Різдво Христове: цікаві факти про свято
Звідки взялася коляда, що символізує вифлеємська зірка, як раніше прикрашали ялинку – читайте в матеріалі ТСН.ua.
Для християн Різдво – одне з найбільших свят. Цього дня варто пробачити усім, хто образив, та подякувати тим, хто підтримував увесь рік.
Свято Різдва Христового має багато таємниць і цікавих традицій, які відрізняються в різних регіонах України.
Розповідаємо цікаві факти про це світле свято:
Коляда – це назва дохристиянського свята, яке святкували в ніч проти 25 грудня. Сенс цього свята був дещо іншим, ніж розуміється зараз. Колядою називалось старе слов’янське свято на честь оберту Сонця на весну. Цього дня наші пращури вшановували кожен місяць року, співали пісні про Сонце, Місяць і зорі.
В наші дні Коляда набула християнського сенсу – тепер так називаються різдвяно-величальні пісні. На Різдво в Україні колядникиіз великою зіркою ходять від хати до хати та співають колядки.
Різдвяні обереги – наші предки вірили, що у Святвечір дідух, різдвяна прикраса з соломи, набуває магічної сили. На підлогу в хаті кидали сіно, горіхи та солодощі. Розкладали обереги: часник – «щоб не приступала до хати нечиста сила», зерно – «щоб був добрий урожай», гроші – «щоб був в оселi добробут».
За повір’ям, напередодні Різдва на сімейну трапезу до оселі злітаються душі померлих родичів, тому за давнім звичаєм, на стіл клали зайву тарілку з ложкою. У гості в цей вечір не ходили, але якщо в хату просився подорожній, його завжди приймали.
Святвечір святкується напередодні Різдва Христового (за юіанським календарем – 24 грудня, за григоріанським – 6 січня). Впродовж дня намагалися нічого не їсти, а вечеряти сідали, щойно на небі з’являлася перша зірка. Під час трапези не дозволялося розмовляти, а особливо сваритися – вважалося, що якщо сваритися, у родині колотнеча буде весь рік.
Що їли на Святвечір. Крім куті, для Святого вечора готували ще 11 пісних страв. М’ясних і молочних продуктів у меню не було, адже ще тривав піст. Пекли пиріжки – з капустою, грибами, квасолею, маком, ліпили вареники з вишнями, яблуками, сливами, грушами. Готували рибні страви, робили салати з буряка, редьки, капусти та грибів. Обов’язково ставили на стіл глиняний глечик з узваром.
Кутя. До куті було особливе ставлення, адже зерно в ритуальній страві символізує воскресіння з небуття, мак – достаток, а горіхи з родзинками – довголіття і процвітання.
Різдвяна ялинка. Насправді прикрашання ялинки – це не новорічна, а різдвяна традиція. У християнській релігії ялинку називали деревом Ісуса і прикрашали райським яблуком. Відома нам ялинкова куля насправді і є стилізованим райським яблуком. Потім до яблук почали додавати пряники та печиво.
Вифлеємська зірка. За однією з гіпотез, це була комета, яка вела за собою волхвів. За іншою гіпотезою, в день народження Христа Меркурій підійшов ближче до Землі і відбив від себе світло одразу кількох інших планет.
Троє східних волхвів, Валтасар, Гаспар і Мельхіор, які прийшли до Ісуса, насправді були вченими-астрономами. Відомі й цінні подарунки, які вони принесли маленькому Ісусикові: золото, ладан і смирну. Ці дари зберігаються і до сьогодні на горі Афон.
Вертеп. Перший вертеп із живими свійськими тваринами влаштував святий Франциск Асизький 1224 року.
