Офлайн-навчання в умовах війни: чи готові школи і що можуть зробити батьки для безпеки дітей
Освітній омбудсман зауважує: слід бути особливо прискіпливими до прифронтових та прикордонних областей
Третій рік поспіль, спочатку через пандемію коронавірусу, а нині – через гарячу фазу війни росії проти нашої країни – українські учні не мають доступу до повноцінного навчання. І нині йдеться навіть не лише про штудіювання за партами, подекуди не всі діти мають доступ до онлайн-процесу. Але від 1 вересня Міністерство освіти планує розпочати навчання у закладах освіти. Але за умови, якщо вони мають бомбосховища чи укриття, які відповідатимуть усім нормам для безпечного навчання та перебування в них.
“Я – мама учениці вже 5-го класу, і ми не вперше закінчуємо навчальний рік онлайн. Повноцінно, за шкільними партами, навчалися ми лише у першому класі. Другий і третій – були наполовину дистанційними, бо ж лютував коронавірус. І тоді це здавалося жахом. Та четвертий клас став одним із найважчих – почалася повномасштабна війна росії проти України. І днями Міністерство освіти анонсувало: готуємося до 1 вересня та навчання в очному режимі, тобто за партами. І в мене, як і в інших українських батьків, єдине питання – чи буде в школах безпечно?” – на це запитання взялася шукати відповідь кореспондентка “5 каналу” Олена Рибінська.
Одній зі львівських шкіл та її учням пощастило – керівництво ще кілька років тому облаштувало укриття. Зі всіма необхідними умовами: “У нас є туалетні кімнати, укриття має 2 входи-виходи, пледи, щоби вкритися, каримати, книжки, маємо медичні засоби, маємо валізу з тонометром дитячим, маємо запас води. Сухе печиво, м’ятні цукерки, якщо погано, 450 сидячих місць, може і більше, психологічна служба працює”, – розповідає заступниця директора ліцею Людмила Сакович.
“Спускалися всі укриття, вся сім’я, діти і чоловік з початку війни. Всі умови для того, щоб перебувати в безпеці”, – каже мама школяра.
“Наші діти від першого класу і до 11 як квест проходили в укриття і щоб їх це не лякало”, – пояснює заступниця директора ліцею.
У прифронтовій Запорізькій області та самому Запоріжжі питання безпеки учнів тримають на контролі, запевняють у міськвиконкомі. Ще до повідомлення Міносвіти взялися до облаштування укриттів. Показують і протирадіаційне бомбосховище в одному з освітніх закладів.
“Ще багато роботи до 1 вересня по їхньому обладнанню. Але на сьогодні 90% найпростіших укриттів готові до приймання школярів. На 100% вони будуть доробленими”, – зазначає начальник управління цивільного захисту населення запорізького міськвиконкому Володимир Мирошник.
Та далеко не всі навчальні заклади України такі підготовлені та вцілілі, як вищезгадані. Станом на четвертий місяць повномасштабного вторгнення – московити повністю знищили або пошкодили низку шкіл і садочків. Проте освітяни запевняють: місць для навчання вистачить усім. Для цього і взялися за аудит навчальних закладів та укриттів по областях, спільно з військовими адміністраціями.
“Про дитячі садки 50 зруйновано і 639 пошкоджено, фактично 1000 шкіл зруйновано і пошкоджено, а загалом в Україні їх 13 700. Зруйновані не зможуть розпочати нормальний освітній процес і одне із завдань – ніхто не залишиться без навчання і позбавленим права здобувати освіту, діти перерозподілені по інших закладах і всі будуть вчитися. Приблизно 1100 шкіл мають подібні укриття ту чи іншу ступінь захисної споруди, яка дозволяє проводити очний навчальний процес”, – пояснює начальник ГУ загальної середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко.
Освітній омбудсман зауважує: слід бути особливо прискіпливими до прифронтових та прикордонних областей. Бо ж там ракети та снаряди можуть долітати ще до того, як увімкнеться сигнал тривоги. І часу, аби дістатися до укриття, може не бути зовсім – якщо воно розташоване поза межами навчального закладу.
“Території, які знаходяться в зоні ураження артилерійським вогнем або систем залпового вогню, я там за будь-яким умов був би противником відновлення офлайн-навчання, за будь-яких умов. Це вирішувати військовим адміністраціям і мають бути експерти військові або з цивільного захисту і дати визначення. Якщо є сумніви під час офлайн-навчання для безпеки дітей – краще не ризикуйте”, – наголошує освітній омбудсман Сергій Горбачов.
“Зараз обласні адміністрації і самоврядування в тих містах, де зруйновано, дивитимуться на мережі будівель, які можуть бути, зокрема для організації освітнього процесу і там, де буде доцільно”, – каже Юрій Кононенко.
Облаштування укриттів для навчального процесу лягає фінансово на плечі засновників, тобто – міських, районних, обласних військових адміністрацій. Також уряд планує залучити і допомогу на відбудову від іноземних партнерів. Натомість батькам громадські організації радять брати активну участь у житті школи, якщо дозволяє безпекова ситуація. І аби не було запізно бити у дзвони, радять відвідати школи та дитсадки не восени.
“Батькам чесно показати, де будуть перебувати ваші діти, що ми зробили з місцевою владою, батьки прийдіть подивіться, що буде з дітьми, ми тут і разом. Саме зараз батьки можуть піти до адміністрації закладу і спитати, чим ми можемо допомогти? Листа до місцевого депутата? Звернутися до народних депутатів. Донести ситуацію з полів до людей, від яких залежить прийняття рішення. Батьківська ініціатива може бути вирішальною в питанні безпеки. Треба бути на контакті з адміністрацією закладу. Бо якщо ви прийдете в серпні і невдоволені тим, що побачите, то це тому що в червні ви не спитали”, – переконує ініціаторка та співзасновниця руху “Батьки SOS” Олена Парфьонова.
