Як реагувати мамі й татові на дитячу істерику в людному місці
До вашої уваги 5 порад, які вам допоможуть, коли важко втриматись і бути спокійним під час дитячих істерик на людях.
1. Не дозволяйте стороннім впливати
Більшість людей, які в момент дитячої істерики будуть поруч, ймовірно, вже потрапляли в таку ж ситуацію, тому вони не засуджуватимуть. А тих, хто буде зловтішатися чи вважати, що знають набагато краще, як діяти в цій ситуації, – найкраще ігнорувати. Це правильна реакція батьків, яка допоможе зосередитися на дитині, а не на думці інших.
2. “Вбийте” їх добротою
Якщо спостерігач робить якийсь саркастичний коментар, уникайте реакції. Натомість вам краще спробувати сказати: “Це приємно, що ти хочеш допомогти. Я дійсно ціную це. Проте у мене все добре. Для дитини може бути важливим урок, коли вона дізнається, що не може отримати все й одразу, правильно ж?”
Цей метод повідомить співрозмовнику, що ви хороші батько чи мати та допомагаєте своїй дитині навчитися справлятися з життєвими розчаруваннями.
3. Залишайтеся спокійними
Якщо батьки стурбовані чи засмучені, то дитина також може переживати. Якщо мама чи тато спокійні, то, швидше за все, схожий емоційний стан буде у малюка. Батькам варто нагадувати собі, що дитина не влаштовує істерику навмисно. Дорослим в цьому випадку найкраще зробити кілька глибоких вдихів і нагадати собі, що їх реакція може зробити ситуацію ще більш напруженою та складною.
4. Пам’ятайте про почуття вашої дитини
Батьки повинні допомогти дитині навчитися керувати сильними та важкими емоціями. Проте для цього потрібен час і практика. Можете при цьому, наприклад, казати: “Я знаю, тобі не подобається, що я більше не даю тобі шоколаду. Я цілком розумію твоє розчарування”.
5. Коли це можливо, надавайте варіанти
Навіть пропонуючи альтернативу, дитина може рішуче відхилити її та посилити істерику, щоб продемонструвати батькам, наскільки поганим вважає цей варіант. У такому випадку можна спокійно сказати: “Ти так засмучений тим, що не отримуєш бажаного, тому втрачаєш контроль. Це моя робота – захищати тебе. Отже, твій вибір – ходити, тримаючи мене за руку, або я можу посадити тебе у візок, щоб допомогти повернути контроль”.
Корисною тактикою може стати розмова про щось інше. Наприклад, якщо ви перебуваєте в продуктовому магазині, говоріть про те, що ви бачите. Це дасть дитині зрозуміти, що батьки збираються ігнорувати її істерику, але не ігнорують її саму.