Свято Миколая та Новий рік у школі: добірка крутих віршів, які легко вчити дітям
Дітям пора вже готуватися до святкування Дня святого Миколая та Нового року у школі. Батьки зараз у пошуках цікавих віршів до свят. Тому ми підготували добірку цікавих поезій, які діти з легкістю зможуть вивчити.
Джерело:24 канал
До свята Нового року дітки неодмінно готують новорічні вірші. Адже за свої старання всі вони отримують солодкі подарунки. Тому 24 канал зібрав для вас вірші на День святого Миколая та Новий рік на українській мові для дітей різного віку.
Чи потрібно читати та вчити вірші? За словами експертів, поезія вчить людей відчувати себе та інших, виступати на публіці, а також розвиває образне мислення.
Що робити, якщо дитина скаржиться, що їй важко запам’ятати вірш? В такому випадку не варто тиснути. Адже якщо творче завдання перетворюється на сльози, то це ні до чого доброго не призведе.
Натомість запропонуйте дитині розбити вірш на кілька частин і виписати на листочок слова, які римуються в кожному чотиривірші. Це може бути веселе заняття. Коли дитина запам’ятає римовані слова – можна вивчити цілу строфу.
Вірші на День святого Миколая 2021
Для дошкільнят і учнів початкових класів
“Через поле, через гай”
Через поле, через гай
Йде до діток Миколай.
У білесенькій торбинці
Він для всіх несе гостинці.
***
“Мій святенький Миколаю”
Мій святенький Миколаю,
Приходи скоріш, благаю.
Я до тебе помолюся
І тихенько пригорнуся.
Щастя дай моїй родині
І коханій Україні!
***
“День подарунків”
Коли святий Микола
З небес на землю йде,
То кожний дім і школа,
Мов вулик бджіл, гуде.
Там дітвора чекає
На срібних янголят,
Що із доріг безкраїх
На землю загостять.
Бо добре знають діти,
Що ні сніжний танок,
Ані мороз, ні вітер
Не спинять їх санок.
На санчатах – дарунки!
Ах, як багато їх!
Для Славка, для Одарки,
Для всіх! Для всіх! Для всіх!
***
“Святий Миколай”
Нічка зорі розсипає,
Тихо-тихо сніг лягає,
Він до кожного віконця
Диво-дивне наближає.
І Андрійко, і Марійка
Кожен з них чудес чекає,
Бо готуються зустріти
Час святого Миколая.
Знають діти: Миколай
Добрих, чемних поважає,
Гарним дітям у панчішку
Він дарунок укладає.
Хто не слухав – тому різку
Під подушкою ладнає.
***
“Добрий святий Миколай”
Прийшла в гості нічка-чаклунка
І сон сколихала над вушком.
Святий Миколай подарунки
Тихенько поклав під подушку
Знаю тебе, добре знаю
Щедрий святий Миколаю,
Чекає тебе зимова пора.
Жде з нетерпінням уся дітвора.
Приніс ти цукерки в торбинці,
Та іграшки дуже гарненькі.
Я вдячний тобі за гостинці,
Для мене ти — ніби, рідненький.
“Червоніють снігурі”
Червоніють снігурі
На снігу під липою.
Йде в кожусі Миколай,
Аж сніжок порипує.
Зупинився у дворі,
Розв’язав торбинку,
Нашій бабі сніговій
Пов’язав хустинку
Для учнів середньої школи
“Доброму Миколаю”
На віконце хукаю,
Шибку протираю:
Чи до мене прийдеш ти,
Добрий Миколаю?
На Землі великій
Діточок багато –
Чи знайдеш ти стежечку
До моєї хати?
Я не найслухняніший
І не завжди чемний –
Може, сподіваюся
На прихід даремно…
А проте чекатиму,
Хоч і сон змагає.
Вірю, що знайдеш мене,
Добрий Миколаю.
***
“Є свято гарне в Україні”
Є свято гарне в Україні.
Є свято казки чарівне.
Що Миколай в святій ряднині
Слухняним ласощі несе.
Це свято раз буває в році.
Воно нікого не мине.
Бо Миколай святий із неба.
В оселю кожну зазирне.
Отець святий про всіх все знає
Хоч любить нас, та бачить все.
Він чемних, лагідних вітає
І радість їм за це несе.
Прекрасне свято це у грудні
Приносить віру в чудеса.
І знають всі, що в тяжкі будні
Віра у святість все спасе,
У кожній країні є своє свято.
Там – Санта Клаус, в інших – Дід Мороз.
Ми любим Миколая. Нас багато.
Бо з нами — Матір Божа та Ісус Христос!
