Авторські методи запам’ятовування від всесвітньовідомих ораторів, науковців і митці.
Щоуроку більшість учителів докладають максимум зусиль, щоб якнайбільше розповісти своїм учням з теми вивчення. Усі прагнуть встигнути опанувати програмний матеріал з кожним класом. А чи так це важливо, як нам здається?
Для сучасних учнів вчитель уже давно не є джерелом знань. Це факт! Практично усі відомості, про які школярі чують під час уроку, вони легко можуть знайти в інтернеті. Тож що, вчителі більше не потрібні? Навпаки, роль вчителя трансформувалась і значно зросла: він має вже не просто надавати знання своїм учням, а й допомогти їм опанувати надважливу універсальну навичку – навчитися вчитися. Як цього досягти? Для цього потрібно зрозуміти принципи структурування будь-якої інформації та опанувати секрети її запам’ятовування.
Як зуміти запам’ятати найважливіше? Пропонуємо кілька ефективних методів розвитку пам’яті, які винайшли всесвітньовідомі особистості, що славилися непересічною пам’яттю.
Метод Марка Твена для графічного структурування інформації
Американський письменник Марк Твен був дивовижним оратором. Він дивував своїх слухачів тим, що під час доповідей практично не користувався конспектами, хоча доповідав кілька годин. У чому секрет його успіху? Він вигадав дивовижний метод структурування інформації.
Принцип: Увесь матеріал будь-якої доповідді Марк Твен умовно ділив на 5 частин, і до кожної з них він схематично малював відповідне зображення. Воно відтворювало найяскравіший момент, про який письменник хотів повідомити публіці.
Метод Айвазовського для тренування фотографічної пам’яті
Цей прийом регулярно практикував талановитий художник-мариніст Іван Костянтинович Айвазовський, створюючи свої картини. Як йому вдавалося відобразити на полотні хвилі таким чином, щоб у глядача зберігалося відчуття їхнього руху? Ймовірно, одна з причин цього – фотографічна память митця, яку, до речі, можна розвивати.
Принцип: Подивіться уважно на певний предмет, людину або пейзаж. Щонайменше п’ять хвилин вивчайте його. Після цього закрийте очі й спробуйте у власній уяві відтворити побачене. Розплющивши очі, ви зможете оцінити результат.
Метод Піфагора для структурування щоденної інформації
Цей всесвітньовідомий філософ і математик славився неймовірною пам’яттю. Для її розвитку він рекомендував щодня практикувати досить просту, водночас ефективну вправу.
Принцип: Щовечора, перш ніж заснути, необхідно у деталях згадати події минулого дня та відповісти собі на 3 прості запитання:
- Що мною було зроблене?
- Чого я не зробив?
- Що мені ще залишилося зробити?
Метод Гаррі Лорейна для асоціативного запам’ятовування
Гаррі Лорейн – всесвітньо відомий фокусник, письменник і, за версією журнал Time, спеціаліст №1 у світі з питань розвитку пам’яті. Так, наприклад, після того, як йому представили кожного слухача в залі, він запам’ятав їх усіх по іменам. А це понад 1,5 тисячі осіб! Як йому це вдається?
Гаррі Лорейн є автором кількох книг, в яких він розповідає про власні мнемотехніки. Одна з них – ланцюжковий метод запам’ятовування, сенс якої полягає у створенні асоціацій. Ймовірно, цей прийом учні вподобають найбільше.
Принцип: Ця техніка застосовується для запам’ятовування списків. Сенс полягає в тому, що за допомогою уяви створюється зв’язок між словом зі списку і словами, що стоять відразу до і після нього. Візьмемо, наприклад, ось такий список:
- Струнковецький
- Коваленко
- Попов
Щоб запам’ятати прізвище Струнковецький, проведемо паралелі з солдатом, який стоїть у стійці «струнко». Ковальов нехай асоціюється із забрудненим сажею ковалем.
Отже уявімо собі солдата, який стоїть по стійці «струнко», чекаючи, поки коваль підкує йому коня. Прізвище Попов логічно асоціюється з попом. Наступна асоціація – коваль, який на прохання попа встановлює на церкву новий хрест.
До будь-якого списку слів варто добирати власні асоціації.
Метод Цицерона з підключенням локації під час запам’ятовування
Цицерон – давньоримський політичний діяч і філософ, свого часу він набув слави як блискучий оратор. Цей метод запам’ятовування також називають «палац пам’яті», або «метод локусів».
Принцип: Запропонуйте учням уявити себе у добре знайомому приміщенні. Кожен предмет інтер’єру – локація, до якої потрібно прив’язати ідею або об’єкт, які необхідно запам’ятати. Наприклад, вхідні двері можуть бути першою локацією, тумбочка в коридорі – другою, люстра у вітальні – третьою. Якщо потрібно запам’ятати певне слово, створіть асоціацію між ним і одним з об’єктів у будинку.
Гуляючи подумки по палацу пам’яті, згадається не тільки маршрут, а й об’єкти, прив’язані до окремих локацій.
Чанкінг-метод з метою групування інформації за певними принципами
Це метод полягає у розділенні усього масиву інформації, яку потрібно запам’ятати, на окремі групи. Багато людей користуються ним, коли намагаються запам’ятати номери телефонів, записуючи їх через рисочку.
Принцип: Запропонуйте учням потрібну для запам’ятовування інформацію групувати за певними принципами, змістом чи певним шаблоном.
Принцип комбінування кожен обирає сам. Наприклад, деяким зручніше запам’ятати список покупок, коли товари розташовані в алфавітному порядку. А іншим легше розбити їх на групи, наприклад, фрукти, молочні та м’ясні продукти, солодощі тощо.
Наш мозок звик шукати зв’язки в навколишньому світі, тому більшість людей легко опановують цю мнемотехніку.
