, яку потрібно вирішити.

Приклад сценки життєвої ситуації:

– Ой лишенько! (ведучий)

– Забув вдома зошит. У чому ж буду тепер писати на уроці?

Діти пропонують варіанти (попросити у вчителя листочок, а потім переписати вдома у зошит; зателефонувати батькам з проханням принести зошит у школу; купити в канцтоварах новий зошит та інше).

Приклад сценки на уроці математики:

– Ой-ой-ой! (ведучий)

– Що з тобою? (клас)

– Загубила число 4. Як же я тепер знайду суму 10 та 4?

Учні пропонують варіанти рішень: використати замість числа 4 суму чисел 1 та 3, 2 та 2 та інше.

Рефлексія: На прикладі цієї вправи поясніть учням, що з будь-якої скрутної ситуації як у навчанні, так і в будь-яких життєвих обставинах можна знайти вихід. Потрібно лише зосередитись, подумати та уважно перебрати варіанти можливих рішень.

  • Прийом «ПОПН-формула»

Розвиток зв’язного мовлення у школярів – одне з ключових завдань для вчителя. Прийом «ПОПН-формула» допоможе учням навчитися висловлювати думки грамотно і переконливо. Його можна використовувати на етапі рефлексії або вивчення нового матеріалу.

Принцип виконання: Запропонуйте учням висловити свою думку, стосовно теми вивчення, ґрунтуючись на послідовності суджень, відповідно до ПОПН-формули.

Чтайте також:  Діти не будуть сідати за парти у 5 років, - Шкарлет

Структура формули ПОПН містить 4 важливих компоненти, які є необхідними елементами для побудови аргументованої думки стосовно будь-якого питання.

П – позиция. Передбачає висловлення особистого ставлення та власних думок з теми обговорення. Якнайкраще використовувати такі формулювання:  «Я вважаю, що…», «На мій погляд, це важливо, бо… / не важливо, бо…», «Я згоден з …».

О – обґрунтування, пояснення своєї думки. На цьому етапі учень наводить аргументи, чому саме він так вважає. Тож на цьому етапі доцільно починати зі слів «Тому що…» чи «Я так вважаю, бо…».

П – приклади. Для аргументації своїх слів необхідно привести факти, причому їх повинно бути не менше трьох. Цей пункт розкриває вміння учнів довести правильність своєї позиції на практиці. Починати потрібно зі слів «Наприклад…», «Я можу довести це на прикладі…».

Н – наслідок. На цьому етапі учні мають зробити висновок, підсумувати все сказане з теми обговорення. На цьому етапі доречно почати зі слів «Таким чином…», «Отже…», «Підсумовуючи сказане, я роблю висновок про те, що…».

Приклад завдання і відповіді: Висловіть свою думку, чи варто піклуватися про навколишнє середовище і прибирати за собою сміття після пікніка.

Я вважаю, що треба берегти нашу природу і не забруднювати її.

Чтайте також:  У школу з 5 років: у МОН шукають нові підходи в організації освітнього процесу

Тому, що природа – єдина система, людина є лише її частиною, а у системі все взаємопов’язане.

Наприклад, якщо скидати у річки забруднену воду, то загине риба і люди не зможуть рибалити, або, посмакувавши такою рибою, можуть отримати харчове отруєння. Так само сміття, яке люди залишають після себе, забруднює ґрунт, воду і повітря, а забруднене середовище зворотно викликає виникнення хвороб у людей.

Отже, природу треба берегти, бо, забруднюючи навколишнє середовище, ми самі себе наражаємо на небезпеку.

Рефлексія: Поясніть учням, що вміння чітко і аргументовано висловлюватись  – незамінна навичка для спілкування та шлях до взаєморозуміння з оточуючими.

Джерело.


Повернутись вверх