***
“Зустріч”
З нетерпінням я чекаю –
Нині свято Миколая.
Як надворі стане темно,
Він приходить потаємно.
Ще ніхто його не бачив,
Та у ліжечка дитячі
Він кладе під подушки
Подарунки і книжки.
Хочу я побачить чудо
І сьогодні спать не буду.
Довго-довго я не спав:
Все чекав, чекав, чекав…
Починаю вже дрімати…
Миколай зайшов в кімнату,
Він схилився наді мною
І лоскоче бородою.
Щось тихесенько шепоче.
Хочу я відкрити очі,
Та не можу, мабуть, сплю.
Миколая я люблю!
***
“Хто був чемний, той радій”
В небі метушня і рух –
Янголята працю мають:
От, одні несуть кожух
Для Святого Миколая.
Інші лагодять санчата,
Навантажують дарунки,
Світять край шляху зірки
Шлють на землю поцілунки.
Сів у сани Миколай
В митрі й теплих рукавицях:
«Янголику, поганяй,
Щоб на землю не спізниться!»
Сріблом сяє з неба путь,
Мигають зірки, мов іскри,
Коні вихром так женуть –
Ще скоріше шлеться вістка…
Дітвора ж гуде, мов рій,
Жде на гостя нетерпляче:
Хто був чемний, той радій
Хто нечемний був, хай плаче!
***
Народна пісня “Ой, хто, хто Миколая любить”
Ой, хто, хто Миколая любить
Ой, хто, хто Миколая любить,
Ой, хто, хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай
На всякий час помага.
Ой, хто, хто к йому прибуває,
На поміч собі призиває,
Ой, хто, хто живе в його дворі, –
Миколай на землі й на морі
Сохраняє од напасти –
Святий Миколай!
***
“У ніч святого Миколая”
Темна нічка за шибками.
Сон на крилах вже летить.
Небеса блищать зірками,
Та Івасик ще не спить.
У голівці сонні мрії…
… Хмари, небо, зорі, рай…
Білі ангели-лілеї,
А між ними Миколай…
На санчатах щедрі дари —
Вже готове все як слід.
Ангели стають у пари
І злітають вниз, на світ…
Миколай, дідусь старенький,
Ставить дари на столі,
А Івась питає неньки:
– Ненечко, чи це мені?
Темна нічка за шибками
Заглядає до вікон.
Спить Івасик біля мами,
Усміхаючись крізь сон…
***
“Лист до Миколая у віршах”
Святий Миколаю!
Я на тебе чекаю!
Може, знати б ти хотів,
Що собі бажаю
На Різдво в дарунок?
Навантажуй клунок.
Перш за все хотіла б лялю,
Найпишнішу в світі кралю.
Потім зайчика м’якого –
Сам вже вибери якого.
Ще хотіла б я коня,
Ще також хотіла б качку,
Гуску, котика й собачку,
Та не справжніх, тільки цяцьку,
Щоб не їли забагацько.
Принеси цікаву книжку
Про кота, або про мишку,
Про таких, як я, дівчаток,
І з малюнком на початок.
Ще б хотіла черевички
Гарну блузку, дві спіднички,
На голівку – синю стрічку,
А найбільш – малу сестричку.
Щоб її я доглядала,
По годинах годувала
І у возику возила,
І ходить маленьку вчила.
***
Вірші на Новий рік 2022
Для молодшої школи:
Через поле, через ліс,
З пагорба в долину
Подарунки зайчик віз
Діткам на ялинку.
Їхав навіть уночі,
Не боявсь нічого,
Бо летіли два сичі
Попереду нього.
І освітлювали путь
Очі їх – вуглинки.
Подарунки привезуть
Вчасно на ялинку.
***
Новий рік – це гарне свято,
снігу випало багато.
Дід Мороз усівсь на віз,
подарунки нам привіз.
А зеленая ялинка
вся блищить, немов сніжинка.
Ти поглянь на голочки,
там сидять сніговички.
Свято в нас сьогодні, свято
і веселощів багато.
І Снігуронька в нас є,
подарунки роздає.
***
“Снігуронька”
Я снігуронька маленька,
Народилася в сніжку,
Вишивала мені ненька
Зіроньки на кожушку.
Мій дідусь приніс дарунки,
Його звати Дід Мороз,
В нього є цукерки в клунку,
І яскравий pop-it, і лего-хмарочос.
Він моргне веселим оком
І зайчисько піде скоком,
І ялинка-золотинка
Закружляє ненароком.
Прийде з лісу вовчик сірий,
Під ялинку зайчик – скік!
