В межах пілоту студенти не тільки опанують сучасні практики, а й змінять підхід до вивчення теоретичного матеріалу, зазначив кулінарний експерт.
Міністерство освіти і науки спільно з амбасадором реформи професійної освіти та кулінарним експертом Євгеном Клопотенком вирішили працювати над зміною навчання кухарів та кондитерів. І вже у вересні, на базі двох київських училищ, розпочнеться пілотний проєкт. Про це йшлося під час огляду навчально-практичного центру (НПЦ) кулінарії та кейтерингу у Київському вищому професійному училищі швейного та перукарського мистецтва.
Коли Євген Клопотенко запропонував змінити підготовку кухарів, ми разом з управлінцями Києва підтримали його. Дійсно, зараз учні-кухарі вчаться за освітнім стандартом 2007 року, тоді як ринок праці вимагає від випускників вже інших навичок. Тож разом ми хочемо подолати розрив між підготовкою кваліфікованих робітників у профтехах і тим, чого реально потребує ринок праці, – розповів заступник Міністра освіти і науки Ігор Гарбарук.
Також заступник додав, що проєкт, який планують запустити восени, триватиме кілька років і охопить новою програмою весь навчальний курс для учнів пілотних груп.
У межах пілоту учні не тільки опанують сучасні практики, а й змінять підхід до вивчення теоретичного матеріалу, а викладачі обох закладів повинні пройти підвищення кваліфікації.
Кулінарний експерт та шеф-кухар Євген Клопотенко зазначив, що це є лише першим етапом реформи, мета якої – зробити професію кухаря престижною та крутою:
Ми створюємо зразкове професійне училище, досвід якого стане прикладом для інших профучилищ по всій території України. На першому етапі студентів забезпечили комфортними умовами для навчання та сучасною технічною базою, на черзі – створення нової навчальної програми рівня провідних світових кулінарних шкіл, без котлет та радянського підходу до навчання.
Учасниками заходу також стали й управлінці Київської міської державної адміністрації. Адже завдяки їхній підтримці торік училище відправили на конкурс зі створення НПЦ та отримало фінансування.
У новий освітній простір інвестували майже 5,8 млн гривень. З них понад 2 млн гривень – кошти Держбюджету, решта – майже 3,7 млн гривень – гроші місцевого бюджету.
Для участі у конкурсі на створення Навчально-практичних центрів (НПЦ) заклад склав заявку з докладним описом майбутнього центру, характеристикою стану професійно-технічної освіти у регіоні та орієнтовною вартістю майбутнього осередку.
Під час відбору претендентів конкурсна комісія МОН враховувала не тільки наявну матеріально-технічну базу, а й досвід співпраці профтеху з бізнесом, кількість учнів тощо. Важливо, що училище мало узгодити подачу заявки з місцевою владою, оскільки закупівля обладнання проходила за принципом співфінансування.
Так, понад 70% коштів оплачувалось шляхом субвенції, а близько 30% – за кошти місцевих бюджетів.
На створення центрів у держбюджеті 2021 року закладено 150 млн гривень, що на 50 млн більше, ніж торік.
