facebook

Іспити на знання мови, кіно та розважальні заходи українською: мовний омбудсмен розказав про новий етап втілення норм мовного закону

Іспити на знання мови, кіно та розважальні заходи українською: мовний омбудсмен розказав про новий етап втілення норм мовного закону

Інформує Всеосвіта.

Закон забезпечить збільшення присутності державної мови в публічному просторі та зміцнення її статусу як державної.

Держслужбовці складатимуть іспит на рівень володіння державною мовою, а всі розважальні заходи та іноземні фільми мають бути українською.

Відповідні зміни стануть обов’язковими 16 липня згідно із законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який забезпечить збільшення присутності державної мови в публічному просторі та зміцнить її статус як державної.

Що це означатиме на практиці для кожного українця, в ефірі «Українського радіо» розповів Уповноважений із захисту державної мови Тарас #Кремінь.

На моє глибоке переконання, української мови в суспільному, політичному, інформаційному, приватному секторах стає значно більше. 16 липня набувають чинності нові статті закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Цей закон був прийнятий досить революційно, але дуже лагідно імплементується в українському суспільстві, – розповів Кремінь.

Перш за все, Національна комісія зі стандартів державної мови розпочне проведення іспитів на рівень володіння державною мовою.

Такий іспит складатиметься з тестів, письмового завдання та інтерв’ю. За результатами проходження цього тесту кожен може отримати свій сертифікат, який діятиме безстроково. Якщо претендент не набере певної кількості балів, наступного разу зможе скласти повторно іспит за 4 місяці й аж до того часу, доки не складе.

Претенденти на складання іспиту:

  • люди, що перебувають на найвищих державних посадах: від президента до заступників голів державних адміністрацій;
  • всі посади державної служби, прокурори і судді, нацполіція, правоохоронні органи, а також керівники усіх заходів освіти;
  • люди, які набуватимуть громадянства України.

Також 16 липня набуває чинності ще 2 статті Закону. Стаття 23 стосується того, що всі розважальні заходи (концерти, шоу-програми, культурно мистецькі розважальні, видовищні заходи) мають виконуватися українською мовою, зокрема і супровід. Також це стосується екскурсійної та туристичної діяльності.

Стаття 26 зазначає, що поширення та демонстрування фільмів в Україні відбувається державною мовою.

Демонстрування іноземних фільмів субтитрами в кінотеатрах дозволяється лише, якщо кількість таких сеансів не перевищує 10% від усіх сеансів або в рамках кінофестивалю.

Також Тарас Кремінь зазначив, що навчання закордонних студентів має бути українською.

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» і Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», навчання йде державною мовою.

Натомість є зареєстрований законопроєкт, яким пропонується внести зміни до згаданого документа і дозволити використання інших мов.

Ми виступили категорично проти таких ініціатив, бо вважаємо, що з появою автономії у закладі вищої освіти з 2014-го освітні програми й деякі з дисциплін можуть викладатися і недержавною мовою, – заявив мовний омбудсмен.

Кремінь зазначив, що за такі зміни вболіває група окремих ректорів, університетів, які вважають, що частина тих студентів, які навчаються у них вимагає, щоб їхнє навчання було російською мовою.

Хотів би нагадати, що з 80 ти тисяч іноземних студентів, які навчаються в Україні, переважна більшість це студенти з Індії, Китаю, країн Азії та західної Європи. Я ніколи в житті не повірю, що рідною мовою, для таких студентів є навчання російською мовою. Тому, що б не намагалися вигадати ректори і як би не прагнули заручитися підтримкою нардепів, не рекомендую робити дисбаланс у системі освіти, – розповів Кремінь.

Натомість уповноважений із захисту державної мови впевнений, що необхідно підвищувати рівень володіння іноземними мовами представниками професорсько-викладацького складу і приділити окрему увагу здобувачам освіти зі статусом закордонних українців. На жаль, в Міністерстві освіти не ведеться облік студентів, які мають посвідчення закордонного українця, а питання реінтеграції відбувається досить повільно.

Джерело.


Повернутись вверх