Будуть з нами разом звірі
Зустрічати Новий рік!
***
“Зима”
Одяглися люди в шуби,
Натопили тепло груби.
Білки гріються в дуплі,
Миші в норах у землі.
Сплять ведмеді в теплих лігвах,
Сосни в інею застигли.
І під кригою на дні
Сплять у річці окуні.
А під снігом в підземеллі,
В земляній м’якій постелі,
Де немає світла дня,
Причаїлося зерня.
Там не холодно зернинці –
Спить вона, мов на перинці,
Й тихо снить хороші сни
Про веселі дні весни.
***
“Ялинку прикрашати час”
За вікном сніжку багато,
Рік Новий іде до нас
І ялинку запашисту
Прикрашати нам вже час!
Подивіться на красуню
В неї одяг не простий:
Зверху донизу по гілках
Ллється дощик золотий!
Тут і кульки, і горіхи,
І ліхтарики для втіхи.
Та чомусь вони, малята,
Не горять на наше свято.
Тож скажімо: раз, два, три,
Ти, ялиночка, гори!
***
“Новорічна пригода”
В нашу хату зайшов уночі
Дід Мороз із мішком на плечі
І говорить: “Із темних дібров
Я до вас дуже довго ішов…”
А мене бере сумнів чогось:
Хто насправді оцей Дід Мороз?
Може, він не із темних дібров?
А з бюро добрих послуг прийшов?
Дід Мороз ці думки відгадав,
Та ні слова мені не сказав.
Він лише мені руку потис –
І я інеєм білим обріс!
***
“У бабусі-холодусі”
У бабусі-холодусі
Усміх сяє на лиці,
Ходить в теплому кожусі,
З дивним пензликом в руці.
Раз мазок і два мазок –
На вікні цвіте бузок,
А на другім – сад казковий
Біля місяця-підкови.
А на третім – срібний дім,
Іній світиться у нім.
Всі дивились, дивувались,
Хто художник – здогадались.
Дід Мороз хвалив бабусю
Чарівницю-холодусю,
З нею в танці закружляв,
З Новим роком привітав.
***
“Дід Мороз ялинку ніс”
Через гори, через ліс
Дід Мороз ялинку ніс.
Намагався не трусити,
Щоб голки не розгубити.
І яка ж вона чудова –
Уся сяє та блищить!
У гірляндах кольорових
Серед залу в нас стоїть!
Хай же рік новий приносить
Все, що бажане всіма,
Те, що кожен з нас попросить,
Те, чого іще й нема!
І Снігуронька маленька
Закружляла серед всіх –
Щастям сповниться серденько,
Залунає срібний сміх!
***
“Літачок”
Серед неба й зірочок
Поспішає літачок.
За штурвалом Новий рік
Починає часу лік.
Ми старий рік проводжаємо,
Пам’ятати нас бажаємо.
Закінчив він свій політ –
Облетів усенький світ!
Новий рік приніс сніги,
Все прикрасив навкруги.
З ним підемо крок за кроком
Всіх вітати з Новим роком!
Гарна нічка-новорічка!
Найчудовіша в зимі!
Новорічка-чарівничка…
Поміркуйте-но самі:
На ялинках ця чаклунка
скрізь запалює зірки
і найкращі подарунки
нам кладе під подушки.
О дванадцятій годині
похитнеться стрілка – скік!
І ми всі зі мить єдину
Підростемо на цілий рік
Для середньої школи та старших класів
Білий сніг летить у простір.
Золотих листків нема.
Це до нас прийшла у гості
молода, як цвіт, зима.
– З Новим роком! З Новим роком! –
Дід Мороз, привітним оком
підморгнувши дітворі,
став з ялинкою у дворі.
З подарунками торбину
перекинув через спину.
Здрастуй, криго синіх рік!
Здрастуй, свято Новий рік!
Білий сніг летить, як пух,
на ялинку, на кожух,
на обличчя, на чоло,
щоб нам радісно було!
***
“Зимонька-зима”
Ой, летять, летять сніжинки
На будинки, на ялинки,
На дороги, на поля –
Біла-біла вся земля!
Сніг лапатий, сніговій…
Здрастуй, свято – Рік Новий!
Вийшов Дід Мороз з хатинки,
Зупинивсь біля ялинки,
Нас чекає на сніжку
В срібно-білім кожушку.
У вогнях ялинка сяє,
А Снігуронька співає:
– Люба зимонько-зима!
Веселіш, як ти, нема!
“Здрастуй, Новий рік!”
Білий сніг летить у простір.
Золотих листків нема.
Це до нас прийшла у гості
молода, як цвіт, зима.
