Реформа НУШ мала розвантажити дітей середніх класів, але не вийшло
Михайло Девдера пояснив, чому реформа НУШ не змогла вирішити проблеми завантаженості учнів 5-9 класів.
Попри усі складнощі, реформа НУШ цього року почнеться у 5 класах, як це і планувалося раніше. Навчальна програма буде нова, а от деякі проблеми — старі. Наприклад, перевантаженість учнів. І вона підсилиться під час навчання онлайн, коли школярі годинами сидітимуть перед екранами гаджетів. Чому так і що робити, пояснив Михайло Девдера у статті ZN.UA «Перевантаження уроками у школі: що робити?»
Так, за типовим навчальним планом у п’ятому класі було 13 предметів, шостому – 15, сьомому – 18, восьмому 17, дев’ятому – 18. Водночас нинішній МОН затверджує Типову освітню програму (ТОП) для 5-9 класів, за якою в 5-ому класі 13 навчальних дисциплін, шостому – 14, сьомому – 15, восьмому і дев’ятому – 19.
При цьому в затвердженому Міністерством охорони здоров’я «Санітарному регламенті для закладів загальної середньої освіти» повторено старі норми щодо організації урочного процесу (тривалість уроків, перерв, виконання домашніх завдань, умови застосування ТЗН). А в додатки внесено те, що прописано новою освітньою програмою, насамперед кількість предметів і обсяги часу на їх вивчення. Це вже тепер – норма Санітарного регламенту.
«Складається враження, що ті санітарні норми писалися на основі типової освітньої програми МОНУ, хоча з точки зору логіки все мало б бути якраз навпаки», – зазначив Девдера.
Автор також звертає увагу, що у «Гігієнічних правилах складання розкладу навчальних занять», які є додатком до Санітарного регламенту, продуктивні дні тижня – це вівторок, середа, четвер; продуктивні уроки дня – другий, третій, четвертий.
«То це виходить, що сприятливі умови є лише для дев’яти уроків із 36 тижневих. У дев’ятому класі (за типовою освітньою програмою) у цю кількість мусять увійти три уроки української (ЗНО ще не скасовували) та два іноземної (за всіма особливостями – чи не найважчий із предметів) мов і ще 5 уроків математики. Це вже 10, а не 9», – пише автор.
При цьому фізика, хімія, біологія, географія, інформатика (це сукупно 11 годин) вже у цей графік не втиснуться. Виходить, що їх треба давати або в непродуктивні дні, або в малопродуктивні часи, коли учні вже просто не здатні нормально працювати. А вже для «гуманітарних дисциплін» залишається решта часу – коли ті ж самі учні вже зовсім ніякі фізично. Бо ті дисципліни – це ж усуціль «розвага», а не продуктивна навчальна діяльність.
«Не треба великого розуму, щоб, узявши до уваги суто окреслені мною показники гігієнічних правил, прийти до висновку: більшість із 36 тижневих уроків приречені бути проведеними у час, який із тих чи інших причин не є сприятливим для продуктивної навчальної роботи. Але життєвий ресурс школяриків вони постійно забиратимуть чи не більше, ніж уроки продуктивні», – зазначив Девдера.
Тому перше, що автор радив би зробити, це все-таки побачити й чесно визнати, що наші школярі опинилися в дуже несприятливих умовах. Ці умови самі по собі все більше погіршують продуктивність їхньої навчальної діяльності та руйнують їхнє здоров’я, якого й так не дуже багато.
«Друге: привести навчальний процес до оптимальних параметрів хоча б через обіцяну інтеграцію кількох предметів в один. Третє: вчімо дітей давати собі раду в умовах інформаційних стресів і перевантажень, захищатися від них не втечею від навчального процесу (зараз це роблять чи не 80% «здобувачів»), а розумним урегулюванням своєї участі в ньому. Але робімо це не через запровадження ще одного «предмета», а через ефективну і привабливу організацію щоденної діяльності освітніх закладів у кожну мить цієї діяльності. Щоб кожен випускник школи виходив зі стін освітнього закладу не «фаршированою рибою», а духовно і фізично розвиненою особистістю, здатною до повноцінного життя», – підсумував Девдера.
