facebook

Дистанційна освіта: складнощі та адміністративна відповідальність батьків

;

Дистанційна освіта: складнощі та адміністративна відповідальність батьків

Інформує Всеосвіта.

Дитина під час віддаленого навчання повинна мати можливість реалізувати своє право на освіту, попри складнощі воєнного часу.

Після запровадження дистанційного навчання спочатку під час епідемії на коронавірус, пізніше — через активну фазу повномасштабної війни, здавалося б, віддалене навчання мало вирішити багато питань.

Однак насправді дистанційне навчання — не завжди вихід для дитини та її батьків, а навпаки, породжує багато супутніх проблем. Першочергово, батьки та діти стикаються з технічними складнощами, неможливістю під’єднатися до віддаленого уроку через відсутність електроенергії, Інтернету, а також матеріальними складнощами, що полягають у неможливості придбати відповідну техніку (телефон, ноутбук, планшет), наголошує адвокатка, член Ради Комітету з сімейного права НААУ Ольга Семенюк.

Означені вище проблеми лягають на плечі батьків, адже саме на них покладаються обов’язки, передбачені приписами Сімейного кодексу України (далі — СК України).

Йдеться мова про обов’язки, визначені статтею 150 СК України, щодо виховання та розвитку дитини, а саме один із основних обов’язків із забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти та підготовки її до самостійного життя.

В умовах воєнного стану Міністерством освіти України були прийнято рішення передбачити можливість для батьків обирати форму навчання для власних дітей, а саме чи буде це очна, дистанційна форма або ж змішане навчання.

Варто звернути увагу, зауважує Семенюк, що вибір форми навчання відбувається саме за заявою батьків із врахуванням можливостей конкретної школи.

Вона нагадує, що одним із нововведень цього навчального року є змішана форма навчання. Вона передбачає мікс очної та дистанційної форм, тобто частина навчального процесу відбувається у школі очно, а інша частина — вдома дистанційно.

У випадку, якщо батьки не можуть або не бажають створити належні умови для дистанційного навчання дитини, для них передбачено настання адміністративної відповідальності. Так, ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. За що вони можуть понести покарання у вигляді попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн), — роз’яснює адвокатка.

У контексті розгляду питання про настання адміністративної відповідальності для батьків за статтею 184 КУпАП Семенюк звернулася до релевантної судової практики, напрацьованої за період з 24 лютого 2022 року, про що Всеосвіта раніше повідомляла.

Правознавиця зауважує, що в умовах війни у зв’язку з переведенням дітей на дистанційну форму навчання батьків найчастіше притягають до адміністративної відповідальності саме за відсутність дітей на дистанційних уроках. Водночас суди часто об’єктивно ставляться до ситуації та звертають увагу на поважність причини відсутності (відсутність гаджетів, Інтернету, тощо).

Проте адміністрації шкіл не завжди детально розглядають ситуації та безпідставно ставлять питання про порушення ст. 150 Сімейного кодексу України. У цьому контексті варто зауважити, що саме по собі притягнення до адміністративної відповідальності не вирішує проблему (відсутність гаджетів, нестабільний Інтернет, неможливість контролювати дитину через роботу). Натомість адміністрація закладу освіти має з’ясувати поважність відсутності на заняттях і шукати шляхи для побудови навчального процесу, наприклад із застосування асихронного режиму навчання, — наголошує Семенюк.

Отже, підсумовує адвокатка, суд не притягне до відповідальності невинувату особу (одного з батьків, — прим. ред.), якщо вона пояснить, чому саме дитина не навчається дистанційно. Проте варто не забувати, що існують батьки, які безповідально ставляться до навчання дітей. Кожен випадок потрібно розглядати окремо. І не кожну ситуацію потрібно направляти в суд. Краще цей час використовувати на налагодження процесу навчання.

Своєю чергою, Всеосвіта зауважує, що у будь-якому випадку дистанційна освіта — злагоджена взаємодія школяра, вчителя і батьків. І кожна ланка цього ланцюга однаково причетна як до успіхів, так і невдач під час віддаленого навчання. Головне пам’ятати та усвідомлювати: війна не є пом’якшувальною обставиною. Жити, працювати і навчатися — складові, які можуть забезпечити громадяни у тилу, аби наблизити перемогу на своїй ділянці фронту.

Нагадаємо, ні у кого не викликав сумнівів негативний вплив відключення електроенергії на навчальний процес, ба більше — це питання було риторичним. Допоки міністр освіти і науки Сергій Шкарлет не зробив заяви щодо відсутності будь-яких незручностей для освітнього процесу під час блекаутів. Профільний міністр вважає, що відключення електроенергії не надто критично впливає на освітній процес, адже вчителі вміють підлаштовуватися до будь-яких викликів.

Джерело.


Повернутись вверх