facebook

С. Терентьєв: оцінка в школі – це штучний інструмент

;

С. Терентьєв: оцінка в школі – це штучний інструмент

Школа не для оцінок, а для того, аби дитина отримувала знання, розвивалась, та виховувалась

Автор: Сергій Терентьєв, керівник Фонду сприяння лідерству “Стандарт”, засновник Християнської альтернативної школи “Світло”, м. Рівне.

Вдруге протягом двох тижнів чую одну і ту саму мантру… Дітям потрібні оцінки. Це мотивує…

І вкотре хочеться волати… Бо система оцінок не просто далека від ідеалу, а шкідлива, відірвана від життя. Адже в дорослому житті не існує одного критерія для всіх, і ми, чи то в роботі, чи то поза нею враховуємо особисті відмінності. Оцінка не може цього зробити.

Оцінка шкідлива ще й тим, що хтось десь вирішив, що дитина за місяць має знати те і те, і начхати на ситуацію, особливості дитини…

Батьки, ну от скажіть, на нащо вам оцінки? Ну крім похвалитись в барі перед друзями і колегами «здобутками» своєї дитини.

Так легше? Поставив 5-8-12 – і все зрозуміло, хоча що саме зрозуміло?

Школа не для оцінок, а для того, аби дитина отримувала знання, розвивалась, та виховувалась (угу, освіта – це завжди процес виховання).

Оцінки вчать знайти метод, аби їх отримати, і дуже часто це ніяк не пов’язано зі знаннями.

Чтайте також:  Освіта – це про майбутнє, і воно під загрозою. Чому Україні терміново потрібно змінити міністра освіти

Оцінка в школі – це штучний інструмент, з яким ніхто не хоче розібратись і якого не існує в дорослому житті. Вона мала б бути способом комунікації, бо отримати «2» – це ж не проблема, бо це свідчить лише про те, що я в цей час не показав якісь рівень знань.

Але ні, часто це – кліше, яке хтось отримує, і ми створюємо касти: відмінників, трійочників тощо. Пригадайте студентське: спочатку ти працюєш на заліковку, потім вона на тебе.

Оцінка – дуже суб’єктивна і абстрактна річ. А це дурнувате і популярне твердження «на 12 знає лиш вчитель»?..

Отже, я противник оцінок. Формувальне оцінювання з НУШу в цілому не погане, але, як і сам НУШ, – вмерло, так і не народившись, бо ніхто не доніс його до широкого кола вчителів і батьків.

І щодо мотивації. Цінність самодетермінації (коли я є джерелом активності), значущі стосунки з дорослим (учителем) та відчуття власної компетенції – ось три стовпи мотивації. І оцінка сюди ну ніяк не клеїться.

Не мучте дітей і себе тими оцінками. Не треба їх вимагати і на них звертати увагу. А от отримані знання та вміння, поступ у розвитку – ось це нехай нас всіх мотивує.

Чтайте також:  Що не можна приносити в дитячий садок на день народження: список заборонених продуктів

Джерело.


Повернутись вверх