Розлучені війною: як пояснити дитині, чому її батько не поряд – поради психологині
Війна розлучила багатьох батьків і дітей. Що робити, якщо дитина наразі не може повноцінно спілкуватися з татом та як їй допомогти пережити травмуючий досвід.
Дитина далеко від батька. Сумує, але відмовляється від контакту, або сильно засмучується під час розмови. Дитяча психологиня Світлана Ройз розповіла на своїй сторінці у Facebook, що з цим можна зробити.
Що нам важливо пам’ятати
Те, що для нас очевидне, для дитини зовсім неясне. І нам це важливо прояснити. Ми не можемо уявити, що собі додумала дитина.
Сприйняття малої дитини егоцентричне. Якщо батька немає поруч – в сприйнятті дитини може виникнути відчуття – він мене спеціально покинув, він не хоче зі мною бути, щось для нього важливіше за мене.
І нам, і самому батькові важливо частіше повторювати: твоєму батьку (мені) так шкода, що він (я) зараз не з тобою. Якщо б міг, кожну хвилинку був би поруч. Ти для нас найважливіше в житті.
Якщо дитина з мамою в іншому місті чи країні – Батько (Я) не поруч – не тому, що так вирішив і тебе покинув, а тому, що він не може покинути країну.
Дитині важлива (звичайно, якщо тато не в ЗСУ) регулярність контакту з батьком. Саме тоді їй легше дочекатись дзвінка, витримати напругу. Регулярність – це про надійний за’язок.
Якщо батько не може зателефонувати, написати – дитину важливо попередити.
Якщо кожного разу дитина при очікуванні близькості і недосяжності її відчуває біль – вона буде відмовлятись від неї. Буде відсторонюватися від контакту. Уникати розмов про батька.
Мамі важливо відповідати на питання про батька – давати можливість проявити страхи, казати про те, що теж дуже сумує за чоловіком.
Можна запитати – а про що б ти хотів розповісти татові?
Важливо створювати нові ритуали близькості – можливо, слова при вітанні та прощанні, можливо, тато зможе перед сном читати маленьку казку чи просто сказати “цілую”.
Чим більше паузи в спілкуванні, чим більше очікування від контакту, тим більше може бути емоційна реакція – в будь яких проявах. Якщо паузи будуть меншими – істерик, розчарування, сліз може бути менше.
Коли дитина засмучується – важливо – підтримати її (я теж так сумую, мені так складно прощатись із тобою).
І намагатись переключити її увагу на майбутнє – а що ти будеш робити після нашої розмови? (Допоможіть дитині сформувати плани).
І сказати, коли ви зможете точно вийти на контакт.
Прекрасна ідея – записати короткі відеоповідомлення, які можливо показувати дитині, якщо не має зв’язку. Чи щоб тато записав аудіоказку, яку можна слухати.