– З Новим роком! З Новим роком! –
Дід Мороз, привітним оком
підморгнувши дітворі,
став з ялинкою у дворі.
З подарунками торбину
перекинув через спину.
Здрастуй, криго синіх рік!
Здрастуй, свято Новий рік!
Білий сніг летить, як пух,
на ялинку, на кожух,
на обличчя, на чоло,
щоб нам радісно було!
***
Сніги метуть. У вікнах біле мрево.
Антени ловлять клаптики новин.
На білий вальс запрошую дерева,
На білий вальс вітрів і хуртовин.
Хай буде сніг, і музика, і вечір.
Хай серце серцю сплачує борги.
О покладіть гілки мені на плечі,
З мого життя пострушуйте сніги!
Я вас люблю за те, що ви дерева.
Що ви прийшли до мене, що ви тут.
Зима стоїть, скляна і перкалева.
Метуть сніги. Сніги метуть, метуть…
***
Сидить пряля та й пряде –
сніг іде – іде – іде –
нитка рветься де-не-де –
а вона пряде й пряде.
Вже напряла хуртовин
на шапки для верховин –
на сувої полотна –
на завіску для вікна,
на хустину й укривало –
мало – мало – мало – мало –
сніг іде – іде – іде –
а вона пряде й пряде…
***
Лягла зима, і білі солов’ї
Затьохкали холодними вустами.
В холодні землі взулися гаї.
І стали біля неба як стояли.
Скоцюрбивсь хвіст дубового листа,
Сорока з глоду водить небо оком,
І вітер пише вітрові листа,
Сорочим оком пише білобоко,
Що гай з землі дивився і стояв,
Що солов’ї маліли, як морельки,
А Київ, мов скажений, цілував
В степах село чиєсь, чуже, маленьке.
Що я з тобою ще одні сніги
Зимує на щасті, як на листі.
Нога в дорозі. Вітер з-під ноги.
І пам’ять наша – мак в колисці
***
“Вередливі хмари”
В білій-білій білоті заметілить заметіль.
Всі замети замете, а на ранок – щось не те!
Де замети? Ой! Нема…
Порозтанула зима, розтеклася між калюжі.
Не хвилюйтесь, любі друзі.
Хмарка ось і хмарка ген, є у них ще цілий день,
снігу встигнуть натрусити. Тільки – треба попросити…
***
“Сніг” (поезія Сергія Жадана)
І вже коли ти спиш, починається сніг.
Прийшовши з ночі,
виявившись із нічого,
з чорного шепоту,
з горизонту нічного,
з повітрь усіх,
із розламів усіх.
Коли ти спиш, він рухається з передмість,
рухається між дерев,
падає над стежками,
над цегляними брамами,
над ганками й хідниками,
над кожним із перехресть,
над кожним з обійсть,
над кожною з колій,
над кожним із бездоріж,
над школами,
над вокзалами,
над мостами,
падає до безкінечності,
падає до нестями.
Коли нічого немає.
Коли ти спиш.
Над кожним із вікон,
над кожною із осель,
падає над крамницями,
падає над дворами,
засипаючи русла,
огортаючись прапорами,
влітаючи до підвалів,
сягаючи стель.
Над кожним із пустищ,
над кожною з новобудов,
над кожною із веранд,
над кожною із віконниць.
Пробираючись вглиб.
Рухаючись від околиць.
Сніг входить до міста так,
як під шкіру входить любов.
Глибоко.
До крові.
До сухожиль.
До темних місць,
з яких починається подих.
Солодко, наче втома, наче наркотик.
Гостро, наче впевненість, наче біль.
Уздовж нервів,
ніби уздовж рік.
На дні легень, мовби на дні копалень,
свідченням всіх майбутніх
безсонь і запалень,
свідченням всіх зупинок
і всіх доріг,
свідченням всіх перевтілень,
які постають,
свідченням всіх початків
і всіх повернень,
ламка, мов березень,
зріла, неначе серпень,
любов підіймається тілом,
як гріта ртуть.
Прогріваючи горлом
промерзле скло.
Над усіма алеями,
над домами.
Коли ти спиш,
коли нічого немає.
Коли немає навіть того,
що завжди було.
…Тримай це відчуття
солоду й гіркоти,
відчуття пекла,
що в пальцях тобі запеклося,
коли торкаєшся її одягу і волосся,
коли простягаєш їй руку,
виводячи з темноти.
Це вона всотується в хребта високу пітьму.
Це вона чередами жене
золоті заметілі.
Радій цій чорній любові у власному тілі.
Не дивлячись ні на що.
Всупереч усьому.
