facebook

Освітній омбудсмен: гідні умови навчання не на папері, а насправді

Освітній омбудсмен: гідні умови навчання не на папері, а насправді

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов на своїй Фейсбук-сторінці звернув увагу на умови навчання та комфортне освітнє середовище для дітей:

“РОЗМОВИ ПРО ГІДНІСТЬ ДИТИНИ НІЧОГО НЕ ВАРТІ, ЯКЩО У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ НЕМАЄ ТЕПЛОЇ ВБИРАЛЬНІ

СКІЛЬКИ ВУЛИЧНИХ ВБИРАЛЕНЬ ЗАЛИШИЛОСЯ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ УКРАЇНИ – ДАНІ З ОБЛАСТЕЙ

Вже два тижні триває новий навчальний рік, й одним із головних завдань органів управління освітою, керівників закладів освіти є створення протягом навчального року для здобувачів освіти максимально безпечного та комфортного освітнього середовища.

Безпечне освітнє середовище складається із багатьох компонентів – фізичних (протипожежна безпека, водопостачання, опалення, дотримання санітарно-епідеміологічних вимог та інше), а також психологічних (повага до честі та гідності здобувача освіти, нетерпимість до будь-яких видів насильства, відсутність булінгу тощо).

Надзвичайно важливим елементом для забезпечення не лише фізичного, а й психологічного комфорту дитини є облаштування внутрішніх теплих вбиралень. Кожна дитина має право на повагу до її гідності. А забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов у санітарних вузлах закладів освіти безпосередньо пов’язане із цим правом дитини.

Внутрішні вбиральні також допомагають дотримуватися санітарно-епідеміологічних вимог, адже у санітарних вузлах із такими вбиральнями є можливість помити руки, а це – важливий елемент профілактики проти COVID-19.

Про вуличні вбиральні у закладах освіти знято чимало сюжетів і написано статей, але це ганебне явище продовжує існувати. І дуже добре, що з кожним роком зменшується кількість туалетів, які знаходяться на вулиці або не відповідають іншим санітарним вимогам облаштування.

Чтайте також:  Через спалах коронавірусу шкільні канікули можуть розтягнутися на місяць

За даними департаментів (управлінь) освіти обласних державних адміністрацій, до яких ми надіслали запити на початку серпня й отримали офіційні відповіді, в Україні станом на 16 серпня 2021 року нараховується 441 заклад освіти без внутрішніх вбиралень

  • заклади загальної середньої освіти – 380;
  • дошкільної освіти – 10;
  • позашкільної освіти – 22;
  • професійно-технічної освіти – 28;
  • спеціальної освіти – 1.

Звертаємо увагу, що це статистичні дані без урахування інформації з двох областей:

– Львівської області (відповідь надійшла не повна, ми надіслали запит повторно й очікуємо на повну відповідь);

– Харківської області (отримали статистику лише по м. Харків, надіслали запит повторно, очікуємо дані по всій Харківській області).

Також представники обласної державної адміністрації Київської області не надали дані щодо кількості закладів освіти області у 2021 році.

Водночас інформація, яку ми отримали на наші запити, не завжди відповідає реальному стану справ. А це – питання гідності дитини – і тут треба бути наполегливими та точними.

Тому звертаємося до батьків та вчителів із проханням подивитися дані по своїй області та, якщо виявиться, що вбиральня на вулиці ще наявна, повідомити нам. За можливості – надати посилання фото чи відео закладу освіти, де вбиральні все ще розташовані на вулиці.

Чтайте також:  На Тернопільщині з батьків збирали гроші, щоб оплатити комунальні послуги школи

Для цього ми підготували відповідну форму https://bit.ly/3hAf7yC

Хочу зазначити, загалом в Україні немає багатьох узагальнених статистичних освітніх даних, принаймні у відкритому доступі. Різні державні джерела надають різну та неповну інформацію. Наша Служба постійно стикається з цією проблемою. Адже відсутність достовірної та актуальної статистики ускладнює всі управлінські процеси у сфері освіти: від планування до обрахунку освітньої субвенції. Країна достеменно не знає, скільки ж у нас закладів освіти, скільки дітей реально у них навчається, і скільки громадян працює у сфері освіти, який процент із них вакцинований, скільки в Україні загалом є класів (груп) певного рівня освіти тощо.

От і цього разу загальна кількість закладів освіти кожного типу, які нам надали департаменти освіти та дані в Єдиній державній електронній базі з питань освіти також значно різняться. Приміром, станом на кінець серпня 2021 року у ЄДЕБО нараховувалося близько 16 тисяч закладів загальної середньої освіти.

За даними, які надіслали нам обласні органи управління освітою, без урахування 3 областей (Львівської, Харківської та Київської) кількість закладів загальної середньої освіти становить -11224. Щоб отримати хоча б орієнтовну повну кількість закладів загальної середньої освіти у країні, ми взяли дані з ЄДЕБО станом на 30 серпня по тих областях, які не надали нам дані:

  • Київська область – 764 (станом на 13 вересня – 772)
  • Львівська – 1319 (станом на 13 вересня 1341)
  • Харківська – 801 (станом на 13 вересня 802).
Чтайте також:  За що вчителям платять премії та як через це уникнути конфліктів у школі: пояснення омбудсмена

Сума усіх даних становить: 11224 (за даними департаментів)+764+1319+801= 14 108 закладів загальної середньої освіти станом на серпень 2021 року.

Але, на жаль, достовірної інформації ми так і не маємо.

Звертаємо увагу, що при підготовці публікації ми послуговувалися даними, які нам надали обласні департаменти (управління) освіти. Докладний аналітичний матеріал щодо облаштування вбиралень по кожній області читайте на вебсайті: https://bit.ly/3C9BBhO

Також привертає велику увагу той факт, що, за даними Держпродспоживслужби нині 4018 закладів освіти ще не мають централізованого водопостачання, тобто використовують воду з колодязів. А 604 харчоблоки закладів освіти використовують воду, яку привозять.

Відповідно постає запитання: якщо школи не мають централізованого водопостачання, то як у цих закладах освіти дотримуються санітарно-гігієнічних норм і перепрошую, то як та чим вони зливають воду в туалетах? Ми маємо приклади, коли у закладі освіти побудували туалет, а змивати нічим: чи води немає, чи каналізації або вигрібної ями (септика) чи й того, і того одночасно. Тому, хоча вбиральна формально є, діти все одно нею користуватися не можуть.

Все написане вище ще раз змушує нас звернути найприскіпливішу увагу до того, щоб діти мали гідні умови навчання не на папері, а насправді”.

Джерело.


Повернутись вверх