Українська вчителька розповіла про свій досвід оцінювання робіт учнів.
Чому оцінки, що мають мотивувати учня, насправді здатні вбити внутрішній інтерес? Відома українська вчителька та відеоблогерка Анастасія Бречко в черговому відео розповіла про внутрішню та зовнішню мотивацію, а також роль оцінок у навчанні учнів.
За її словами, школярам у навчанні допомагає зовнішня та внутрішня мотивація:
Внутрішня — це інтерес дитини. Це природна емоція зацікавленості, яка керує людьми з самого народження для того, аби вони пізнавали нове і розвивались. Із самого народження дитина невпинно все хоче досліджувати, і ставить мільйон запитань, але ж куди ця допитливість зникає потім.
Відеоблогерка пояснює, що під впливом зовнішньої мотивації людина не вчиться прислуховуватись до себе, своїх зацікавлень, інтересів, і нею керує зовнішня мотивація:
Доїсиш суп — отримаєш цукерку, виконаєш домашнє завдання — підеш гуляти, виконаєш завдання — отримаєш 12 балів. Замість того, аби пояснити дитині, навіщо їй потрібно виконати цю дію і збудити внутрішню мотивацію дорослим легше і швидше знайти зовнішню мотивацію. Це гасить локальну пожежу тут і зараз, але в майбутньому це може мати негативні наслідки.
Анастасія Бречко зазначає, що діти, в яких внутрішня мотивація придушена — стають не ініціативними, байдужими до росту, не здатні приймати самостійно рішень. І мало того, вони можуть швидко загорітись якоюсь ідеєю і миттєво гаснути, бо не отримують миттєвої винагороди. Що в такому випадку робити вчителю? Як не вбити внутрішню мотивацію учня? Як оцінити його роботу гідно?
Я даю повний відгук роботі й не акцентую на самій цифрі. І завжди запитаю у дитини про її самооцінку: “Як ти вважаєш, чи добре ти виконав це завдання? Чому добре? Що погано? Що можна покращити наступного разу?”, — пояснює вчителька.
Анастасія Бречко надає відгук за схемою PQP:
praise — похвала;
question — запитання;
propose — пропозиція.
Пам’ятайте, що цей зворотний зв’язок не має присоромити дитину або викликати почуття провини. Він має мотивувати її рухатись далі, дивитись у глиб речей і покращити свої роботи, і себе.
Хтось скаже, що існування шкіл без цифрових оцінок взагалі неможливе, але Анастасія Бречко розвінчала цей міф, розповівши цікаву історію:
Три роки тому Аарон Блеквелдер, викладач англійської мови в середній школі, заснував у Facebook групу “Можна обійтися без оцінок”. Наразі група налічує понад 5 000 учасників. Вчителя надихнула серія досліджень, проведених у 1980-х роках, які вивчали, що мотивує 10-12-річних учнів: оцінка, оцінка разом з відгуком або лише відгук. Дослідники дійшли висновку, що інтерес до навчання й успішність мотивували лише відгуки. Тоді як оцінка чи відгук + оцінка помітно погіршували бажання вчитися.
Замість оцінок учні пана Блеквелдера отримують список навичок, які вони мають розвинути. По кожному завданню вчитель дає фідбек відповідно до цілей та навичок, які учень розвиває в собі. У результаті в класі, де немає цифрових оцінок — менше конкуренції та більше атмосфери довіри.
Я б радила вчителям, учням і батькам менше турбуватись про цифри, і більше турбуватись про знання та навички, а також шукати шляхи збудження внутрішньої мотивації учнів, а не змушувати їх вчитись шляхом погроз і заохочень, — порадила пані Бречко.
ARVE Error: Mode: lazyload not available (ARVE Pro not active?), switching to normal mode
